Василь Коваль: "Віримо у краще мабутнє!"
[i]- Пане Василю, розкажіть нашим читачам трохи про себе.[/i]
- Народився я 24 січня 1963 року в селі Нижній Студений Міжгірського району у сім'ї колгоспників. У 1981-1983 роках проходив строкову військову службу в Афганістані. 1985 року закінчив з відзнакою Мукачівський сільськогосподарський технікум, через 5 років - економічний факультет УжДУ. До 1995 року працював в університеті. Був обраний депутатом міськради від першої (""студентської") дільниці. У травні 95-го утворював в Ужгороді міський відділ субсидій, яким керував чотири роки. Далі працював державним інспектором по праці в Територіальній державній інспекції в Закарпатській області. З осені 2002 року - на посаді заступника начальника Головного управління праці та соціального захисту населення ОДА. У квітні 2004-го очолив Ужгородський поштамт.
Моя сім'я - дружина Оксана вчитель початкових класів у НВК ""Первоцвіт", 14-річна донька Аліна та 10-річний син Василь.
[i]- Ви згадали за Афганістан... Часто сниться та війна?[/i]
- Війна є війною, і нічого хвалитися, що ти там був... Як повернувся додому, то спочатку часто снилися бої, друзі, котрих втратив. Відбув в Афгані 2 роки, став старшим сержантом, замкомандира взводу. Воювали ми в провінції Кондуз, маю понад 20 бойових виходів. Хвала Богу, не мав важких поранень, хоча не раз міг і загинути, і в полон потрапити. ... Медаль "За бойові заслуги" знайшла мене вже тут, удома.
[i]- Хто і що допомагало Вам реабілітуватися після тої страшної війни, котра забрала життя понад 40 тисяч людей та понівечила морально ще кількасот тисяч?[/i]
- Мені завжди щастило на друзів. Після армії продовжив навчання у Мукачівському сільгосптехнікумі, де було чимало колишніх ""афганців". Я був старостою групи, громадська діяльність допомагала звикати до ""мирного" життя. Коли повернувся на рідну Міжгірщину, то очолив сільський комітет комсомолу. Уже в Ужгороді познайомився з нашими хлопцями, багато допоміг мені Сергій Слободянюк. До слова, нині я є головою ревізійної комісії обласного товариства ветеранів війни в Афганістані, яке він очолює. 2 жовтня їдемо на свій Всеукраїнський з'їзд до Києва.
Дуже допомогло в житті і вирішення житлової проблеми - дістав із сім'єю квартиру в 72-квартирному МЖК для "афганців" на вулиці Міцкевича.
[i]- А чим Ви займалися, будучи депутатом Ужгородської міськради?[/i]
- Був заступником голови комісії по законності та правопорядку. Роботи вистачало, інколи й до десятої вечора засідали, вирішуючи важливі нагальні питання життєдіяльності міста.
[b]Чому голосуватиму за Януковича[/b]
[i]- Хто нині Василь Коваль: політик, громадський діяч чи господарник?[/i]
- Знаєте, у наш час усі ці речі тісно переплітаються між собою, тому визначити щось як головне важко. Не можна стояти осторонь тих процесів, які відбуваються у суспільстві. Не треба, аби за нас хтось приймав рішення, від яких залежить доля наша і наших дітей. Я нині очолюю міський осередок партії """Трудова Україна", в якому перебувають понад 150 членів. За ініціативою """Трудової України", Партії регіонів і громадського обєднання """Місто" утворено коаліцію ""Ужгород - за Януковича", до якої увійшло понад 50 громадських обєднань та політичних партій з більш як 10 тисячами членів.
[i]- Чим Вам імпонує кандидат у президенти України Віктор Янукович?[/i]
-Усі ми бачимо ті позитивні зрушення в економіці України та соціальній сфері, які сталися за час прем'єрства Віктора Федоровича. Це людина слова, котра реально виконує свої обіцянки. Скажімо, прем'єр пообіцяв підняти в Україні пенсії до 284 гривень, і ужгородські пенсіонери уже цього тижня їх отримали в такому обсязі! Впевнений, що так буде і з підняттям заробітних плат. Або взяти нас, поштовиків. Уряд Януковича прийняв постанову про нарахування відсотків на повний обсяг доставленої листоношами пенсії. Раніше поштамт втрачав на цьому понад 15 тисяч гривень щомісяця. Завдяки додатковим коштам 59 ужгородських листонош та 71 по району дістали зарплату 253 гривні при попередній 185. А з вересня усім працівникам пошти підвищено заробітну платню на 15%. Уперше за 13 років незалежності ми відчули на собі реальні зрушення у кращий бік. Тому поштовики Закарпаття й підтримують Віктора Федоровича Януковича.
[i]- Трохи відійдемо від політики. Ви створювали в Ужгороді службу субсидій. З чого все починалося?[/i]
- Спочатку було нелегко, позаяк явище субсидій було новим не лише для України, а й для всього пострадянського простору. До 1995 року громадяни сплачували лише 10 відсотків реальної вартості комунальних послуг, все решту компенсувала держава. Коли настали ринкові відносини і суспільство розшарувалося на багатих і бідних, то держава створила службу субсидій, аби підтримати соціально незахищені верстви суспільства, допомогти кожній конкретній людині. До речі, подібні служби існують, мабуть, у всіх державах світу, адже всюди є бідні. У тих же Сполучених Штатах Америки субсидії дістають 10-12 відсотків населення (стільки ж, до речі, і в Ужгороді сьогодні). Саму програму Україна запозичила від американців, нас у Києві консультувала по цьому питанню одна американська фірма.
[i]- Але у США, мабуть, субсидії на житло не виділяють """безробітним", котрі їздять на """Мерседесах" або є власниками """збиткових" фірм. А в нас же це було досить поширеним явищем...[/i]
- Справді, як керівник міського відділу субсидій я стикався з такою проблемою не раз. Але це було на початку становлення служби. Нині ж контроль став набагато жорсткішим.. Скажімо, не може отримати субсидію сім'я, котра є власником автомобіля до 10 років.
[b]"Онучку, то ти мені дров загнав?"[/b]
[i]- Чим Ви займалися в ОДА?[/i]
- Основним моїм питанням як замначальника головного управління праці та соцзахисту було проведенням щоденного моніторингу за погашенням боргу по заробітній платі. Наша область була в """лідерах" за цим ганебним показником, але з приходом Івана Михайловича Різака ситуація кардинально змінилася. За лічені місяці ним було вжито всіх можливих заходів, аж до порушення кримінальних справ та недопущення керівників-боржників у приміщення ОДА! Щодня ми звітувалися перед керівником області, скільки вдалося погасити боргу. І нині Закарпаття лідирує вже з іншого боку - як область, котра найкраще розраховується з боргами по зарплаті. Якщо не помиляюся, борг уже весь погашено. Так само і зі збільшенням зарплат. Коли я ще працював в ОДА, то середня зарплатня в області, вперше за останні роки, перевищила прожитковий мінімум.
Інший напрямок роботи, за який я відповідав персонально, це було забезпечення пільгових категорій населення твердим паливом та скрапленим газом. За 2003 рік ми вперше за останні роки забезпечили всіх пільговиків, якщо раніше це було 20-25%. Це питання теж тримав на особистому контролі губернатор. Пам'ятаю, приїхав я в рідне село, а мій дід, інвалід Великої Вітчизняної, і каже: """То ти, онучок, мені дров загнав? Років 10 не привозили, а тут є, ще й грошей за машину та розгрузку ніхто не вимагав..." Ну, думаю, """прогнувся" хтось у районі, аби мені, """начальнику з "Ужгорода", вгодити! Та ні, пішов по селу, розпитав людей - виявляється, і сусіду-інваліду завезли, і """афганцям", усім, кому було передбачено законом. Люди дякували, не вірили, що так легко, без ходінь по кабінетах і """могоричів" усе вирішилося. А це просто голова ОДА зобов'язав районних керівників вирішити, як належить, і доповісти про виконання. Так що можемо, як захочемо, або як припече...
[b]Ужгородський поштамт буде з прибутками[/b]
[i]- Розкажіть трохи про будні Ужгородського поштамту. Як Вам на новій роботі - це все ж велике господарство, не комсомол і не ОДА...[/i]
- Я тут лише з квітня місяця. На жаль, прийняв господарство з великими боргами. Загальні збитки Ужгородського поштамту (це при тому, що облпошта загалом у прибутках) складали близько 800 тисяч гривень плюс значні штрафні санкції. Борг за тепло складав 50 тисяч, за газ - 6000, за воду - понад 3000. Лише за перший квартал було 39 тисячі збитків. За тепло ми розрахувалися повністю і тепер спокійно готуємося до зими, газифікуємо 5 сільських відділень. Проблема хіба що в Чопі, де орендуємо приміщення пошти і самі, без допомоги міської влади, не впораємося з підготовкою до зими.
Сьогодні на Ужгородському поштамті працює 413 чоловік, середня зарплата складає понад 400 гривень. За підсумками роботи в першому півріччі, виконано планові показники на 101,2%, з них доходів на 102,3%. 9 жовтня святкуватимемо Всесвітній день пошти. Сьогодні надаємо користувачам понад 50 видів послуг. Окрім головного поштамту, працюють 42 відділення, з яких 15 в обласному центрі, 27 в Ужгородському районі та 7 пунктів поштового зв'язку й 20 кіосків. У жовтні заплановано відкрити цілодобове відділення на залізничному вокзалі в Ужгороді. Також буде введено в дію відділення поштового зв'язку у """новому районі".
За останні роки введено в дію такі нові види послуг як фотопослуги, """Ліки поштою", доставка вручень """експрес", пересилання електронних переказів в межах України та міжнародні електронні перекази. Сьогодні вводиться послуга по здійсненню готівкових розрахунків із застосуванням банківської платіжної карти через Постермінали, які встановлені на поштамті та в шести відділеннях.
Є, звісно, й чимало проблем. Маємо в місті близько 28 тисяч поштових скриньок, через які населення отримує пошту. Так от кожна друга з них давно вийшла з терміну користування, а на нові чи на ремонт немає коштів. Сподіваємося тут на підтримку міської влади, як і в питанні ремонту поштових відділень, які орендуємо в міста.
Невирішеним питанням залишається і передача на баланс міста гуртожитку поштовиків, який є не тільки тягарем для підприємства, але й тримає у невизначеному стані мешканців, які не мають відношення до пошти. Словом, проблем чимало, і не все ми здатні вирішити самостійно. Але працюємо, з вірою у краще майбутнє. Антон РУДИЙ, спеціально для "Репортера"