Архітектурне диво на Замковій горі щорічно вимагає 2-3 мільйони гривень(фото)

Це про старовинний замок-фортецю в Ужгороді, в якому сьогодні розміщений Закарпатський обласний краєзнавчий музей.

Жан-Поль Ріхтер колись сказав, що історична пам'ять — єдиний рай, з котрого нас не можна вигнати. Може тому людей завжди вабитимуть музеї. Справді фортецею музейної справи став для краю обласний краєзнавчий музей на Замковій горі. До того ж, його визнано одним із семи архітектурних див Закарпаття.

Але щоб враження дива не зникло, ним треба опікуватися. Не так давно ліквідовано аварійний стан північно-західної вежі замку. На зароблені музеєм власними силами кошти тут, а також у меморіальних музеях ім.А.Коцки та Ф.Манайла проведено ремонт.



Так, краєзнавчий музей оберігає багато скарбів, але живий його скарб - то колектив. Пишаюся тим, що понад двадцять літ тому вдалося «засватати» на посаду директора краєзнавчого музею Василя Шебу. Неабиякими зусиллями постав і колектив музейних працівників-фахівців такого класу зараз одиниці. Це і кандидати історичних наук Павло Федака та Йосип Кобаль, і науковці Людвіг Філіп, Віктор Шостак, Ілля Грибанич, Ольга Бугір, Валерія Русин, Людмила Сахарова, Олена Кобаль, Тетяна Шевніна, Іван Орос. А наймолодші — Олександр Дзембас, Михайло Джахман, Крістіна Кпіса. За мурами музею ведеться велика і цікава наукова робота. Путівник, науковий збірник, проведення конференцій та участь у міжнародних форумах- це тільки кілька штрихів. Торік колектив музею став переможцем конкурсу Агентства США з міжнародного розвитку «Адміністрування музеїв» та стажувалися у штаті Кентуккі.

А ще науковці простежують історію всіх сіл Закарпаття. В самому музеї турист побачив тисячу нових експонатів. Найбільш рідкісні та цінні пройшли художню реставрацію. Більше тисячі екскурсій щороку та сто тисяч відвідувачів - на такі високі рубежі намагається вийти музей нині! І серед туристів тепер побачиш дуже багато молодих облич. Але цей турист чекає і на європейського рівня інфраструктуру, до якої він звик у всьому світі. Сума зароблених музеєм грошей зросла в 7 разів. Але цього надто мало для функціонування установи. Музей не може бути самоокупним. Тільки на щорічні витрати на ремонтно-реставраційні роботи йому необхідно 2-3 мільйони гривень.

Гарною прикметою стало й те, що сьогодні відкриваються нові музеї на громадських засадах: народних промислів у Шаланках на Виноградівщині, водного господарства з Ужгороді. Бажання є, але часом бракує досвіду. І якою вчасною тут є допомога фахівців із обласного краєзнавчого музею, який давно став науковим центром для багатьох громадських музеїв.

І нарешті — про свято. Відрадно, що вітчизняні бізнесмени — члени Українського союзу промисловців стали долучатися до проведення музейного торжества. Але в неділю музей запрошує на яскраве, цікаве свято на Замкову гору. Десятки інших музеїв у краї теж чекають, що це свято краяни розділять із ними.



Василь ГАБОРЕЦЬ, Ужгород