Визначення поняття та видів звернень громадян

Право на звернення є невід’ємним й невіддільним від особи правом відстоювати свої права та охоронювані законом інтереси.

Держава й людина мають зноситися між собою не тільки через суд, правоохоронні або правозахисні органи, а й безпосередньо – через письмові або усні звернення громадян, як індивідуальні, так і колективні, в органи влади та самоврядування, до керівників або посадових осіб цих органів. Побудова сильної соціальної правової держави неможлива без активної правозобов’язальної поведінки особи, яка захищає свої права, зокрема, звертаючись з будь-яких питань, і водночас активно й свідомо виконує свої обов’язки. Саме таке поєднання прав та обов’язків зумовлює необхідність корегування діяльності органів влади та всіх суб’єктів правового життя взагалі. Гарантуючи таке право, держава встановлює організаційно-правові засади діяльності своїх органів, а також змушує службових осіб діяти в межах й у спосіб, визначених у чинній Конституції України. Закон України «Про звернення громадян» є однією з правових гарантій реалізації демократичного принципу участі громадян в управлінні державою. Громадяни України, а також особи, які не є громадянами України, але знаходяться на території України на законних підставах, мають право звернутися до органів дер¬жавної влади, місцевого самоврядування, об´єднань громадян, установ, організацій незалежно від форм власності, підприємств, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функ¬ціональних обов´язків із зауваженнями, скаргами та пропози¬ціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопо¬танням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політич¬них та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. Певні обмеження щодо права на звернення стосуються військовослужбовців, працівників органів внутрішніх справ і державної безпеки, які не мають права подавати звернення щодо проходження служби, службової діяльності, службової кар’єри. Право на звернення реалізується шляхом подачі пропозиції, заяви або клопотання, скарги. Зазначені форми звернень не потребують ведення окремого обліку. Важливість існування різних форм звернень пов’язується з їх змістовою відмінністю. Так, Пропозиція (зауваження) — звернення громадян, де вислов-люються порада, рекомендація щодо діяльності органів держав¬ної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, поса¬дових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-куль¬турної та інших сфер діяльності держави і суспільства. Заява (клопотання) — звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним зако¬нодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушен¬ня чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а та¬кож висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання — письмове звернення з проханням про визнан¬ня за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо. Скарга — звернення з вимогою про поновлення прав і за¬хист законних інтересів громадян, порушення діями (бездіяль¬ністю), рішеннями державних органів, органів місцевого само¬врядування, установ, організацій, об’єднань громадян, підприємств, посадових осіб. До окремих звернень можуть додаватися різні довідкові матеріали в оригіналах або копіях.

Начальник відділу документування,
контролю виконання та звернень громадян
Головного управління юстиції у Закарпатській області
Т.Ляшук