Лінії долі Віктора Януковича

[b]День народження[/b]

Батьки Віктора: мама - з-під Орла, батько - з маленького західнобілоруського села Януки, яке у війну дотла спалили фашисти.

[b]Без родини...[/b]

Віктору два роки. Помирає мама. Батько вдруге одружується. З мачухою відносини не склалися. Батьку було важко обирати між новою сім’єю та сином. Віктора виховує бабуся, у якої він живе.

[b]Не такий, як усі...[/b]

Віктору 16 років. Батько вважає, що хлопцеві з робітничої родини шлях або на завод, або на шахту. Віктор виявляє характер і вступає до дуже престижного на ті часи Єнакіївського гірничого технікуму. Вступає, незважаючи на великий конкурс. Гарну освіту Віктор Янукович вважає обов’язковою умовою свого дальшого життя.

[b]Суворе випробування. Вибір життєвого шляху...[/b]

Віктору 17 років. Стати самостійним. Будь-якою ціною, якнайшвидше. Юнацька зухвалість та максималізм. Жорстокий життєвий урок. Будь-який твій вчинок може стати визначальним у житті. Це і є доля. Не можна впадати у відчай і пливти за течією. Треба вміти перемагати. І перш за все - самого себе. Тоді зміниш долю. Довів це всім дальшим життям.

[foto]2004/10/28/188_11.jpg[/foto]

[b]Попереду - все життя...[/b]

Вони зустрілися, коли йому було 19 років. Людмила повірила в нього. З того часу вона його головна моральна опора, найближча людина. Розписалися в 1972 році. Він - робітник, вона - інженер. Віктор працює та вчиться. Народилися двоє синів - Олександр у 1973-му та Віктор у 1981-му. Вінчалися в церкві в 1997 році, вже зрілими людьми. На все життя разом.

[b]Та заводська прохідна, що в люди вивела...[/b]

Робота. Починав газозварником, потім працював автоелектриком, три роки - механіком. У молодому Вікторові побачили керівника, який може відповідати не тільки за себе, але й за ін-ших. В 26 років призначається директором автопідприємства “Орджонікідзевугілля” в рідному Єнакієві. У нього повірили ті, хто знав його з дитинства. Керівників такого рівня і в такому віці - одиниці. За три роки під-приємство з кінного двору копальні імені Карла Маркса стає зразковим сучасним виробництвом. Віктор Янукович вступає до Донецького політехнічного інституту. Члену міського комітету комсомолу Віктору Януковичу дають рекомендацію на вступ до партії...

[b]Перші вибори...[/b]

Перебудова. Державу лихоманить. Янукович - на виробництві. Стає одним з перших директорів великого промислового підприємства, якого обрав трудовий колектив. Це підприємство - всесоюзне об’єднання “Донбастрансремонт”. Із 320 делегатів - 306 “За”. Далі - відповідальності більше. 1991. Генеральний директор об’єднання під-приєм-ств “Донбастрансремонт”. 1994. Січень. Генеральний директор об’єднання промислового транспорту вугільної промисловості “„Вугілляпромтранс”. 1994. Вересень. Генеральний директор Донецького територіально-виробничого об’єднання автомобільного транспорту “„Донецькавтотранс”. Довіру виправдав.

На боротьбу з кризою...

1997. Керівник Донецької обласної державної адміністрації. Шахтарі страйкують. Підприємства стоять. Багаторічні борги з зарплатні та пенсій. Позиція Януковича: “Донецька область першою в країні погасить заборгованості з пенсій. Ми маємо зробити все, щоб Донбас не став „соціальним “Чорнобилем”. Цього країна вже не витримає”. Зробив.

[b]Відповідальність за країну...[/b]

2002. У Верховній Раді вперше в історії України формується уряд парламентської більшості. Його очолює Віктор Янукович. На посаді Прем’єр-міністра Віктор Федорович організував конструктивну роботу представників різних по-літичних сил, часом протилежних поглядів, - для досягнення єдиних цілей, зростання економіки та сталого розвитку країни.

2003. Неврожай. Уряду шляхом управлінських рішень вда-ється швидко припинити спекуляції з цінами на хліб.

2004. Світова нафтова криза. Ціни на нафту на світових ринках підскочили вдвічі. Завдяки вдалим переговорам темпи зростання цін на бензин та дизпаливо вдається стримати. При цьому - зростання економіки +15,7%. Підвищення со-ціальних виплат та реальних доходів населення.

Віктор Федорович Янукович висунутий Партією регіонів кандидатом у Президенти України. У відпустку для ведення виборчої кампанії не йде, продовжує працювати.

[b]Тверді переконання...[/b]

У політиці немає друзів. Є інтереси країни.

Особисте...

У житті є друзі, на яких можна покладатись, як на самого себе. Треба тільки: „Не вести пустих балачок. Бути надійним.

Перемагати”.



[b]На фото 2: Віктор Янукович з дружиною і синами[/b]



Юрій Бедзик,письменник, ветеран Великої Вітчизняної Війни, лауреат премії СРСР за військову літературу