Ужгород : Чиє б нявчало, а твоє б мовчало

"Погоріла" логіка ..... „Чому багато нинішніх проблем міста сягають коренями у часи твого головування?” – мав би поцікавитися Погорєлов-син у Погорєлова-батька.

Є такий фразеологічний вислів: «Чиє б нявчало, а твоє б мовчало». А пригадати його змусила стаття, опублікована у суботньому номері «Новин Закарпаття».

Більша частина публікації – «розмірковування» начальника обласного управління охорони навколишнього природного середовища Андрія Погорєлова. Може, і не варто було б звертати на них аж надто особливу увагу – подібні просторікування «екологічного апостола» останнім часом можна знайти чи не в кожному випуску владних, провладних і привладних обласних ЗМІ. Але останній «опус» Погорєлова-молодшого таки заслуговує на те, щоб його проаналізувати. Крізь призму Погорєлова-старшого.

«За словами Андрія Погорєлова, Ужгород за останні три роки на двадцять літ повернувся у минуле. Бо старі дерева вирубано, а щоб молоді досягли того ж віку – треба їх спершу посадити, а потім вичекати 20-30 років», – пишуть «НЗ».

Три роки тому головою міста був батько пана Андрія – Віктор Погорєлов. Саме за його часів і почалося вирубування старих дерев. Згадаймо вул. Митну. Громадськість теж тоді обурювалася, зелені насадження «потрапили під сокиру Ужгородської «мерії». Тоді спеціалісти-екологи доводили: так і має бути, старі дерева своє «вистояли», ось-ось можуть звалитися на дахи прилеглих будівель і голови перехожих. А коли Митну таки розчистили, не було меж гордощам – дивіться, якою світлою та привабливою ця вулиця стала. Західна «автобрама» України отримала достойний під’їзд з боку основного транспортного мосту.

Між тим, проспект Свободи – не що інше, як під’їзд до тієї ж «автобрами» на кордоні, тільки з іншого боку транспортного мосту. Та коли його, тобто проспект, теж розчистили від старих і хворих дерев, то це, на думку пана Андрія, вже недобре. Коли за вказівкою Погорєлова-батька сокира гуляла по вул. Волошина та площі Корятовича, Погорєлов-син ані слова не писнув про те, що треба буде чекати 20-30 років, доки саджанці (деякі з котрих, до речі, так і не прийнялися) «досягнуть того ж віку». Тепер – «пищить». Шукаєте логіку? Дарма…

Пан Андрій згадує «бунт» поблизу магазину «Ювілейний». А чого б у цьому контексті не згадати, з чого, власне, і розпочалася серія «бунтів» в обласному центрі? З конфлікту на вул. Легоцького. Між тим…

«Дати дозвіл ТОВ «Терен Торг» на збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки площею 0,21 га на вул. Легоцького…» Пункт 5.9 рішення XLIX сесії Ужгородської міської ради IV скликання від 27 січня 2006 р.

Як правило, на подібний збір матеріалів «рядові» підприємці витрачають півроку і більше. «Терен Торг» під це правило не підпадав, ледь пройшов місяць, як вже маємо: «Затвердити матеріали попереднього погодження земельної ділянки та погодити «Терен Торг» вибір земельної ділянки площею 0,21 га для розташування торгового комплексу з офісними приміщеннями та житлового будинку на вул. Легоцького». Рішення І сесії Ужгородської міської ради IV скликання від 28 лютого 2006 р.

Під обидвома рішеннями стоїть підпис: міський голова В.Погорєлов. Як і під багатьма іншими, які ще тоді «закладали фундамент» під нинішні «бунти».

У тій же публікації Погорєлов-молодший ллє «праведний гнів» на нинішню міську владу, яка, мовляв, намагається «відкусити» 23 гектари під аквапарк у Боздоському парку. Між тим…

«На виконання Указу Президента України «Про заходи щодо дальшого розвитку природно-заповідної справи в Україні» № 838/2005 від 23.05.05 та згідно з ст.ст. 92, 123 Земального кодексу України:

КП «Боздоський парк» дати дозвіл на розробку матеріалів інвентаризації земельної ділянки площею 50 га (зверніть увагу на цифру! – авт.) для впорядкування та встановлення (на місцевості) меж території парку».

Процитовано пункт 3 вже згаданого вище рішення І сесії Ужгородської міської ради IV скликання від 28 лютого 2006 р. Підпис той же: міський голова В.Погорєлов.

Замість «батькових» 50 га син (а «з його подачі» – і сесія облради) починає оперувати невідомо з якої стелі взятою цифрою 73 га. Знову шукаєте логіку? Знову дарма…

У публікації «Новин Закарпаття» пишеться, що «більшість скверів не мають статусу скверу чи парку, в них не сформовані межі, немає охоронних зобов’язань». А чия в цьому провина? Пригадаймо, хто викинув купу грошей на розробку «генплану розбудови м. Ужгорода» та його широку «пропагацію». Правильно, міський голова В.Погорєлов. А на тому генплані, виявляється, немає більшості скверів. А частина скверів, як-от біля «Молочарні», вже тоді була «гензапланована» під забудову…

Чому багато нинішніх проблем міста сягають коренями ще у часи твого головування? – за логікою, мав би поцікавитися Погорєлов-син у Погорєлова-батька. Але коли стріляють гармати, логіка мовчить.

“Трибуна”