Кримінальна "Rata Morgana", Або Барселона - Київ - Ужгород - тюрма!

Ця дивовижна кримінальна історія, пов'язана з ужгородською міською владою, банком „Надра" та ужгородцями, які отримали омріяну „Rata
Morgana", почалася з рішень сесії Ужгородської міської ради V скликання, коли сотням городян було надано у власність земельні ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.Обдиралово

Одночасно, з посиланням на раніше прийняті міською радою рішення від 23.11.06 №99 та від 21.02.07 №245, сотні ужгородців, які отримали омріяну землю було зобов'язано перерахувати до цільового фонду

соціально-економічного розвитку міста кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури із розрахунку 25,00 грн. за 1 м2 та разом з іншими забудовниками створити товариство забудовників для централізованого розвитку інфраструктури кварталу. Було також прийняте

вольове рішення про те, що державний акт на землю видавати лише членам такого об'єднання. У разі несплати цього збору міська рада постановила, що рішення про надання землі у власність втрачає чинність. Тому сотні городян були змушені внести на вказані міською радою рахунки кошти у сумі 25 гривен за кожний квадратний метр. Враховуючи, що земля під будівництво видавалася сотинами, то

ця сума вимірювалася від 2000 гривень і більше. А загалом, як стверджують компетентні джерела, сягнула 4 000 000 гривень.

Свої дії по стягненню з громадян коштів Ужгородська міська рада мотивувала рядом норм, які, на її думку, є підставою для цього, а саме: ст. 71 Бюджетного кодексу України; Законом України „Про Державний бюджет України на 2007 рік"; п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні"; ст. 27 Закону України

„Про планування та забудову територій" та Постановою КМ України від 30.12.2000 №1930.

Норми закону

Однак є усі підстави стверджувати, що встановлення такого збору є незаконним та таким, що порушує гарантоване Земельним кодексом України право громадян на безкоштовне отримання у власність земельної ділянки для індивідуального житлового будівництва.

П. 34 ч. 1 ст. 26 ЗУ „Про місцеве самоврядування в Україні" є нормою, яка визначає, що виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання регулювання земельних відносин. Ст. 71 БК України

визначає порядок формування надходжень до бюджету розвитку місцевих бюджетів та статті його витрат. Проте жодного згадування про таку статтю надходжень до бюджету розвитку як добровільно-примусові внески забудовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури у цій статті кодексу немає.

Що стосується ст. 27 Закону України „Про планування та забудову територій" та Постанови КМ України від 30.12.2000 №1930, то ці норми

визначають процедуру надання замовникам, які отримали дозвіл на будівництво об'єкта містобудування, вихідних даних на проектування

об'єктів та встановлюють граничні розміри залучення коштів замовників на розвиток інфраструктури населених пунктів. При цьому вказані норми передбачають, по-перше: що вихідними даними можуть визначатися також вимоги до пайової участі замовників на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів, по-друге: що розмір таких внесків обраховується із вартості будівництва об'єктів і не може перевищувати 25% цієї суми. Тобто, ці внески визначаються у кожному

окремому випадку, у відповідності до вихідних даних та виходячи з вартості будівництва, але відповідно до Постанови КМ України від 24.01.2007 р. №40 кошти замовників не залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів у разі спорудження будівель житлового фонду соціального призначення.

З цього слідує, що Ужгородська міська рада зі своїм кримінальним ватажком (читай „колгосп") встановила розмір збору без будь-яких обґрунтувань, однаково для всіх, незалежно від вартості будівництва кожного окремо взятого об'єкта та без урахування норм Земельного

кодексу щодо безкоштовної передачі громадянам землі у власність для індивідуального будівництва.

"Колгосп" та "швондери"

Але, як кажуть у народі, апетит з їдою прибуває. „Колгосп", оскаженівши від дерибану на землі, до того ж вирішує встановити потрійне стягнення коштів з громадян на одні й ті самі цілі (розвиток

інфраструктури). Не вірите? Тоді вчитайтесь у те, як новоявлені „швондери" тричі грабували ужгородців та ще й нагрівали руки на відсотках з депозиту.

Перший „нагрів" відбувся після прийняття радою рішення про надання землі громадянам у власність та до отримання ними Державного акту на право власності на земельну ділянку.

Другий „кидок" на „бабки" відбувся у вигляді членських внесків на розвиток тих же мереж у якості члена товариства забудовників, хоча розвиток міської інфраструктури - це повноваження міської ради за рахунок коштів бюджету.

І третє „обдиралово" сталося після отримання у спеціалізованих підприємствах технічних умов на підключення до мереж газо-, електро-, водопостачання та водовідведення. Кожен забудовник також сплачує на користь цих підприємств кошти на розвиток мереж.

Тобто фактично чи не на кожному етапі освоєння наданої у власність, так би мовити безкоштовно, землі за Конституцією України, землевласник безпідставно за примхами чиновників - „швондерів",

керованих Ратою, сплачує чималі кошти на розвиток

інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури всього міста.

І на завершення найцікавіше. Колгосп „швондерів", очолюваний Ратою, на цьому не зупинився. Користуючись тезою „бабло перемагає зло", тобто ту ж саму владу, ці 4 000 000 гривень, за рішенням та

підписом відповідальних осіб мерії - Рати, кладуть на депозит в Банк „Надра" під 12% річних. Ви спитаєте, чому такий низький відсоток?

Пояснюю, що відповідь правоохоронним органам потрібно шукати в Банку „Надра", керівник якого є депутатом Ужгородської міської ради, та керівництвом „швондерів", адже відсоток був значно вищий і не виключено, що за взаємною згодою був поділений між керівниками. Чи це не так, панове?

Наскільки мені відомо, десятки людей вже звернулися в прокуратуру міста Ужгорода з заявами, в яких просять перевірити законність вказаних рішень, вжити заходів прокурорського реагування -

внести на ці дії протест.

Окрім того, люди просять зобов'язати міську раду повернути незаконно стягнуті гроші та відсотки за користування їхніми коштами на депозиті банку "Надра". На сьогодні це десятки тисяч гривень.

Завтра будуть мільйонні вимоги. А керуючим „швондерам", на мою думку, час сушити сухарі та готуватися до спілкування з правоохоронцями.

Степан Сокира, "Правозахист"
Жители Ужгорода считают власть коррумпированной
На Закарпатті розслідуються випадки земельного дерибану (оновлено відео)
"Лісова афера" ужгородських чиновників
Хапати все! В Ужгороді на базарній темі "дехто" добряче нагрів руки...