В України стало ще легше відкрити власний бізнес

Започаткування будь-якого бізнесу складається з необхідності вчинення певних кроків, а також витрат часу та коштів, зокрема, це – подання документів державному реєстратору, сплата реєстраційного збору, подання, в певних випадках, документів до державної податкової служби.
З метою спрощення та пришвидшення процедури відкриття бізнесу законодавець скасував сплату реєстраційного збору у випадку первинної державної реєстрації. Так, Закон України від 15.04.2014 № 1206-VII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення порядку відкриття бізнесу» скасовує реєстраційний збір за проведення державної реєстрації юридичної особи та державної реєстрації фізичної особи – підприємця, який відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» становив для юридичних осіб – 10 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (170 грн.), а для фізичних осіб – підприємців – 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (34 грн.).
Реєстраційний збір справляється лише за проведення державної реєстрації змін, що вносяться до установчих документів юридичної особи (три неоподатковувані мінімуми доходів громадян), та за проведення державної реєстрації змін імені або місця проживання фізичної особи – підприємця (один неоподатковуваний мінімум доходів громадян)
Поряд з цим законодавець скасовано і обов’язковість використання юридичними особами приватного права печаток. Однією з процедур, яка додає часових та грошових витрат є оформлення (виготовлення) майбутніми суб’єктами господарювання печатки, від обов’язкового застосування яких суб’єктами господарювання переважна більшість держав вже відмовилася. Для здійснення Україною цього ж кроку також існує багато причин. І це не лише необхідність спрощення процедур започаткування бізнесу та покращення позицій України в міжнародних рейтингах, а й існуючі масштаби зловживань, що ґрунтуються або є похідними від встановленої законодавством обов’язковості використання печаток.
Так, правоохоронні та податкові органи вже давно визнали факт надзвичайної легкості підробки будь-якої печатки. Технології та обладнання для цього вже не є чимось ексклюзивним. За таких обставин, жодна печатка, насправді, вже не гарантує того, заради чого її обов’язкове використання запроваджувалося багато років тому. Проте на сьогодні без неї керівник суб’єкта господарювання не може укладати угоди, здійснювати інші господарські операції, подавати звітність тощо.
При цьому відмова від передачі печатки новому керівництву підприємства позбавляє його можливості управляти суб’єктом господарювання, а попереднє керівництво (яке володіє печаткою) продовжує контролювати бізнес.
Загрозливих масштабів набуло і захоплення чужого майна (бізнесу) проти волі його власника (рейдерство). Встановлення внаслідок рейдерських дій контролю над печаткою (наприклад, фізичне заволодіння нею, вилучення під приводом проведення її експертизи, визнання недійсною за судовим рішенням тощо), фактично означає встановлення контролю над суб’єктом господарювання.
Відмова від використання печаток не створюватиме серйозну загрозу поширенню шахрайства. З одного боку, найбільш яскравим підтвердженням хибності позиції щодо необхідності печаток є позитивна практика виконання зовнішньоекономічних договорів сторонами, що їх не мають. З іншого – наявність повноважень для вчинення правочинів від імені юридичної особи в Україні можливо легко перевірити за інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців.
Також було розширено перелік документів, що підтверджують внесення реєстраційного збору, шляхом включення до нього копії квитанції з платіжного терміналу. Тобто тепер документами, що підтверджують сплату реєстраційного збору, відповідно до ч. 5 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» є 1) копія квитанції, виданої банком, або 2) копія платіжного доручення з відміткою банку, або 2) копія квитанції з платіжного терміналу.
Ще однією новелою стало включення до переліку відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, доступних на веб-сайтах Державної реєстраційної служби України (http://www.drsu.gov.ua) та державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр» (http://irc.gov.ua/ua/Poshuk-v-YeDR.html), дату відкриття виконавчого провадження щодо юридичних особи та фізичної особи – підприємця (для незавершених виконавчих проваджень) та місце проживання фізичної особи – підприємця.
Законодавцем було також розширено перелік критеріїв пошуку відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, доступних на вищезазначених веб-сайтах, шляхом включення до нього скороченого найменування юридичної особи.
Сподіваємося, що зміни, які були внесені до нормативно-правових актів, що регулюють порядок проведення державної реєстрації, лише сприятимуть та створюватимуть необхідні передумови для переходу України до більш простої, більш швидкої та менш витратної процедури створення нових суб’єктів господарювання, підвищення надійності обороту у сфері підприємництва, зменшення грошових та часових витрат підприємців, покращення позицій України в міжнародних рейтингах щодо інвестиційної привабливості економіки та легкості ведення бізнесу в нашій державі, зменшення можливостей для здійснення рейдерства, перехід України до визнаної переважною більшістю країн світу практики господарської діяльності, яка ґрунтується на необов’язковості (добровільності) застосування печаток.

Державний реєстратор відділу державної реєстрації
юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців, легалізації об’єднань громадян по Ужгородському району та м.Чоп реєстраційної служби
Ужгородського міськрайонного управління юстиції

Левкулич О.І. .