Ужгородський волонтерський рух

Війна на Донбасі нікого не залишила байдужим. От і група жінок із Закарпаття вирішили зайнятись збором добровільних пожертв на закупівлю всього найнеобхіднішого для наших вояків в зоні антитерористичної операції: від харчів і таблеток для очищення води, до біноклів і приладів нічного бачення.

Ідея зайнятися волонтерством для допомоги солдатам виникла в ужгородки Власти Негрі та її подруги старшого інспектора УІАЗ УМВС Лесі Бабич. Загалом, за три місяці у цій подвижницькій групі згуртувалося півтора десятка небайдужих мешканців обласного центру вчителі, правоохоронці, працівниці податкової служби, банку, домогосподарки. Співпрацює з ними й греко-католицький священик Павло Фіцай, котрий взявся надавати психологічну допомогу людям, які переживають за долю своїх синів і чоловіків, які захищають Батьківщину від терористів.

Розпочалося все у квітні місяці, пригадує Власта.

– Я була активісткою однієї з політичних партій, й до нас надійшов лист, аби ми чимось допомогли бійцям добровольчого батальйону «Україна» (теперішній «Шахтар»). Долучився до нас і допоміг коштами колишній працівник міліції Сергій Куруц, який зібрав п′ять ящиків гуманітарної допомоги. Закупили ми для бійців чорні майки, тапочки, харчі й відправили все в зону АТО «Новою поштою» на адресу командира батальйону «Україна» Андрія Філоненка, додавши в посилку свій лист-звернення до військових. Хоча й не дуже вірили, що наш вантаж дійде до адресатів. Тому дуже здивувалися, коли нам зателефонували хлопці й красно дякували. Це нас надихнуло, й ми стали збирати кошти та допомагати військовій частині ОК «Північ» ЗС України. На той час ми зібрали їм понад дві з половиною тонни продуктів. Далі нам зателефонували з Нацгвардії, сказали, що за тиждень вони будуть виїжджати в зону АТО, і чи не могли б ми надати їм допомогу продуктами. Потім до нас звернулися прикордонники, і все пішло своїм накатом.

Нині волонтерська група функціонує вже як громадське об′єднання міжнародного рівня. Зокрема, за кошт німецьких благодійників закуплено 4 прилади нічного бачення, сучасні потужні ліхтарі, надувні матраци, медикаменти, сорок металевих наколінників. Роботу організовано таким чином аби сприяти усім силовим структурам, військовослужбовці яких перебувають в зоні АТО. Лише за останній місяць ініціативні закарпатці вже відправили 6 вантажів на загальну суму близько 25 тисяч гривень. В основному це продукти, взуття, плащі-дощовики, рукавиці, мішки, бензопили, сокири. Також виконують й особисті прохання військовослужбовців довозять розчинну каву, каші, солодощі, риб′ячий жир, вітаміни тощо. За словами Власти значним попитом нині у бійців користуються спеціальні таблетки для очищення води дві такі імпортні «штукенції» здатні очистити 750 літрів сильно забрудненої води. А бензопили й сокири необхідні аби швидко розбирати завали із дерев, які влаштовують для наших бійців терористи.
Власне, яким чином нині збирають кошти волонтери Закарпаття на допомогу нашим військовим?

Усе просто і, як показує час, ефективно. Головними точками збору є ужгородські супермаркети в яких члени організації встановили спеціальні скриньки для добровільних пожертв. Також вони роздають покупцям на вході до торговельних рядів віддруковані переліки найнеобхіднішого майна в зоні АТО.

Коли люди бачать нас, то підходять дізнатися більше інформації: хто ми і навіщо збираємо кошти. І, як правило, коли вони чують, що це для Українського війська – віддають мало не останнє, розповідає Власта. Якось до нас підійшов пенсійного віку чоловік. Спочатку просто поцікавився, потім попросив наші вірчі документи (доручення, листи-подяки від керівництва Збройних Сил, прикордонників). Щось собі подумав, зважив і.. витягнув з кишені 500 гривень і кинув до скриньки. А одне дівча, років п’яти, підбігло до скриньки й намагалося кинути до неї 5 гривень така мала, що навіть до отвору не могла дістати, довелося її підсадити (сміється)… Навіть жебраки віддають свої кревні на потреби військових. От минулого тижня нам вдалося назбирати 9234 гривні й 10 доларів.

Варто зазначити, що бухгалтерський облік волонтери ведуть дуже суворо: у відповідній групі соціальної мережі Фейсбук викладають скани чеків, розхідні відомості та проходження вантажів.

Разом ми – сила! Такий девіз не випадково обрали собі закарпатські волонтери. На їх переконання він дозволяє долати усі труднощі та перепони, а ще… приводить до організації нових членів.

За словами Власти днями в супермаркеті до них підійшла одна дівчина, брат якої наразі воює на Сході, й запропонувала свою поміч. Встиг попрацювати волонтером і біженець з Луганська, 21-річний Сашко зі зламаною рукою.

До нас щоразу приєднуються нові люди, каже дівчина.

– Дітки несуть малюнки, вірші для солдатів. Дві жінки-пенсіонерки налагодили виробництво оберегів для бійців. Кожен допомагає, чим може. Добрих людей у нас багато. І це дуже добре, бо разом – і це факт ми – сила!

Володимир Павлюх