У важкі паводкові часи Леонід Кучма був разом із закарпатцями!!!
Сьогодні Президент України Леонід Кучма вже вдруге в цьому році відвідає з робочою поїздкою наш край. Леонід Данилович побуває в тих районах і населених пунктах, які найбільше постраждали від катастрофічного паводку 3-4 березня поточного року, щоб особисто ознайомитися з ситуацією щодо ходу відновлювальних робіт та відбудови житла, матиме зустрічі з людьми, потерпілими через стихію. Опісля п.Кучма візьме участь у засіданні Урядової комісії з питань ліквідації наслідків катастрофічних паводків, що відбудеться пообіді в м.Виноградово.
...Як у листопаді 1998-го, так і в березні 2001-го років Президент України миттєво зреагував на лихо, яке спіткало населення Закарпаття. В обох трагічних для регіону ситуаціях Леонід Кучма “за гарячими слідами” особисто відвідав потерпілі від стихії райони області, давши краянам тверду надію, що Президент і уряд не залишать закарпатців, що постраждали від цих повеней, наодинці зі своїми болями та проблемами та зроблять усе можливе й неможливе, аби люди якнайшвидше знову відчули затишне тепло своїх домашніх вогнищ. Підтвердивши таким чином конкретними справами, що Українська держава дбає про своїх громадян.
Приємно те, що закарпатці не розчарувалися в своїх надіях і сподіваннях. Ні першого разу, ані другого. І в 1998-му, і в 2001-му роках Президент і держава доклали максимум зусиль, щоб постраждале населення Закарпаття з найменшими втратами вийшло з тих надважких умов, в які їх вимушено поставили стихійні лиха. До речі, саме завдяки вжитим на виконання відповідних актів Президента України, урядових рішень і постанов Верховної Ради протягом 1999-2000 років комплексним масштабним заходам наслідки цьогорічного катастрофічного паводку хоча й були вкрай тяжкими, проте в порівнянні з 1998 роком вони відчутно менші. Своєчасно вжиті заходи дозволили значно полегшити удар березневої повені 2001 року. Жодна з новобудов не була зруйнована. Гідротехнічні споруди, мости й дороги витримали випробування стихією і, як результат, загальні збитки від неї майже у чотири рази менші порівняно з 1998 роком.
...Вже через кілька днів після катастрофічного паводку цього року, а саме — 9 березня, Президентом України було підписано Указ “Про оголошення окремих районів Закарпатської області зоною надзвичайної екологічної ситуації”. Рятувальні та аварійно-відновлювальні роботи перебували й продовжують перебувати на постійному контролі у Президента, було створено Урядову комісію з ліквідації наслідків стихійного лиха в Закарпатській області.
І сьогодні, через більш ніж півроку після останнього руйнівного паводку, під контролем Президента вживаються всі можливі заходи щодо пом’якшення його наслідків, вирішення проблем постраждалого населення нашого краю та продовження робіт за протипаводковими програмами. Зокрема, Президент України підтримав необхідність розробки Комплексної схеми захисту території Закарпаття від водної стихії, суть якої полягає в створенні комплексу великих регулюючих гідрологічних споруд, а простіше — водосховищ. Реалізація цієї програми розрахована на 5 років, а її вартість складає 700-800 млн. грн., тоді як на відновлення втрат від паводків щорічно витрачається від 200 до 500 млн.грн.
Кілька цифр. У результаті березневого паводку у краї було підтоплено 255 населених пунктів, повністю зруйновано 1955 та пошкоджено 8988 житлових будинків, від стихії так чи інакше потерпіло 33 тис. 569 сімей закарпатців. З 101 млн.грн, що передбачено на фінансування відбудови зруйнованого житла в область уже надійшло 71,64 млн.грн. З 1 тис. 398 намічених до відбудови будинків 231 уже зведений, триває будівництво ще 1тис. 101 оселі. 92 сім’ям виплачена грошова компенсація за втрату житла. Нині на стадії ремонту в області перебуває 5 тис. 388 пошкоджених повінню будинків, завершено ремонт 2 тис. 705 житлових будинків. На спорудженні нового житла й капітальному ремонті пошкодженого зайнято загалом 6 тис. чоловік і більш ніж 200 одиниць спеціальної техніки.
Гадаємо, візит глави держави на Закарпаття сприятиме вирішенню цілого ряду проблем, пов’язаних із ліквідацією наслідків повені. В першу чергу фінансових. Зокрема, облводгоспу для завершення робіт з протипаводкових заходів потрібно дофінансування в сумі 5 млн. грн., а обласому автодору — 10 млн. грн. Необхідні також чималі кошти і на відселення громадян із зсувонебезпечних зон.