Хто руйнує «Зачарований край»?

Як відомо, питання надання регіонально-ландшафт­но­му пар­ку «Зачарований край» статусу національного за ос­тан­ні 10 років активно обговорюється не лише представниками влади і громадськості Іршавщини, а й на шпальтах обласних газет, у програмах телебачення. Провідні нау­ков­ці обґрунтували унікальність згаданих місць. Але пли­­не дорогоцінний час, а об’єкт, який мав би слугувати їх збереженню, так і не отримав статусу національно-при­родного парку, лісові невігла­си продовжують нищити уні­кальні природні праліси, яких із кожним днем дедалі меншає.

Стиль прийняття рішень окремих обласних та районних чиновників нагадує бездумних представників радянської влади у краї. У кінці 40-х років минулого століття головний московський керманич зателефонував у Закарпатський партійний обком з проханням: «Донбасу нужен лес, очень много леса». Прохання, яке сприймалося як наказ, розпочали слухняно виконувати. За короткий час пологим південним схилам Іршавщини, на яких росли букові праліси, заподіяно страшенної шкоди. Проте буковий ліс так і не був використаний у штольнях в повному обсязі у зв’язку з технологічною непридатністю. Ліс просто згнив на місці. За ці неподобства нікого не покарали.

У ті часи рубки пралісу хоч і проводилося насильницьким шляхом, та лісоруби чинили опір. Теперішні ж виступають ініціаторами таких горе-рубок у заповідних місцях, де ростуть царі наших лісів — понад двохсотрічні буки та явори, які пережили на своєму віку режими та владу капіталістичних держав. Ми знаємо з історії, як ці режими гнобили наш край сотні років, але залишили у спадок унікальні праліси у водоохоронних зонах річки Іршавка.

До болю жаль за цей праліс, який знищили минулої осені невігласи-лісівники в урочищах Широка вода, Іршавки, Білий камінь. Ця територія споконвічно належала і належить громаді с. Ільниця. Тому корінні ільничани зроблять усе для того, аби припинити варварські рубки, які тривають і по сьогодні. Сільська громада мала надію в цих місцях розвивати туризм і рекреацію.

Мова йде про унікальні праліси у водоохоронних зонах річки Іршавка, передгір’ях Бужори — найвищої верши­ни Вигорлат-Гутинського вул­­­канічного хребта. Відповід­ними органами видано дозвіл на проведення суцільних ру­бок на території природно-заповідного об’єкта. Варто також зазначити, що попередній акт відповідної комісії на суцільну рубку не підписав директор Загатського держлісгоспу Ярослав Климович. Немає підпису і головного лісівника Мурги. Однак є підпис начальника обласного управління екології Андрія Погорєлова! Того самого, що афішує псевдоборотьбу за чистоту Боздоського парку...

Ще 1 грудня 2006 року від­булося засідання науково-технічної ради, на якому навмисне й безпідставно було виведено з керівного органу доктора біологічних наук, професора Ужгородського На­ціонального університету В. І. Комендаря, заступника начальника обласного управління екологічної безпеки Ю. М. Павлея, депутата районної ради Д. І. Добру, сільського голову Ільниці Ф. Ф. Короля, керуючого справами Іршавської районної ради Є. А. Свириденка. Це робилося для того, аби безперешкодно погоджувати ті чи інші рубки в «Зачарованому краї», адже саме люди, виведені зі складу науково-технічної ради, мали свою чітку позицію і виступали проти варварського ставлення до природи.

Все почалося з того часу, коли в середині 90-х років минулого століття тодішнє обласне керівництво відібрало від державного підприємства «Довжанський лісгосп» (площа 34 тисячі га) 14 тисяч га угідь під «кума» з резиденцією в с. Загаття. Все це робилося не для відтворення Великодільських лісів, а для знищення скельного дуба і пралісів у верхів’ях Бужори.

Поставимо собі просте запитання: «Куди подівся 1241 метр кубічний реліктового буково-яворового лісу, зрубаного на території 3,8 га водоохоронної зони з порушенням усіх екологічних норм. Цей праліс терміново потрібен був на потреби держави для лікарень, шкіл, дитячих будинків? Чи, можливо, за великі хабарі він був вивезений за кордон за ціною близько 800 «зелених» за метр кубічний, а на митниці оформлявся як дрова для бідної Європи? Шановні ініціатори нищення пралісів Карпат, чи не потрапили ви до списку тих десяти кримінальних справ, які порушила СБУ Закарпатської об­ласті проти лісових махінаторів?

Громада села Ільниця не сидітиме скла­­вши руки, вона залишає за собою право звернутися до суду з позовом про відшкодування Загатським держ­лісгоспом заподіяних їй матеріальних та моральних збитків через безпідставне нищення споконвічних ільницьких лі­сів. Міністерству екології та природних ресурсів, обласній владі з цього приводу необхідно би провести власне розслідування і порушити питання про доцільність перебування на посадах керівників-лісівників, причетних до несанкціонованих рубок на згаданій заповідній території.

Як довго ще триватиме епопея навколо створення НПП «Зачарований край»?! Остаточне рішення було ухвалене 28 січня 2008 року на розширеному засіданні обласних служб. Про цю нараду і ухвалене рішення інформували обласні газети й телебачення. Але результату поки що немає. Указ президента не підписаний, хоча спеціалісти стверджують, що погодження проекту згаданого документа про створення інших національно-природних парків тривало щонайбільше місяць. Що сталося знову, необхідно відповісти обласній владі.

Іван Мудранинець, інженер, корінний мешканець села Ільниця, газета "РІО"

"Лісова афера" ужгородських чиновників
За сприяння FОRZА на Закарпатті впроваджуються сучасні методи ведення лісового господарства
На всіх лісопідприємствах Закарпаття запровадять цифровий запис лісу