Байдужість чиновників нищить пам’ятки культури Закарпаття

Брак коштів та механізмів фінансування заважають збагаченню та збереженню історичної та культурної спадщини Закарпатської області. Але ще більше цьому перешкоджає звичайна байдужість чиновників та їхнє недбале ставлення до пам’яток культури.

На цьому наголошують закарпатські мистецтвознавці та жителі області. Останні нарікають на бездіяльність влади, а влада навпаки, каже, що місцеве населення просто по-варварськи відноситься до пам’яток історії.

У фондах Закарпатського обласного Художнього музею імені Йосипа Бокшая шедеври вітчизняного та світового мистецтва – тут зберігається понад 6 тисяч творів мистецтва, серед яких раритети XVIІ століття, унікальна колекція ікон, твори російського та угорського мистецтва. Подібних перлин, кажуть мистецтвознавці, немає ні в Угорщині, ні в Росії, а в Закарпатті їм загрожує знищення через брак коштів на встановлення в музеї сучасного опалення. Це – лише один із прикладів щодо нищення культурної спадщини.

Гірка доля й закарпатських замків: нині із дев’ятьох у порівняно нормальному стані підтримується лише один – Мукачівський замок Паланок.

Говорячи про інші замки, начальник управління культури Закарпатської облдержадміністрації Юрій Глеба зауважив: «Одні потребують консервації, інші потребують – продовження дослідження й опису, деякі – так би мовити, оживлення. Залучити туди більше туристів, «вдихнути життя» в ту чи іншу пам’ятку…»

«Дійсно якісь варварські методи!»

За кількістю пам’яток культури, археології, мистецтва Закарпаття лідирує в Україні, кажуть фахівці. І попри це в області лише два спеціалісти з охорони культурної спадщини. Вони займаються і фіксацією, і дослідженнями, і паспортизацією історичних пам’яток – просто не встигають до всього докласти рук. А не встигнеш догледіти – і вже щось прості люди, які й гадки не мають про якусь значущість пам’ятки, її знищили.

Спеціаліст із культурної спадщини Закарпаття Томаш Сопко наголошує «Дійсно якісь варварські методи! Ми не можемо так нищити пам’ятки! Це в першу чергу стосується пам’яток дерев’яної архітектури! Ганебний факт у Кобилецькій Поляні – дерев’яна церква була розібрана, освячена і спалена!»

Поки біда не прийде

Самі закарпатці кажуть, у винищенні та руйнуванні пам’яток історії, культури та архітектури винна й влада, яка не звертає на них увагу до того часу, поки біда не прийде.

32-річний ужгородець Ярослав зазначив: «Це так само, як було з Ужгородським замком: тріснула стіна, яка знаходиться на горі над житловим масивом. Поки МНСники не оголосили надзвичайне положення, доти у держави грошей на реставрацію замку і не знаходилося!»

Нині в Закарпатті офіційно охороняють майже півтисячі пам’яток археології та ще майже 2 тисячі історичних, монументальних. містобудівних пам’яток, дерев’яних церков. Майже половина з них в аварійному стані, частина – на межі руйнації. І це попри те, що в краї крім загальнодержавних програм збереження пам’яток культури, розроблені й діють кілька регіональних. Щоправда, розробити їх – розробили, а фінансувати ніхто, крім області, не хоче…

Надія ПЕТРІВ, "Радіо Свобода"
Закарпаття: 46 із 115 дерев’яних церков гірського краю можуть не пережити цю зиму...