Закарпаття — "таксі" для нелегалів?

Дійшло до того, що темношкірі "брати", мігранти, вільно ходять собі центром обласного центру Закарпаття міста Ужгорода, а кількість затриманих на підходах до українсько-словацького кордону вимірюється тисячами.

ГРОШИМА НЕЛЕГАЛІВ ДІЛЯТЬСЯ УСІ...



Зрозуміло, що "просто так" вони не можуть здолати тисячі кілометрів через територію чужих держав, зі своєї батьківщини до далекої Європи. Сприяють їм у цьому міжнародні злочинні групи з чітко відлагодженим механізмом: одні доставляють темношкірих кандидатів на роботу в Європі у Росію, інші — з Росії в Україну.

Закарпаття (а саме через наш край проривається на Захід переважна більшість індусів, бангладешців, молдован тощо) є передостанньою ланкою у цьому механізмі. Від нас лісовими стежками вони дістаються (кому пощастить подолати непоміченими кордон) у Словаччину, котра славиться своїм лояльним до нелегалів

міграційним законодавством, а звідти прямують в Австрію, Італію, Німеччину і т.д.

На нелегалах добре заробляють усі, починаючи провідниками і закінчуючи жителями прикордонних сіл, які вибудували на переховуванні "чорних" вілли у забутих Богом та вражених безробіттям гірських селах Перечинщини, Великоберезнянщини та ін. Як зауважив в інтерв'ю нашій газеті поважний міліцейський чин із МВС, "нелегалами" на Закарпатті не займається хіба що лінивий...

Не виключено, що й стражі кордонів уривають свої "крихти" з цього щедрого пирога (за деякою інаформацією, переправка на Захід обходиться кожному "нелегалові" у 10-12 тисяч доларів). Тим паче, що українська Феміда уперто не хоче вважати "нелегальний" бізнес серйозним злочином, застосовуючи щодо переправників нелегалів в основному умовні покарання...

Затримує нелегальних мігрантів в основному міліція у взаємодії з прикордонниками та колегами з СБУ. Вона й розслідує порушені кримінальні справи та направляє їх у суд.

Слідчим відділом УСБУ в Закарпатській області упродовж минулого - нинішнього років розслідувалося 77 кримінальних справ, за якими проходило 110 осіб, причетних до переправки нелегалів. 51 із цих справ уже розглянута судом.



ГОРЯНСЬКА ДАЧА ЯК "ВІДСТІЙНИК"ДЛЯ МІГРАНТІВ



46-річний ужгородський таксист Іван (з етичних міркувань прізвищ не називаємо) у липні минулого року прибув своєю "Волгою" в Стрий, де зустрів трьох громадян Молдови (їх йому передали невста-новлені слідством особи). Доставив "нелегалів" в Ужгород і передав спільнику Василеві.

Переховували "нелегалів" на орендованій дачі в Горянах, беручи з кожного за добу перебування по 100 гривень...

Через місяць згадуваний Іван прийняв від своїх спільників на околиці Чопа ще 6 молдован, яких облаштував аналогічним чином на дачі. Далі — ще шістьох. Усіх "квартирантів" таксист забезпечив

харчами та посудом для приготування їжі, а наступного дня відвіз 12 чоловік у район аеропорта в Ужгороді, де передав "партнерам". Останні й переправили молдован через українсько-словацький кордон в районі 306-го прикордонного знаку. На місце переправлених "нелегалів" привезли нових.

Цей добре відлагоджений злочинний механізм працював, доки 7 серпня оперативники УСБУ спільно з прикордонниками не затримали на згадуваній дачі в Горянах трьох молдован. Невдовзі "пов'язали" й таксиста Івана. У грудні минулого року вироком Ужгородського суду його було засуджено на З роки і 6 місяців позбавлення волі. Зі встановленням іспитового терміну, себто умовно...



"СПРАВА МОЛДОВАН"



У листопаді 2006 року на лаві підсудних Ужгородського міськрайонного суду опинився й громадянин Молдови, 27-річний Віталій з міста Теленешти. Закарпатська Феміда звинувачувала молдованина у тому ж гріхові, що й таксиста Івана з Ужгорода — у переправленні нелегальних мігрантів.

29 липня 2006 року на підході до словацько-українського кордону в районі 235-го прикордонного знаку застави "Кам'яниця" Чопського прикордонного загону оперативники УСБУ затримали 10 нелегальних мігрантів з Молдови, яких супроводжував згаданий Віталій. Вироком Ужгородського міськрайонного суду останнього засуджено на 3 роки позбавлення волі з іспитовими строками в один рік.



ТРАПЛЯЮТЬСЯ І ПРИКОРДОННИКИ...



Нічної пори 21 січня 2006 року співробітники відділу "К" УСБУ в Закарпатській області спільно з працівниками міліції затримали в селі Кам'яниця групу "нелегалів" (6 бангладешців та один індус). "Взяли" й їхніх провідників — трьох громадян України: 36-річного ужгородця Юрія, 24-річного В'ячеслава з Шостки Сумської області та 21-річного жителя Тернопільщини Петра. "Нелегалів" вони доставили до кордону мікроавтобусом "Фіат-Дукато". Цікаво, що ті ж бан-гладешці та індус у серпні 2005 року вже попадалися під час спроби незаконного перетину українсько-словацького кордону. Були затримані й доставлені у табір в Павшино, але звідти їх "витягнув" під приводом отримання статусу біженця (найпоширеніший механізм легалізації нелегалів в Україні) ужгородський адвокат Н. Зрозуміло, що не за їхні карі очі...

Визволених "нелегалів" змусили телефонувати родичам додому, аби ті вислали гроші. Отримавши потрібні кошти, благодійники передали бангладешців та індуса згадуваним вище ужгородцю, тернополянину та сумчанину. Вироком Ужгородського міськрайонного суду у жовтні 2006 року всі троє засуджені на 3 роки позбавлення волі зі встановленням іспитового строку.

Не менш цікаві й інші кримінальні справи, розслідувані слідчим відділом УСБУ. Зокрема, нещодавно набув законної сили вирок Ужгородського міськрайонного суду щодо групи переправників нелегальних мігрантів у складі 7 чоловік, серед яких були і два військовослужбовці Чопського прикордонного загону: 22-річний сержант-контрактник Тарас Ф. та його ровесник Роман Б., а також колишній військовослужбовець Юрій К. Вказаною злочинною групою упродовж 2006 року було переправлено в Словаччину близько 70 громадян Молдови.



Володимир ПАВЛЮХ, "Відомості міліції"