Питання державного замовлення у вищій освіті: логіка чи політика?

Ініціювання конфліктних ситуацій на пустому місці – все, реалізація логічних та системних кроків щодо реформування системи вищої освіти – нічого. Такий висновок напрошується в результаті обговорення питання формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково-педагогічних кадрів в 2009 році.

Трошки історії:

У 2008 році для участі у тестуванні зареєструвалися 512,6 тисячі, а взяли участь у ньому 461,2 тис. осіб. Причому всі бажаючі мали можливість пройти зовнішнє незалежне оцінювання з трьох навчальних предметів. Загалом було проведено понад мільйон тестувань з одинадцяти предметів

Цього року кількість випускників шкіл зменшилася на 23 тисячі осіб; більш свідомим стало ставлення до здобуття вищої освіти абітурієнтів та їх батьків. На участь у зовнішньому незалежному оцінюванні — 2009 зареєструвалися 462 тисячі осіб — стільки, скільки учасників прийшли минулого року на перший тест з української мови та літератури.

У 2008 році, незважаючи на загальне зменшення контингенту випускників середньої школи, були збережені показники прийому до вищих навчальних закладів на рівні 2007 року. Обсяги прийому у 2008 році в цілому по країні становили: для молодшого спеціаліста — 176,2 тис. осіб (у тому числі на денну форму навчання за кошти державного бюджету — 61,4%), бакалавра — 349,1 тис. осіб (відповідно — 54,1%).

Тобто, загальний обсяг державного замовлення у 2008 році склав 525,3 тис. осіб. при 461,2 тисяч осіб – учасників зовнішнього незалежного оцінювання.

2 квітня під час проведення розширеної підсумкової колегії Міністерства освіти і науки України „Мета реформ у вищій освіті – якість та доступність освіти” Іван Вакарчук заявив, що Міністерство освіти і науки України припиняє доведення державного замовлення у 2009 році на напрями підготовки (спеціальності) за освітньо-кваліфікаційними рівнями бакалавра та молодшого спеціаліста, якщо у 2008 році воно становило менше 15 місць, або на напрями підготовки (спеціальності), які є непрофільними для вищого навчального закладу.

14 квітня Уряд прийняв рішення щодо скорочення державного замовлення на підготовку молодших фахівців і бакалаврів з економічних, фінансових і юридичних спеціальностей в непрофільних вузах на 50% та не менш як на 10 відсотків – за іншими спеціальностями, напрямами підготовки, галузями знань (Розпорядження Кабінету Міністрів України від 14 квітня 2009 року № 416-6 „Про особливості формування державного замовлення на підготовку фахівців та науково-педагогічних кадрів у 2009 році”).

21 квітня під час проведення брифінгу Перший заступник глави СП Олександр Шлапак, коментуючи рішення Уряду щодо скорочення державного замовлення в непрофільних вищих навчальних закладах заявив, що в Секретаріаті Президента вітають рішення уряду на 50% скоротити держзамовлення на підготовку молодших фахівців і бакалаврів з економічних, фінансових і юридичних спеціальностей в непрофільних вузах.

22 квітня Президент України В.Ющенко на підсумковій конференції заявив, що має намір ініціювати підвищення державного замовлення у вищій та середньо-спеціальній освіті.

Водночас, в 2008 році 266 вищих навчальних закладів І–ІV рівнів акредитації не виконали доведених обсягів державного замовлення.

До міністерства освіти і науки надійшло понад 400 звернень із проханням про “корегування” обсягів, що свідчить про відсутність у таких вищих навчальних закладах бодай найпростішої системи прогнозування своєї діяльності.

Це означає, що сьогодні механізм держзамовлення потурає безвідповідальності навчальних закладів за багатомільйонні витрати бюджетних коштів.

Як відомо, орієнтовно 700 тисяч випускників вузів в червні-липні поточного року можуть поповнити «армію безробітних», із них 549 700 студентів отримають вищу освіту за державним замовленням.

За даними регіональних служб зайнятості, наявне перенасичення ринку праці з економічних спеціальностей (втричі), юридичних (у шість разів!), вихователів дитячого садка та навчально-виховного закладу (вдвічі), психологів (у чотири рази).

Навіщо країні потрібні спеціалісти, які не будуть мати можливість працевлаштуватися?

Черних Андрій,
координатор громадської ініціативи „Студентський захист”