Діти – наше демографічне майбутнє

Становище дітей у країні визначає ії соціально-економічне і демографічне майбутнє. Тому одним із найважливіших завдань держави є сприяння розвитку молодого покоління, задоволення його потреб і виконання обов’язків.

Соціально-економічна нестабільність негативно вплинула на демографічну ситуацію в області. І насамперед, це стосується молодого покоління – однієї із найменш захищених груп населення. В області майже одну п’яту, або 242215 осіб, становлять діти віком до 15 років, їх чисельність порівняно з 2012р. збільшилася на 3,0 тис. осіб або 1,3%. Зростання народжуваності за останні роки спостерігається завдяки тому, що у дітородний вік почали вступати більш чисельні когорти жінок. Питома вага жінок репродуктивного віку (15–49 років) в загальній їх чисельності поступово зростає. Аналіз народжуваності за віком матері засвідчує, що серед жінок, які перебувають у шлюбі, так і в тих, які не перебувають у ньому, найбільша частка народжених дітей припадає на вік жінки 20-24 роки.
Порівняно з 2012р. кількість народжених в цілому зменшилася на 477 осіб або на 2,5%. Показник загальної народжуваності є одним з найвищих серед регіонів країни. Серед адміністративно-територіальних одиниць області більший він у м.Хуст (міськрада), Виноградівському, Іршавському, Перечинському, Рахівському, Свалявському та Тячівському районах, найнижчий – у містах Ужгород, Мукачево, Чоп та у Берегівському районі.
Кількість померлих дітей у віці до 1 року порівняно з 2012 роком збільшилася на 7 осіб або на 4,2%. Найбільше дітей зазначеної вікової групи померло у Берегівському, Виноградівському, Іршавському, Мукачівському, Рухівському та Тячівському районах.
Формування високих життєвих стандартів, зміна соціального статусу жінки, зростання рівня ії освіти, внутрішньодержавні процеси – це складові, що характеризують умови прийняття рішень відносно народження дітей.

Начальник відділу
статистики населення Геча В.Б.