Володимир Лемак: "Стежити за змінами в законодавстві не встигає навіть юрист..."

[i]- Володимире Якубовичу, скажіть, чим нині живуть працівники Закарпатської прокуратури?[/i]

- Працівники прокуратури краю, як і всіх органів прокуратури України, живуть виконанням тих завдань та функціональних обов'язків, які покладені на них чинним законодавством. Зокрема, загальним законодавством, Законом України "Про прокуратуру". Окрім того, систематично працюємо над реалізацією наказів та вказівок Генерального прокурора України.

Одним із пріоритетних завдань є боротьба з корупцією, злочинністю. Особливо в її організованих проявах. Значна увага приділяється захисту конституційних прав і свобод громадян.

Принцип роботи прокуратури - це єдиноначальність. Тобто, всі працівники виконують вказівки свого вищестоящого начальника.

Незначне скорочення в рядах обласної прокуратури (до 1 червня ц.р. було 204 чол., нині - 183) поклало на нас обов'язок працювати більш напружено. Статистичні дані засвідчують, що зменшення штату не позначилось на ефективності роботи прокуратури області.

Скорочення було викликане процесами вдосконалення діяльності прокуратури та визначенням пріоритетів. Таким чином ми створили три відділи обласної прокуратури. Коротко скажу про них.

Відділ з прийому громадян - це вимога часу. Сьогодні люди довіряють працівникам прокуратури. Вони впевнені, що їм допоможуть отримати потрібний захист.

Відділ з нагляду за дотриманням правоохоронного законодавства для нашої області був вкрай необхідний.

Третій відділ - з нагляду за слідством, дізнанням в податковій міліції та податковій адміністрації. Дуже багато скарг від громадян надходить сьогодні про діяльність саме цього органу.

[i]- Продовжимо питання скорочення штату. Яка доля очікує на цих людей?[/i]

- Це люди пенсійного віку, які без якихось втрат і образ стали до роботи у народному господарстві. Дехто з них зайнявся адвокатською практикою. У прокуратурі області відбулось не тільки скорочення, а й омолодження кадрів. Хоча, можливо, робота молодих спеціалістів і не така ефективна, як ветеранів, проте своїм професійним досвідом ділимося з ними і готуємо собі гідну зміну. Ми просто зобов'язані це робити.

[i]- Роботи працівникам прокуратури нині, як ніколи, вистачає. Володимире Якубовичу, які найрезонансніші справи довелось розглядати цього року?[/i]

- Зі злочинів проти особи - це жахливе вбивство батька, матері і сина у селі Лохово Мукачівського району. У господарських напрямках - безгосподарність посадових осіб Батівського хлібокомбінату. Можна наводити багато прикладів.

Показовим є той факт, що за 9 місяців 2004 року працівниками обласної прокуратури розстежено 34 кримінальні справи щодо корупційних дій посадовими особами і складено 17 протоколів про корупцію в адміністративному порядку.

[i]- Кожен час має свої престижні професії. Нині жодна установа, організація не обходяться без юристів. Як розвинете цю думку?[/i]

- Справа в тому, що чинне законодавство не є простим. Воно випереджає в певній мірі наші суспільні відносини. Але це є закономірним явищем. Законодавець повинен дати можливість розвитку суспільних відносин. Економіка вимагає змін та внесення коректив до законодавства. Ці зміни правильні, хоч і часті. І стежити за ними деколи не встигають навіть юристу, а господарники - і поготів.

Зауважу лише, що кожен має робити свою справу. Юрист повинен радити, консультувати. Нам досить глянути на західні країни, де керівник не прийме жодного рішення без узгодження із адвокатом.

Свого часу, перебуваючи на стажуванні в США, я побачив, що жоден керівник не відвідує засідання судів. За нього це робить адвокат. А він, в свою чергу, займається своїми справами.

[i]- Коли у нас настануть ті дні?[/i]

- Скоро. Час диктує свої умови.

[i]- В Ужгородському національному університеті є юридичний факультет. На Вашу думку, чи достатньо кваліфікованих спеціалістів тут готують?[/i]

- Хоч юридичний факультет УжНУ ще досить молодий, однак уже є приклади, що його випускники працюють прокурорами районів. Так, Владислав Братюк - у Тячівському, Богдан Пилип - у Міжгірському. А Савенко працює в Генеральній прокуратурі України.

Я погоджуюсь, що здобути освіту в Харківській юридичній академії, яка є справжнею кузнею фахівців для правоохоронних органів, досить престижно. Однак не кожен дипломований спеціаліст може стати хорошим юристом.

[i]- Володимире Якубовичу, 8 жовтня - День юриста, 1 грудня - День працівників прокуратури. Що для Вас, як для державного радника юстиції III класу, що прирівнюється до звання генерала, є професійні свята?[/i]

- Юрист - це професія, а прокурор - спеціальність. День юриста - це свято, яке об'єднує всіх. Воно дає можливість підвести підсумки роботи, поспілкуватись із колегами. Відверто кажучи, час вимагає клубного варіанту спілкування, де б ми, юристи, могли час від часу зустрічатись і обговорювати проблеми чинного законодавства, обмінюватися думками щодо його виконання, застосування законів на практиці.

Користуючись нагодою, хочу привітати всіх колег із Днем юриста. Бажаю, аби ми кожне свято зустрічали із "мінусовими" показниками. Що маю на увазі? У роботі виробників показниками є "плюси", а в працівників правоохоронних органів - "мінуси". Тобто, зменшення рівня злочинності.

Хочеться побажати, аби мої колеги не допускали помилок у роботі. Це додасть позитивного іміджу не тільки правоохоронним органам, а й Україні в цілому.

[i]фото Сергія Гудака[/i] Тетяна Грицищук