Екс-губернатор Іван Різак — політичний в’язень чи злочинець?
Нагадаємо: минулої п’ятниці, 13 травня, озброєні люди зупинили Івана Різака на вулиці м.Ужгород і, пред’явивши постанову про затримання, почали домагатися, щоб він з’явився до начальника слідчого управління міста Ужгорода. І.Різак з’явився до слідчого. Там йому стало погано, була викликана машина швидкої медичної допомоги і його доставили в обласний кардіологічний центр. Але й там щодо нього проводилися слідчі дії, і лікарів допитували, чи вони не симулюють хворобу Різака. Масла в вогонь підлив і міністр охорони здоров’я України “нашоукраїнець” Микола Поліщук, який, висловивши подив, що І.Різак дотепер не був заарештований, заявив, що особисто приїде до Ужгорода, але не для ознайомлення з карткою хворого, а щоб пересвідчитися, чи “дійсно він хворий”. Поміж тим у діагнозі, поставленому І.Різаку в київській клініці “Борис” від 25 лютого 2005 року, вказано: гострий інфаркт міокарда, гіпертонічна хвороба третього ступеня, цукровий діабет та ще ціла низка діагнозів.
У наступні три дні адвокат І.Різака вимагав змінити запобіжний захід — на підписку про невиїзд, аргументуючи це тим, що І.Різак не є суспільно небезпечним та не перешкоджає слідству, а, отже, він не повинен утримуватися під вартою.
Як повідомив на прес-конференції у понеділок народний депутат України, член фракції СДПУ(о) Ігор Шурма, до І.Різака навіть не допустили лікаря, який лікував його після перенесеного в лютому цього року інфаркту в київській клініці “Борис”. На переконання І.Шурми, нинішній стан здоров’я Івана Різака не дає останньому можливості давати адекватні відповіді на запитання, які йому можуть поставити слідчі.
Рішенням Секретаріату Соціал-демо-кратичної партії України (об’єднаної) у понеділок в Ужгороді розпочато акцію громадського протесту — силами обкому СДПУ(о) на площі Народній перед будівлею Закарпатської облдержадміністрації розгорнуто наметове містечко в кількості 15 наметів. Акція проходить під лозунгами “Свободу Івану Різаку!”, “Свободу Віктору Дядченку!”, “НІ — політичним репресіям!”, “Владо, припини свавілля й беззаконня!”, “Правоохоронці! Не виконуйте злочинних наказів!”.
Як повідомив “Р-ру” перший заступник голови СДПУ(о), народний депутат України Нестор Шуфрич, наметове містечко в Ужгороді стоятиме до тих пір, доки не будуть поновлені на роботі усі звільнені в регіоні за політичними мотивами, а двом представникам СДПУ(о) — голові Закарпатського обкому партії Івану Різаку та члену обкому партії Віктору Дядченку — “не буде повернуто свободу”. Він висловив переконаність, що сьогодні “ми є свідками банального зведення рахунків між Балогою та Дядченком, який 10 років тому мав сміливість вказати на місце Балозі, коли той ще називав себе бізнесменом, але в народі його називали “баригою”. Щодо І.Різака, то він, як розповів нардеп, “конкурує з Балогою вже багато років, це протистояння вже відомо не тільки в Закарпатті, а й за його межами”.
Особливо Н.Шуфрича обурює те, що Івана Різака звинувачують в доведенні до самогубства ректора Ужгородського національного університету Володимира Сливки. У це не вірять навіть самі ж співробітники правоохоронних структур. Так, наприклад, дехто із досвідчених сищиків, які добре знають всі обставини загадкової смерті професора Сливки, досі не можуть збагнути, чому протягом року ніхто з їхніх колег навіть не згадав про людину, яка могла бути ЄДИНИМ свідком цієї трагедії. Ця людина — тесть покійного ректора, який останнім часом жив у будинку подружжя. Після того трагічного дня у травні 2004 року він перебрався до сусідньої зі Сливками вілли, де мешкає сім’я його другої доньки — пані Цмур. Кажуть, що до оселі Сливок навіть не заходить з тієї пори? Чому?
Так чи інакше, але слідчі чомусь чи то забули про нього, чи то просто не бажають його помічати. Чому? Бо може “вилізти” голка правди зі скирти брехні? Але, здається, справа навіть не у можливих свідченнях “непомічених” свідків. І не у фактах…. Справа в тому, що в дійсності нікому з наших “нових панів” правда про смерть ректора Сливки просто не потрібна! І весь галас було затіяно лише з однією метою: засадити за грати екс-губернатора Різака.
Інший народний депутат України Ігор Шурма, поспілкувавшись в Ужгороді з багатьма людьми різних політичних поглядів, дійшов висновку, що смерть Сливки не може бути самогубством, оскільки сам факт наявності більше десятка ножових поранень, порізані вени на руках і ногах та удар в серце уже є підставою для сумніву. “Дивно, що правоохоронні органи не перевіряли багатьох фактів, які я почув цими днями і які заслуговують на те, щоб їх перевірити”, — зауважив народний депутат і заявив, що він звернеться до Генпрокуратури, МВС та СБУ із депутатським запитом, в якому наполягатиме перевірити факти слідства та встановити істинні причини смерті Володимира Сливки.
У Верховній Раді у понеділок, 16 травня, 277 народних депутатів підтримали ініційовану фракціями СДПУ(о) і “Регіони України” постанову, яка передбачає звернення до Генпрокурора з проханням розглянути можливість зміни запобіжного заходу для екс-губернатора Закарпаття Івана Різака та голови Донецької облради Бориса Колесникова.
А вже ввечері цього ж дня Ужгородський міськрайонний суд виніс рішення про запобіжний захід для екс-губернатора — арешт. Судове засідання відбулося у присутності Івана Різака. Але із залу суду Іван Різак потрапив не на волю, а знову на лікарняне ліжко. За словами нардепа Ігоря Шурми, Різаку стало погано в автомобілі, яким його мали доправити в ізолятор тимчасового утримання. Екс-губернатора госпіталізували у Закарпатський обласний кардіологічний центр.
Рішення Ужгородського суду “підігріло” депутатів-соратників Різака. У вівторок зранку представники фракцій СДПУ(о) і “Регіони України” заблокували парламентську трибуну. З вимогою – внести у порядок денний питання “Різак—Колесников” та проголосувати проект постанови про звернення до Генпрокурора щодо зміни запобіжного заходу для екс-губернатора Закарпаття та голови Донецької облради Б.Колесникова. Парламент погодився розглянути пропозицію “есдеків” та “регіоналів” лише з другої спроби. За внесення у порядок денний проекту постанови про звернення до Генпрокурора спочатку проголосували лише 184 депутати. На що захисники Різака і Колесникова відповіли продовженням трибунної блокади, а спікер – оголошенням півгодинної перерви. Після погоджувальної ради лідерів депутатських фракцій і груп питання знову винесли на голосування. Цього разу голосів вистачило – за розгляд постанови у справі Різака і Колесникова проголосував 291 депутат.
Проте ще не встиг Генпрокурор України С.Піскун розглянути це подання Верховної Ради, як бачимо появу нової кримінальної справи проти І.Різака — цього разу його звинувачують в одержанні хабара в особливо великих розмірах…
«Такі вчинки аж ніяк не красять владу, яка б’є себе в груди, що вона демократична, що вона будує демократично-правову державу, — стверджує Перший демократично обраний мер Ужгорода, а сьогодні перший заступник секретаря Закарпатського обкому СДПУ(о) Еміл Ландовський. — Ми не проти зміни влади. Владу треба було міняти, владу поміняли. Законним шляхом чи ні, але до влади прийшли нові люди. І ми повинні владу поважати. Ми б хотіли її поважати, але і хотіли б, щоб влада поважала і нас. Але, на жаль, цього не сталося. Як людина, яка ночувала тут перед обласною радою у 1991 р., бо тодішня влада не хотіла піднімати український прапор, однак ми домоглися свого, як людина, яка засудила ГКЧП, яка провела референдум в Ужгороді, де більше 90% людей проголосували за незалежну Україну, я обурений, що сьогодні мене називають бандитом і членом бандитської партії. Я вважаю, що все це неправильно. Я люблю Україну не менше, ніж ті, що зараз при владі. Я хочу жити у демо-кратичній правовій державі і ніколи не погоджуся з тим свавіллям, яке відбувається зараз у нашій державі».
Водночас в інтерв’ю газеті “Україна молода” за 19 травня нинішній голова Закарпатської ОДА В.Балога заперечує будь-яке відношення до арешту свого попередника на цій посаді. “Цим займаються правоохоронні органи. Ведеться слідство...… Чим можу, допомагаю”, стверджує В.Балога.