МАЖОРИТАРНА СИСТЕМА ПІД ЧАС ВІЙНИ – ЗЛОЧИН

Вибори потрібні. Бо парламент в Україні був і залишиться найдемократичнішим інститутом державної влади.

Бо нинішній парламент, своєю більшістю, – це ті, хто довів Україну до війни.

Але проводити виборчу кампанію зі збереженням мажоритарної системи є злочином перед державою й народом.

Свідомо облишу традиційні аргументи про те, що мажоритарка розбещує виборця, руйнує командну відповідальність, шкодить професійності вищого законодавчого органу, що патріотизм, порядність та професіоналізм програють у конкуренції з товстими гаманцями.

Сьогодні набагато важливіше інше. Сьогодні переважна більшість тих, хто справді гідний представляти свою країну в парламенті, відмовляється брати участь у мажоритарній кампанії. З двох причин: час і гроші.

Час. Чи хтось засудить того, хто, розуміючи всю важливість для долі країни парламентських виборів, уважає за потрібніше використати свій час для порятунку життя та здоров’я наших громадян, для захисту Батьківщини зі зброєю в руках? Таких – тисячі. А саме такі патріоти є основою демократичної виборчої кампанії...

І детальніше про гроші.

Той, хто справді любить свою країну, вже понад півроку не накопичує гроші на майбутню виборчу кампанію, а вільну копійку кладе на встановлення і зміцнення миру та порядку.

Тому, що ціна білборду на 2 місяці – 10-12 тисяч гривень. А 10-12 тисяч гривень – це 3 бронежилети 4 класу або 5 кевларових касок. Кількість білбордів у середньому мажоритарному окрузі вимірюється десятками, якщо не сотнями.

Тому, що понад 100 тисяч км, пройдених автомобілями з кандидатом та агітаторами для зустрічей із виборцями, – це можливість заправити півтори сотні автомобілів для перевезення гуманітарних вантажів із Харкова до зони АТО та до зруйнованих міст.

Тому, що 20 хвилин ефіру на місцевому ТБ під час виборів – це 15-20 тисяч гривень. З іншого боку, це можливість виготовити 7 тисяч патронів калібру 7,62 або близько 8,5 тисяч патронів калібру 5,45. А ефірів замовляють десятки й сотні.

Тому, що на роботу агітаторів, членів комісій та спостерігачів потрібно витратити щонайменше 500-700 тисяч в окрузі (були такі, що витрачали по 5-10 мільйонів). А це мінімум 10-15 тепловізорів, що рятують життя наших солдатів уночі.

Тому, що на мінімальні наклади інформаційної літератури в окрузі також потрібно 20-30 тисяч гривень. А один, далеко не найкращий, але потрібний на блокпосту 16-кратний бінокль коштує 600 гривень. Кращі – дорожче.

Зрештою, тому, що середньостатистична виграна мажоритарка, наприклад, на Харківщині, обійшлася переможцю в середньому 15-25 млн грн або 2-3 млн доларів.

А нині 2-3 млн доларів – це сотня оснащених і переданих війську БТРів.

З огляду на це, кожен нормальний українець розриватиметься між потребою створити патріотичний парламент та внутрішнім обов’язком допомогти фронту.

Пропорційна система значною мірою знімає проблеми з часом і грошима. Бюджет виборчої кампанії за пропорційною системою можна зменшити в десятки разів.

І тут є шанс, що партії змагатимуться за те, щоби гроші їхніх виборчих кампаній ішли на військо і на взаємодопомогу, а не штовхатимуться в багатомільйонних ефірах на центральних каналах.

Якщо ж залишити мажоритарку, шакали, які привели в наш дім війну, пограбували народ і армію, радітимуть із можливості й надалі шматувати Україну...