Дрібні партії можуть опинитися "за бортом"

Правила гри для парламентських виборів-2012 Верховна Рада схвалила минулого тижня 366 голосами – “за” голосувала не тільки провладна більшість, а й опозиція.

І хоча Президент Закон іще не підписав, у прес-центрі “Закарпатської Правди” експерти цієї середи вже намагалися проаналізувати його сильні й слабкі сторони.
Політолог Віктор Пащенко переконаний: із політичної точки зору закон очікуваний, тож несподіванок не було. Для пересічних громадян найбільш значущими є такі зміни: заборона блоків, 5-відсотковий прохідний бар’єр та повернення до мажоритарної системи у варіанті 50х50 із пропорційною. “Зрозуміло, що “мажоритарка” дає змогу Партії регіонів сподіватися на збереження більшості в парламенті. Збільшення прохідного бар’єру вигідне всім великим партіям: ПР, “Батьківщині” й “Фронту змін”, який наразі в парламенті не представлений, однак, за прогнозами, наступного року туди потрапить. У цьому й полягає консенсус між владою й опозицією: зберегти свої позиції в політикумі. І з точки зору загальнополітичної перспективи це, напевно, правильно, тож великої проблеми в 5% бар’єрі я не бачу. Хоча в короткостроковій перспективі багато молодих політичних сил не матимуть можливості потрапити в активну політику, відтак численні голоси виборців пропадуть. Але позитив у тому, що політики будуть змушені домовлятися. Що стосується крайніх електоральних ніш – комуністів і “свободівців”, то вони десь на межі цього бар’єру балансують”, – вважає Віктор Пащенко.
Директор суспільно-політичних програм "Лабораторії законодавчих ініціатив" Денис Ковриженко у свою чергу додав: проект, за який голосували у підсумку, був набагато кращим за той, який вніс на розгляд Єфремов. У той же час його не можна вважати суттєвим вдосконаленням існуючого “Закону про вибори народних депутатів України”, за яким проводилися вибори 2006-2007 років. Хоча є ряд покращень, які враховують європейську практику. “Якщо раніше при визначенні прохідного бар’єру рахувалися всі голоси, то зараз – лише дійсні, подані за партію в загальнодержавному окрузі. Скасовується графа “Проти всіх”, і це відповідає європейським нормам. Певним чином дослухалися до порад венеціанської комісії, зокрема в частині встановлення вимог до членів виборчих комісій тощо. Проте концептуальні положення, які критикувалися міжнародною спільнотою, переважно не враховані – десь 30% зауважень венеціанської комісії взяли до уваги в законі. Відтак залишаються ризики зловживань. Та ж змішана система дозволяє використовувати вплив адміністративного ресурсу. Округи нарізатимуться Центральною виборчою комісією, але законопроект не передбачає нерозривності меж округів. До того ж межі районів та міст обласного значення не враховуватимуться при нарізці округів, відповідно деяким кандидатам можуть випасти більш незручні умови ведення агітації. Щодо формування комісій, були суттєві покращення порівняно з проектом Єфремова: партії і незалежні кандидати зможуть заміняти своїх членів комісій, але якщо їхні повноваження були припинені достроково, нових призначатимуть лише за умови, що комісія зменшилася до мінімальної межі”, – каже Денис Ковриженко.
Ярослав Фриндак, голова Закарпатського обласного відділення ВГО "Комітет виборців України", прогнозує, що завдяки прийнятому Закону 80 % парламенту буде переобрано, відтак чинний склад Верховної Ради сам себе консервує. “Ми не побачимо нові обличчя, чого й прагнули партії, які нині знаходяться в парламенті. Малим політичним силам, які хочуть бачити себе в законодавчій гілці влади, тепер треба гуртуватися й виробити певний порядок дій, із яким можна потрапити до ВР. Теперішня опозиція тактично виграла бій, але стратегічно програла. Але маємо те, що маємо. Можливо, наступний парламент буде сформований під вибори президента”, – вважає Ярослав.
Святослав Бабіля, координатор моніторингових проектів громадянської мережі "Опора", оцінював новий виборчий закон із точки зору громадянського суспільства. Перш за все, каже, насторожує, що закон готувався 2 тижні й прийняли його за 1 день, зразу голосуючи в першому читанні і “в цілому”. “Це компроміс, про ціну якого ми можемо лише здогадуватися, але питання в тому, чи був проект якісно пророблений за такий короткий час і чи все в ньому враховано? Прочитавши, бачимо, що ні: є норми, які суперечать рішенням Конституційного Суду (щодо балотування в одномандатному й багатомандатному окрузі), є посилання на закон, який іще не прийнятий, та нюанси, котрі унеможливлюють різку й якісну зміну парламенту в цілому. Девіз цього проекту – компроміс понад усе, бо в підсумку порушено зобов’язання України перед Венеціанською комісією”, – наголошує С Бабіля.
Він також зауважив, що з точки зору громадського спостереження потенційні порушення буде набагато важче “спіймати”: щоб побачити глобальну картину, доведеться збирати інформацію з більших територій. І ще негативний момент – спостерігачі від ГО не матимуть права подавати скарги до виборчих комісій. Строк розгляду скарг теж досить короткий – 2 дні (раніше було 5), за такий час важко кваліфіковано розглянути спори.
Прес-центр “Закарпатської Правди