Становлення та історія Чопської митниці

Чопська митниця – одна з найстарших на заході України. Вона розташована на шляху п’ятого Критського міжнародного транспортного коридору, який проходить через Трієст-Любляну-Будапешт-Братіславу-Чоп- та Львів. Крім того митниця знаходиться на перетитні кордонів індустріально розвинених регіонів Східної та Центральної Європи. Завдяки вигідному розташуванню і наявності у зоні діяльності митниці розгалуженої транспортної мережі, прикордонної інфраструктури та потужного транспортного вузла наша митниця по праву вважається західними воротами України.

Створена Чопська митниця наказом Народного комісаріату зовнішньої торгівлі Союзу Радянських Соціалістичних Республік 8 вересня 1945 року. Першим її начальником був Д.І. Тележкін. Його та ще шестеро осіб зарахували до штату митниці і 22 листопада 1945 року о 10 годині за Московським часом вони приступили до виконання митних функцій на залізничній станції Чоп.
У перші післявоєнні роки вся робота митниці була підпорядкована відновленню народного господарства від розрухи. Надзвичайно гостро ставилося питання збереження вантажів, їх суворого обліку й законності ввезення. Лише трохи більше ніж за місяць діяльності в 1945 році працівники митниці оформили 80 ешелонів і пропустили через кордон 22 тисячі тон імпортних вантажів.
Однак потужностей невеликої митної структури не вистачало. Тому митницю почали розширювати: у листопаді 1945 року відкриваються митні пости "Мукачево" та "Страж", а на початку 1946 року — “Тересва” і "Чорний Ардов". Таким чином, у січні 1946 року у підпорядкуванні Чопської митниці вже знаходилися 4 митні пости, а чисельність становила 22 працівники. Головним чином тут працювали колишні фронтовики, які прийшли після демобілізації з лав Червоної Армії.
Зі зростанням обсягів робіт збільшувався і штат. Наприкінці 1946 року колектив Чопської митниці нараховував вже 48 працівників. Того ж року в листопаді розділяються функції пасажирського та транзитно-вантажного відділів, а наприкінці 1949 року в митниці була сформована поштово-пасажирська група. Ці заходи мали на меті вдосконалити роботу митників, яка з року рік ставала все інтенсивнішою та напруженішою. Тільки за 1946 рік працівниками митниці в обидва боки державного кордону було пропущено 594 тони вантажів, оформлено 160 тисяч пасажирів та 345 тисяч місць несупроводжуваного багажу. Протягом 1946 року Чопська митниця оформляла за добу 6-7 вантажних потягів та один пасажирський — "Чоп -Відень", а з березня 1948 року з Чопа чотири рази на тиждень почали курсувати пасажирські потяги на Відень, Будапешт та Прагу.
З початку 50-х років значна увага керівництва митних структур СРСР починає приділятися підготовці особового складу. Зокрема на роботу в Чопську митницю почали направляти випускників навчальних закладів, які володіють іноземними мовами. Це дозволило суттєво покращити і пришвидшити митне оформлення пасажирів та вантажів. У 1951 році вперше в Чопській митниці були введені звання „Кращий контролер”, „Кращий інспектор”, які щоквартально присвоювали працівникам за підсумками роботи.
Внаслідок активного розвитку зв’язків із зарубіжними країнами неухильно зростали обсяги роботи по вдосконаленню митних операцій. За основними показниками на середину 60-х років вони зросли у 8-10 разів у порівнянні з першими роками роботи митниці. Постала необхідність подальшого розширення митної структури. З цією метою у 1966 році був створений Ужгородський митний пост, який підпорядковувався Чопській митниці.
Наприкінці 70-х років у зв'язку з підготовкою до XXII Олімпійських ігор штат Чопської митниці був збільшений на 37 чоловік. Таким чином на початку 1980 року в Чопській митниці уже нараховувалося 176 працівників. За цей рік митний кордон перетнуло 1 млн. 353 тисячі пасажирів.
Друга половина 80-х років була для працівників Чопської митниці щедрою на високі нагороди. У 1987 році митниця вперше з моменту її створення зайняла перше місце в соціалістичному змаганні серед митниць СРСР. Колективу був вручений перехідний Червоний прапор. Це стало великим досягненням і визнанням високої професійності закарпатських митників. У 1988 році митниця вдруге у стала переможцем соцзмагання серед митниць СРСР.
Навесні 1989 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову про спрощений перехід громадян через державний кордон. У зв'язку з цим були створені митні пости "Лужанка", "Косино" та "Дзвінкове", які підпорядковувалися Чопській митниці. На базі митного посту «Лужанка» у 1991 році була створена Берегівська митниця.
У період становлення незалежної України Чопська митниця стала однією з базових у системі розбудови митної служби країни і забезпечувала кадровим потенціалом створені державою митниці до того часу, поки там не починали самостійно працювати підготовлені місцеві співробітники. Зокрема, співробітниками Чопської митниці було налагоджено діяльність новостворених Кельменецької, Глухівської та Сумської митниць.
З 1994 року Чопська митниця була підпорядкована Карпатському територіальному митному управлінню. Через два роки у 1996-му згідно з Указом Президента України “Про Державну митну службу України” і Чопську митницю було підпорядковано Карпатській регіональній митниці, у структурі якої вона перебувала понад 9 років.
В 2005 році Чопську митницю виведено з підпорядкування Карпатської регіональної митниці і підпорядковано безпосередньо Державній митній службі України. Цього ж року з юрисдикції Чопської митниці виведено і передано до структури Карпатської регіональної митниці митний пост “Мукачево”.
У зоні діяльності митниці функціонує вантажний митний комплекс (перевантажувальні термінали), де створені можливості для перевалки (зберігання) зовнішньоторовельних вантажів, що у свою чергу, дає змогу залучати до перевезень вітчизняних перевізників і створює привабливі умови для транзиту товарів. Зокрема, на залізничному напрямку діє унікальний єдиний в Україні процес перевантаження товарів з вагонів європейської колії у вагони широкої колії, який є невід’ємною частиною міжнародних залізничних перезень.