Сергій Слободянюк: «Я кольори на догоду політичній моді не змінюю...»

— Головна подія у виборчих перипетіях — це остаточна крапка, яку поставив Верховний Суд України у ніч із середи на четвер. Які у Вас враження від закінчення виборчої кампанії?



— Цей захід не був судом з точки зору українського законодавства та Закону про вибори Президента України. Це було легітимізацією Ющенка як президента. Стосовно ж самої виборчої кампанії хочу зауважити, що вона не закінчилася. Помінялися тільки президенти та зміняться найближчим часом керівники на інших рівнях влади. При такій суспільній кризі та розколі України на два електоральні табори вибори закінчитися не можуть! Тим більше, йдеться вже не тільки за геополітичний вибір України — він вже відомий, прозахідний, — але й за місцеві та парламентські вибори, до яких уже йде активна підготовка.

Що ж до моралі виборів у цілому, то вийшло цілком по-слов’янськи — проти лома немає прийому, — але з американським душком. Я особисто, з моральної точки зору, був у такій же ситуації — як Янукович сьогодні — у 1998 році, коли наша команда в Ужгороді виграла довибори мера, але «„раптом» згоріли бюлетені та один із кандидатів став «„політичним» мером міста.


— Як перемога Ющенка відіб’ється на суспільно-політичній ситуації на місцях?



— Вчорашні «„опозиціонери» від дня інавгурації нестимуть повну відповідальність за стан справ у державі, селі, селищі, місті, мають посісти керівні крісла й реалізовувати свої передвиборчі декларації: про рівень життя громадян, високу заробітну плату, соціальні гарантії, робочі місця і таке інше. Ті ж політики й керівники, хто зробив свідомий вибір на користь Януковича В.Ф., мають на нього й орієнтуватися у питаннях своєї позиції. Буде це жорстка чи конструктивна опозиція, чи взагалі відсутність будь-якої позиції на рівні держави — цей фактор буде головним у формуванні політичного середовища в регіонах. Але на місцевому рівні — районному, міському, обласному, — є свої відмінності від політики загальноукраїнського рівня. Бо тут безпосередньо в очі, депутатам і керівникам, дивляться виборці, люди із своїми проблемами життєдіяльності, житлово-побутовими, транспорту, благоустрою та сотнями інших, які щодня потрібно вирішувати, не дивлячись ні на політичну кон’юнктуру, ні на геополітичний вибір України.


— А Ви особисто — «синьо-білий» чи «помаранчевий», Ваша перспектива як начальника управління ОДА і якими будуть Ваші подальші кроки в політиці?



— Я послідовний політик і кольори на догоду політичній моді не змінюю. Моя підтримка кандидата Януковича була свідомою і зваженою й виходила з колективних рішень як правління обласної організації ветеранів Афганістану, так і ГО «Місто».

Стосовно моєї роботи в обласній державній адміністрації, то я після рішення Верховного Суду подав заяву на звільнення з посади начальника управління. Про те, що очолюване мною управління досягло значних успіхів у розвитку туризму й рекреації краю та надзвичайно піднесло імідж Закарпаття в Україні, засвідчують реальні цифри зростання економіки галузі. Однак я насамперед керуюсь нормами етики й моралі як у політичній, так і в адміністративній діяльності. По-перше, я звільняюся з роботи тому, що закінчилися повноваження голови ОДА Івана Різака, який запрошував мене на роботу, по-друге, як голова коаліції «„Ужгород за Януковича» не вбачаю можливості працювати у виконавчій вертикалі, яку сьогодні очолив опонент мого кандидата. Ще одна причина мого уходу з посади — наявність біля «„керма» нової влади Ратушняка, Чучки та їм подібних. А бути з ними десь на одному «полі» є для мене дискредитацією. Нехай порадіють до березня 2006 року!

Я ж займатимусь громадською та депутатською діяльністю.


— Ще не встигла нова влада покерувати, а вже з’являються чорні списки, у яких прізвища політичних опонентів «Нашої України» та її «провідників» в Ужгороді, зокрема Ратушняка..



— Вважаю ці списки, оприлюднені у ЗМІ, прямими фактами політичного переслідування опонентів з боку нової влади. Більше того, добре знаючи сутність окремих ініціаторів — авторів, що складали списки, заявляю, що всім людям, зазначеним у цих списках, загрожує небезпека — аж до фізичного знищення. ГО «„Місто» буде просити правоохоронні органи вжити заходи стосовно захисту життя та конституційних прав громадян, внесених у ці списки. Так як вважаємо оприлюднення цих прізвищ замаскованою і заздалегідь спланованою командою бандугрупованням (які саме й керуються окремими авторами списків) на фізичне знищення конкретних людей. Не кажучи вже про масові звільнення всіх керівників і чиновників, які не поділяють погляди «„нашоукраїнців» та переслідування підприємців, що не давали гроші на «революцію».


— Багато чуток сьогодні виходить із виконкому й від депутатів Ужгородської міськради про те, що частина посад буде перерозподілена «нашоукраїнцям», і те, що «„нашисти» намагатимуться звільнити секретаря міськради, голову міськорганізації Партії регіонів Ю.Белякова...



— Якщо Ви маєте на увазі команду Балоги в особах Ратушняка і Чучки, це має місце — перерозподіл влади й комунального майна в обласному центрі вже почався. У раді створена група «Сила народу», яка буде інструментом і рупором публічного замовлення переслідувань опонентів та інакомислячих, щоправда, група наполовину складається із членів СДПУ(о)..? Є ще фракція «Партії Регіонів», що створена Ратушняком і Ледидою, у складі якої депутати зі штабу «Нашої України». За їхніми заявками кримінальних справ буде порушено сотні — вистачило б тільки прокурорів й убозівців для цькування. Те ж стосується й перерозподілу комунальної власності. Ратушняк це й не приховує — інакше за що ж «боровся»? — вся «Трибуна» суцільний «базар».

Щодо Юрія Володимировича Белякова, то подивимося, скільки в міськраді виявиться «мутантів». Жодних підстав для усунення Белякова з посади немає — принциповість і порядність його відомі всім, професійні й ділові здібності — також, але саме це, мабуть, і є поперек горла багатьом. А ще більше муляє Ратушнякові та Чучкові, що Ю.В.Беляков є головою міської організації Партії регіонів. І якщо питання про звільнення Юрія Володимировича вже в 20-й раз буде ініційовано з боку кримінальних структур — побачимо позицію Погорєлова, за яким також є частина депутатів. Бо посада секретаря на виборах 2002 року була елементом громадсько-політичної угоди між Погорєловим і товариством ветеранів Афганістану. Поживемо — побачимо...

Насамкінець хотів би дати пораду тим депутатам і керівникам, котрі сьогодні змушені мігрувати з «синіх» на «помаранчеві» позиції — не втрачайте при цьому гідності, занадто запопадливе прислуговування не буде оцінено й «новими хазяями». А ужгородцям, які підтримували Віктора Януковича, хотів би побажати терпіння і не хвилюватися — Ваш вибір й Ваші погляди є кому захистити!


— Дякую за розмову. Сергій Романенко.