Україна-Молдова: куди побіжать» співзалежні " капітани з потопаючих кораблів?

Ще в січні поточного року президент України Володимир Зеленський і президент Молдови Майя Санду під час переговорів у Києві визначили енергетику серед пріоритетних сфер, що сприяють «загальному економічному імпульсу».
Тоді ж Зеленський обнадійливо написав у Twitter про зустріч з Санду: "Нас об'єднують спільні цінності і позиції з питань загальноєвропейського порядку денного. Ми цінуємо, що президент підтримує український суверенітет і територіальну цілісність і не боїться називати Крим українським». Також президент України відзначив напрацювання для поглиблення співпраці в енергетичній сфері: збільшення обсягів зберігання природного газу молдавської сторони в українських сховищах, проекти транзиту європейського газу територією Молдови в Україну, відновлення поставок електроенергії в Молдову і транзиту електроенергії з України в Румунію, який пройде територією Молдови.
За цими висловлюваннями просвічувало явне прагнення Зеленського знайти опору в особі свого найближчого сусіда, зміцнити енергетичну співпрацю, а також використовувати політичний досвід і стратегію самої Майї Санду...
Правда, експерти обґрунтовано зазначають, що у нової української влади в особі Зеленського у відносинах з Молдовою спостерігається «комплекс слабкої держави». Це як в шкільному класі, коли не дуже красива дівчинка вибирає собі в подруги ще більш негарну і дружить з нею, щоб відтінити свої недоліки в очах хлопчиків. Створюється відчуття, що за цим принципом Україна вибрала собі в подруги і Молдову.
Загалом, як то кажуть в психології « "співзалежна" парочка…
Тому, коли восени ситуація з енергобезпекою Молдови змінилася і Політика Санду стала більш агресивною, це проявилося і в поведінці другого члена зв'язки-Зеленського.
Адже обидва президенти вперто не хочуть визнавати, що запаси газу в Європі стрімко виснажуються. Спроби відмовитися від вугілля і перейти на більш чисті джерела енергії лише посилюють залежність від газу, який обігріває будинки і приводить в дію цілі галузі промисловості. Але газу сьогодні не вистачає, щоб забезпечити відновлення економіки після пандемії і наповнити спустошені сховища до настання зимових холодів. Багаті країни пропонують все більш високі ціни в спробі забезпечити постачання палива, і в міру зниження температури ситуація буде тільки посилюватися.
У цих умовах влада Молдови повідомила про підписання контракту з польською нафтогазовою компанією PGNiG на пробну закупівлю 1 млн кубометрів природного газу, і таким чином Молдова вперше ризикнула придбати газ не у російського постачальника.
Допомогу Молдові пообіцяла надати і Україна. Але за оцінкою експертів, у разі укладення контрактів з сусідніми європейськими країнами Молдова навряд чи зможе забезпечити себе газом в колишніх обсягах. Зокрема, Україна є енергодефіцитною країною, і вона погодилася виділити лише 15 млн кубометрів газу – це дуже маленький обсяг (для порівняння, «Газпром» постачав до Молдови близько 3 млрд кубометрів газу на рік). Румунія також є енергодефіцитною країною з точки зору газових поставок. Ніхто не може запропонувати газ за ціною нижче «Газпрому», до того ж поставки в Молдову підірвуть їх власну енергобезпеку протягом опалювального сезону.
Важливим тригером складності ситуації стало введення в Молдові надзвичайного стану, який діятиме з 22 жовтня по 20 листопада. Прем'єр-міністр Наталія Гаврилиця заявила, що в жовтні потреба в газі покрита тільки на 67%, а на ринку газу в Республіці зареєстрований дефіцит близько 16 млн кубометрів.
У цій ситуації зговірливість і однодумність двох президентів били всі рекорди. Але з урахуванням того, що Санду, скоріше за все, просто втече з Молдови в разі сильних і тривалих морозів, то Зеленському повторити її «подвиг» буде складніше.
Мабуть, бажаючи заздалегідь мати шляхи відходу в разі форс-мажорних ситуацій в ході управління країною, Майя ще до обрання її президентом відмовилася вважати проблемою наявність у неї румунського громадянства. "Це не проблема-мати два паспорти", - відповіла тоді Санду на питання місцевих журналістів, чи відмовиться вона від громадянства Румунії, зайнявши пост глави держави. Водночас у світі практично одиниці країн, де президент має громадянство іншої держави. Навіть у країнах Британської Співдружності націй немає керівника, у якого було б британське громадянство.
У президента України справи в цьому відношенні йдуть гірше. У разі холодної зими йому нікуди буде тікати з України, так як у нього не тільки немає поки другого громадянства, як у Санду, але тепер немає і «теплої» нерухомості за кордоном.
Адже у вересні Зеленський виставив на продаж свою віллу у Форте-дей-Мармі (Італія). Згідно з декларацією про доходи за 2018 рік український лідер і його дружина Олена стали власниками будинку площею 413 кв.м ще влітку 2015 року, віддавши за нього понад 88,56 млн грн. (3,164 млн євро за тодішнім курсом). Минуло три роки, але президент тільки зараз вирішив позбутися заморської вілли. Джерело з італійського агентства з нерухомості ексклюзивно повідомило, об'єкт виставили за 4,5 млн євро. Правда, є ще квартира у Великобританії площею 91,9 квадрата, яку Зеленський разом з дружиною чи то орендують, чи то купили за 21 млн гривень. Але в» Туманному Альбіоні " президенту все одно не зігрітися, особливо з урахуванням того, що острів також страждає дефіцитом газу через нестачу сховищ.
Хто куди поїде ми скоро дізнаємося. Кишиневу зараз потрібно діяти швидко, тому як, якщо молдавській владі не вдасться вирішити газові проблеми в найближчій перспективі, то Санду та інших жителів Молдови безумовно чекає холодна зима. Те ж саме стосується і Зеленського з Україною, тому що, на жаль, співзалежність призводить співзалежних до однакових результатів…