Щоб ужгородці почувалися комфортно в своїх оселях...
[b]Ми пам’ятаємо перекопані дороги, заміну теплових мереж, ремонти котельного господарства, ремонти під’їздів наших багатоповерхівок, заміни стояків центрального опалення, утеплення помешкань та й інші клопоти. Пам’ятаємо також початок опалювального сезону — випробування, запуски, зупинки, перезапуски...
Так чи інакше, все запустили, все запрацювало, тепло пішло по мережах вчасно. Повертаючись до цієї теми посеред зими, ми хочемо з’ясувати, як проходить опалювальний сезон тепер, що турбує мешканців багатоповерхівок, як почувають себе наші тепловики в “гарячу” для них пору, які є нарікання на роботу комунальних служб міста. З цими питаннями ми звернулись до першого адміністратора КП “Ужгородтеплокомуненерго” пана Юрія Георгійовича ФОГЕЛА.[/b]
— Шановний Юрію Георгійовичу, як проходить “гаряча пора” на очолюваному Вами підприємстві?
— Мені здається, що для тепловиків “гаряча пора” триває цілий рік, а не тільки взимку. Весна, літо, осінь — період підготовки до нового опалювального сезону. Це ремонти, розриття, наладка та випробування “підуставшого” за зиму обладнання, капітальні ремонти, нове будівництво локальних котелень. Якщо все це робиться за умов хронічного дефіциту обігових коштів (основний боржник — населення, борг більше 27 млн.грн.), нестачі машин, механізмів, новітнього обладнання, без інвестицій і капіталовкладень на відновлення основних фондів, то все це стає справжнім випробуванням на стійкість і професійність всього колективу теплових мереж. Зимою теж “гаряча пора”. Це безпосередня експлуатація обладнання і мереж, це і аварійні ситуації та їх ліквідація, розрахунки за спожиті газ, електроенергію, воду, забезпечення стабільного і безперебійного режиму роботи теплового господарства за умов, як Ви правильно здогадалися, хронічного дефіциту обігових коштів.
— І все ж таки, Юрію Георгійовичу, яка ситуація зараз, чи всі мешканці баготоповерхівок сьогодні в теплі і з гарячою водою?
— Сьогодні всі котельні і центральні теплові пункти міста працюють у нормальному, стабільному режимі і можуть на 100% забезпечити місто теплом і гарячою водою. Але, виходячи з Вашого запитання, чи всі мешканці забезпечені теплом і гарячою водою, то відверто можу сказати, що, на жаль, не в усіх будинках забезпечується якісне теплопостачання. Є скарги, які підтверджуються нашою тепловою інспекцією, і ми, відповідно, робимо перерахунки за недовідпуск теплової енергії. Загалом недовідпуск теплової енергії за рік складає близько 800 тис. грн., що складає близько 4% вартості реалізованого тепла. Це прямі збитки підприємства. Так у чому ж справа? Насамперед це проблема будинкових теплових мереж, які не знаходяться на обслуговуванні у нашого підприємства. Це проблеми у тих будинках, де капремонт мереж не проводився десятками років. Мені декілька разів на особистому прийомі громадян докоряли: мовляв, ми гроші за тепло платимо тепломережі, то ви забезпечте нашу квартиру якісним теплом. Або, мовляв, беріть на обслуговування будинкові мережі... Я усвідомляю своє завдання і також бачу шлях виходу із кризової ситуації підприємства через покращення якості надаваних послуг, але взяти будинкові мережі на наше обслуговування тепер — значить покласти на підприємство додатковий фінансовий тягар, пов’язаний з суттєвим розширенням виробничої бази, а також з експлуатацією будинкових мереж. Ніякого додаткового фінансового навантаження підприємство не витримує. На підтримку місцевого бюджету в цьому випадку розраховувати не приходиться, оскільки не можемо домогтися навіть фінансування непокритих тарифом експлуатаційних випадків.
— Скільки грошей підприємство отримало з місцевого бюджету як допомогу за минулий рік?
— Мільйон гривень на поповнення статутного фонду при збитковості підприємства близько шести мільйонів гривень.
— А за рахунок чого тепломережа збиткова — через низьку проплату населення за надані послуги?
— Ні. Через величину проплати за надання послуг залежить кількість обігових коштів на підприємстві, можливість або неможливість своєчасно розрахуватись за газ, електроенергію і т.д. Якщо несвоєчасно ведуться розрахунки з нами, ми, відповідно, несвоєчасно розраховуємось за газ, а це вже може привести до відключення теплового господарства від газоспоживання, а тоді вже ні тепла, ні гарячої води в місті не буде. До речі, якщо рівень проплати за надані послуги до травня буде менший, ніж 100%, літом гарячої води не буде, оскільки газу нам безплатно ніхто не дасть.
Щодо збитків, тут причин декілька. Перше – затверджені тарифи на тепло менші за собівартість його виробництва. Друге — втрати теплової енергії, використання енергоносіїв на виробництво тепла більші за нормативні, що можуть бути враховані тарифами.
— Ми трохи відхилились від основної теми. Чи дійсно, Юрію Георгійовичу, все так безнадійно з опаленням у нашому місті?
— Ну, по-перше, не треба перебільшувати, що все безнадійно. Серйозні проблеми з опаленням, як я вже говорив, тільки у 4% відсотків населення, ще 4% мають часткові проблеми, решта населення дістають задовільні послуги. Я поверхово торкнувся деяких проблем, які вирішуються уже і в перспективі будуть вирішені. Багато чого зроблено за минулий рік. Кількість скарг з боку населення зменшилася, відповідно проплата за надані послуги зросла, зменшилась собівартість теплової енергії, міська влада чи не вперше за декілька років інвестувала 1 млн. гривень у статутний фонд підприємства, у цьому році також передбачається допомога нашому підприємству.
— Які найближчі Ваші плани?
— Відновити гарячоводне постачання будинку по вул.Заньковецької, 9, заключити Угоду на поставку газу на лютий місяць, забезпечити місто безперебійним теплопостачанням.
— Спасибі за цікаву та змістовну розмову. Сергій Романенко