ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Афган у минулому, а душмани тут…

    02 червня 2024 неділя
    Картинка користувача Гость.

    Ще не загоїлися рани, непокоять ночами страшні сни про минуле, йде постійна боротьба за виживання своїх сімей та дітей. Мало хто собі уявляє, що крім необхідності заробити на прожиття, утримати житло, відправити до шкільних закладів дітей та допомогти старим батькам, ветеранам кожного дня ще треба витрачати кошти на лікування, тому що більшість з них втратили своє здоров'я в локальних війнах та тяжко працюючи на виробництві і будмайданчиках…

    Задля того, щоб допомогти цим людям, органи державної влади та місцевого самоврядування приймають програми соціального захисту, з яких фінансують санаторно-курортне оздоровлення, лікування та матеріальну підтримку цих людей. Крім того, ветерани-"афганці" об'єдналися в потужну громадську організацію, щоб мати можливість самим собі дати раду у становленні власної справи, у працевлаштуванні та взагалі у підтримці одне одного у ці нелегкі часи для України.

    Однак, щоб реально допомогти своїм бойовим побратимам, організація ветеранів має бути представлена в органах влади, місцевих радах. Аби досягти цього, вона має мати і власний рупор - газету. Таку закарпатська організація має - це видання "Репортер", яке на своїх сторінках відстоює позицію соціально незахищених верств населення, ветеранів війни та праці, "афганців" та учасників бойових дій в інших країнах. Газета допомагає ветеранам відкривати очі владі на проблеми соціального захисту і в той же час бореться із кримінальними особами та бізнесугруповуваннями, які внаслідок цілком шахрайських дій - контрабандної торгівлі горілкою, незаконної приватизації, розкрадання бюджетних коштів, - зробили життя закарпатців нестерпним.

    І ось ці негідники, які нажили своє багатство за рахунок закарпатців, ужгородців, нас із вами, ветеранів війни, старшого й молодшого поколінь, намагаються в нас забрати ще й нашу свободу, нашу особисту й політичну волю і взагалі намагаються маніпулювати нашою свідомістю. Щоб солодко жити, керувати, передавати разом із майном у спадщину своїм дітям владу з депутатськими мандатами й надалі пригнічувати власний народ.

    "Из жизни насекомых"

    Спроба розколоти, а потім знищити Закарпатську організацію воїнів-"афганців" була вже не одна. Одна з таких спроб була в 2001 році: стояв тоді за цими "брудними справами" політичний аутсайдер, двічі судимий зек, психічно хвора людина на прізвисько "Рата". Рата намагався перед виборами 2002 року знищити Товариство афганців, усвідомлюючи, що ця категорія людей ні за яких умов не могла би підтримати його - дискредитованого чиновника, який прокрався, та й просто аморальну людину. Ветерани вистояли і не дали розвести себе по різні сторони барикад, а "Репортер" тоді добряче давав по зубах Раті, розкриваючи його маккіавеллівську сутність перед ужгородцями.

    Не дивлячись на очевидні факти, які не потребували на той час коментарів, режим Кучми в особі тодішнього губернатора Геннадія Москаля витягнув Рату з багна, почистив його і вручив йому мандат нардепа разом із посадою мера міста. Зваживши на цінність мандата в долларах і статус "недоторканного" та соціально-економічні проблеми, житлово-комунальні та інші, Рата кинув ужгородців напризволяще, обравши за місце роботи Верховну Раду.

    Кинув ужгородців, але не кинув солодку мрію керувати ними! Через команду наймитів, зокрема Бобкова та кількох прихвоснів у міській раді. І ще й до цього часу встромляє палки в колеса соціально-економічного розвитку обласного центру! І це свавілля було зупинено зокрема за допомогою закарпатської народної газети "Репортер". Розуміючи, що від очей громадськості "не спрятаться, не скрыться", те, що газета "Репортер" не дасть йому можливості приховати свої кримінальні плани по подальшому пограбуванню ужгородців, а Ужгородське міське та Закарпатське обласне Товариства ветеранів Афганістану ніколи не дозволять йому реалізувати в Ужгороді ці плани - Рата пішов ва-банк. Цей "ва-банк" означав знищення організації афганців та газети "Репортер". Так народився судовий позов за "честь, гідність і ділову репутацію" Рати, який, хоча і не відповідав реаліям, бо честі, гідності і ділової репутації у Рати не було вже з 1998 року, коли він зрадив свою команду, а ужгородців, які в нього тоді ще вірили, - просто кинув, та все ж таки був радісно сприйнятий суддями Ужгородського міського та Закарпатського обласного судів, які невдовзі мали йти на пожиттєве затвердження саме через Правовий комітет ВР, членом якого є кримінальний авторитет Рата.

    "И тут пошло, поехало!"

    Газету "Репортер" в особі головного редактора С.В.Романенка наказали на 2 тисячі гривень, а Закарпатську обласну організацію "афганців" - на 25 тисяч гривень. Завдання було одне - знищити водночас організацію та її рупор, знаючи, що таких грошей у "афганців" і газети немає. Але ветерани-"афганці" і газета вистояли перед цим кримінальним покидьком і замовними рішеннями судів! Та не той сьогодні Рата, що був. Використовуючи, як тупе знаряддя, закарпатську юстицію разом із її командирами, Рата через судовиконавців почав перебирати собі в кишеню за незаконним судовим рішенням бюджетні гроші, які за рішенням Закарпатської обласної ради йшли саме на оздоровлення та лікування ветеранів війни, тобто на їх соціальний захист. Де ж корумпованому держслужбовцю Раті було здогадатися, що жодна копійка за рішенням сесії облради не могла й не може бути витрачена не за призначенням, в тому числі й на газету "Репортер", яка фінансується за рахунок внесків ветеранів-підприємців, членів громадського об'єднання "Місто" та спонсорської допомоги. І є не бізнесовим проектом (як "Трибуна блуду", що фінансується з брудних наркотичних і рекетирських грошей і яку очолює сестролюб Рати), а проектом соціально-політичним, основна мета якого - відстоювати принципи соціальної справедливості та не допустити в подальшому криміналітет і мафію в особі Рати до влади. А тому, щоб відстояти собі надію на краще життя, "каліки й сироти" із Закарпатської Спілки підтримки інвалідів та сімей загиблих воїнів - будуть мати свою газету! До речі, наше видання з дня свого заснування не отримало від владних структур будь-якого рівня жодної копійки!

    А ви, пане Рато, із своїми родичами-журналістами, сушіть сухарі, бо не минути вам третьої ходки туди, де так декому до вподоби ваша фігура, - за грати! За матеріалами веб-сайту "Uzhgorod.com.ua"