Особливості посвідчення договорів іпотеки

Законодавство України про іпотеку та заставу базується на Конституції України і складається з Цивільного, Господарського, Земельного кодексів України, Закону України «Про іпотеку», Закону України «Про заставу» та інших нормативно-правових актів.

У ст. 1 Закону України “Про іпотеку» вказано, що іпотека – це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобовязання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотечний договір укладається між одним або декількома іпотекодавцями та іпотекодержателем у письмовій формі та підлягає нотаріальному посвідченню. Ст.18 Закону України «Про іпотеку» передбачає перелік істотних умов договору іпотеки, при відсутності хоча б однієї з них договір може бути визнаний на підставі рішення суду недійсним.
Істотними умовами договору іпотеки є:
1. для іпотекодавця та іпотекодержателя – юридичних осіб, відомості про:
- для резидентів – найменування , місцезнаходження та ідентифікаційний код за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців;
- для нерезидентів – найменування, місцезнаходження та державу, де зареєстровано особу;
для іпотекодавця та іпотекодержателя – фізичних осіб, відомості про:
- для громадян України - прізвище, ім’я, по батькові, адресу постійного місця проживання та податковий номер;
- для іноземців, осіб без громадянства – прізвище, ім’я, по батькові (за наявності), адресу постійного місця проживання за межами України;
2. зміст та розмір основного зобов’язання, строк і порядок його виконання та /або посилання на правочин, у якому встановлено основне зобов’язання;
3. опис предмета іпотеки, достатній для його ідентифікації. При іпотеці земельної ділянки має зазначатися її цільове призначення;
4. посилання на видачу заставної або її відсутність.
Одночасно із посвідченням договору іпотеки нотаріус, якщо це передбачено договором, за повідомлення іпотекодержателя накладає заборону відчуження майна, переданого в іпотеку.
Вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем та іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.
Стаття 8 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що іпотекодавець зобов'язаний застрахувати предмет іпотеки на його повну вартість від ризиків випадкового знищення, пошкодження чи псування, якщо за іпотечним договором цей обов'язок не покладено на іпотекодержателя.
Договір іпотеки майна, що підлягає реєстрації посвідчується нотаріусом за умови подання документів, що підтверджують право власності на майно, що передається в іпотеку. Майно, що перебуває у спільній власності може бути передано в іпотеку тільки за згодою всіх співвласників. Договори про іпотеку спільного сумісного майна посвідчуються за згодою іншого з подружжя. Така згода оформляється нотаріально посвідченою заявою. Що стосується звернення стягнення на предмет іпотеки, то у відповідності до ст. 33 Закону України “Про іпотеку» звернення стягнення здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса чи договору про задоволення вимог іпотекодержателя.

Головний спеціаліст відділу нотаріату
Головного управління юстиції у Закарпатській області
Н. Туряниця