Пенсійна реформа, як крок на шляху удосконалення пенсійної системи в Україні

Події і процеси, що сталися в Україні за останнє десятиліття, характеризуються багатьма змінами в економічному, соціальному, політичному та суспільному житті. Поряд з багатьма іншими соціальними питаннями, які доводиться вирішувати Україні, важливою складовою є пенсійна реформа.

Пенсійні системи удосконалюються практично в усьому світі, і в першу чергу в країнах з високорозвиненими суспільними відносинами. Це зумовлено тенденціями старіння населення. Тому, крім підвищення пенсійного віку, запроваджуються інші, побудовані на принципово нових засадах, системи пенсійного забезпечення, які розосереджують ризики і послаблюють їхній вплив.
Для цього у світовій практиці дедалі ширше застосовується багаторівнева система пенсійного забезпечення, яка має три складові – солідарну, обов'язкову накопичувальну та додаткову або добровільну накопичувальну. Таке поєднання забезпечує соціальні гарантії та фінансову стабільність пенсійної системи.
Для України найбільш прийнятною є багаторівнева пенсійна система. З урахуванням цього пенсійну реформу слід проводити за трьома напрямами: реформування солідарної системи, створення обов'язкової накопичувальної системи і розвиток добровільної накопичувальної системи. Солідарна система має запобігати бідності серед осіб похилого віку через перерозподіл частини коштів Пенсійного фонду в інтересах громадян, які одержували низькі доходи
Метою реформування пенсійної системи є забезпечення належного рівня життя людей похилого віку на засадах соціальної справедливості, гармонізації відносин між поколіннями та сприяння економічному зростанню.
Пенсійна реформа має здійснюватися на системних засадах, перевірених досвідом інших країн та адаптованих до українських умов, а саме: соціальної справедливості, прийнятності, розуміння та підтримки реформи широкими верствами населення; свободи вибору, підвищення зацікавленості і відповідальності громадян за свій добробут у старості; економічної обгрунтованості та фінансової спроможності і стійкості пенсійної системи; сприяння зростанню національних заощаджень та економічному розвитку країни; захищеності від політичних ризиків.
Основною метою запровадження накопичувальної пенсійної системи є підвищення розміру пенсій за рахунок доходу, отриманого від інвестування частини пенсійних внесків громадян. При цьому пенсійні кошти мають накопичуватись як шляхом обов'язкового пенсійного страхування, так і створенням додаткових (добровільних) пенсійних заощаджень.
Будь-яка реформа, в який би період історії вона не здійснювалася, завжди має і своїх прихильників, і тих, хто її критикує. Ніхто не буде заперечувати соціально справедливої орієнтації змін у нарахуванні пенсій. Ідеологія пенсійного реформування полягає в тому, що кожен учасник страхової пенсійної системи отримує пенсію залежно від перерахованих страхових внесків. Коли він їх не платить, то отримує пенсію за рахунок інших.

Головний спеціаліст відділу документування, Н.І. Колька
контролю виконання та звернень громадян
Головного управління юстиції у Закарпатській області