Проблемні питання звернення стягнення на майно боржника

В сучасних умовах розвитку законодавства існують проблемні аспекти звернення стягнення на майно боржника. Одним з таких є випадок, коли майном боржника є самочинно побудований об’єкт нерухомості.

Проблема звернення стягнення на це майно полягає в трьох аспектах. По-перше, який правовий статус самочинно побудованого об’єкта нерухомості. По-друге, які шляхи вирішення цієї проблеми. По-третє, який з шляхів є ефективним.
Актуальність проявляється в тому, що, по-перше, не існує єдиного порядку вирішення даного питання; по-друге, існують прогалини в правовому регулювання окремих аспектів цього питання; по-третє, реалізація положення, згідно з яким державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (п. 1 ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження»), є проблемним на практиці саме в ході звернення стягнення на самочинно побудований об’єкт нерухомості.
Правовий статус самочинно побудованого об’єкта нерухомості визначається Цивільним кодексом України (далі — ЦК). Згідно з ч. 1 ст. 376 ЦК житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Отже, ЦК визначає, що самочинно побудованим об’єктом нерухомості може бути лише нерухому майно. Згідно з ч. 1 ст. 181 ЦК до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об’єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Обов’язковою ознакою для того, щоб визначити майно самочинно побудованим об’єктом нерухомості є наявність однієї з умов, якщо нерухоме майно будується або збудоване:
1) на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) без належного дозволу чи належно затвердженого проекту;
3) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
У разі визнання майна самочинно побудованим об’єктом нерухомості особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (ч. 2 ст. 376 ЦК). Згідно з ч. 3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження», у разі звернення стягнення на будинок, квартиру, приміщення, земельну ділянку державний виконавець запитує відповідні місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування про належність зазначеного майна боржникові на праві власності та його вартість, а також запитує нотаріальний орган, чи не знаходиться це майно під арештом.
В даному випадку виникає проблема, яка пов’язана з тим, що де-факто у боржника є майно, яке має деякі ознаки нерухомого майна, але де-юре таке майно не є нерухомістю (відсутня державна реєстрація за ч. 1 ст. 182 ЦК), а тому звернення стягнення за ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» є неможливим.
Таким чином, в сучасних умовах залишається актуальним питання звернення стягнення на самочинно побудований об’єкт нерухомості.

Начальник управління
державної виконавчої служби
Наталія Панова