Очільник KMKSZ каже, що через мову українських угорців не беруть навіть у мафію

Видання "Корреспондент" зібрало думки представників найбільших національних меншин України: росіян, румунів, кримських татар та угорців запитали про те, що дасть їхнім народам новий закон про мовну політику, прийнятий Верховною Радою 3 липня.

З-поміж іншого, "Корреспондент" також пише, що угорська мова може стати регіональною на Закарпатті, де проживає близько 150 тисяч угорців, тобто, 12,1% від усіх жителів області. У регіоні працюють 100 шкіл, мовою викладання у яких є угорська.

Голова Товариства угорської культури Закарпаття Мікловш Ковач заявив виданню, що ситуація з дотриманням прав угорців досить непроста. Відносно благополучна вона лише в освіті – переважна більшість угорських дітей ходять до навчальних закладів, де викладання ведеться їхньою рідною мовою. "Українці не знають нашої мови. Двомовні лише угорці, які говорять українською. Представників нашої національності фактично не беруть до правоохоронних органів, тому там немає кому говорити і розуміти угорську. І тут величезна дискримінація", – вважає він.

За його словами, ставлення влади до угорців відображається у її політиці призначень. "Тут жорстка дискримінація, нас не призначають на високі посади. Причому ситуація ще гірша, ніж за часів СРСР. Тоді були неписані правила, коли в обладміністрації або партійному органі повинен був бути угорець, який, як правило, був заступником у господарських справах. А зараз і цього немає", – підкреслив Ковач.

Він також навів приклад, який, за його словами, дуже впадає в очі: "Навіть у мафіозних структурах угорці – лише на других і далі ролях. Тому ми від закону нічого хорошого чекаємо. Уявляти, що після того, як він вступить у силу, буде оголошено набір кадрів в обладміністрацію, відділи міліції та прокуратури, де вимогою до кандидата стане володіння угорською мовою – це з розряду ненаукової фантастики".