Як кам’яницькі посли дружби сусідку-Польщу зачаровували

Історія України вимірюється століттями. Але її державній незалежності в новітньому часі 24 серпня минуло лише 22 роки. За цей час вона підняла завісу

над своїми кордонами і показала, що ми не тільки вільна багатонаціональна українська сім’я в рідному домі, а й велика українська родина – у світі. Чимало наших співвітчизників доля розкидала по всьому світу. Вони пам’ятають своє коріння. Всім єством тягнуться до рідної культури, традицій та звичаїв, радо зустрічають гостей з України.
Торік Кам’яницький сільський голова Марія Коваль-Мазюта і голова села Опша у Польщі Анджей Плацик підписали угоду на співпрацю. Йдеться і про обмін колективами художньої самодіяльності.
І ось недавно кам’яницькі ансамблі «Материнка», фанати «Материнки», «Кам’яничанка» і танцюристи «Вишиванки» побували в Опші. Тут відбулося свято «Дожинки села–2013». Були запрошені самодіяльні артисти із навколишніх сіл та близького зарубіжжя. Україну представляли вище названі колективи з Кам’яниці. Місцева районна газета «Тижневик Замойський» заздалегідь повідомила читачів про приїзд гостей з України.
Місцевий стадіон був заповнений вщент. І хоч українців тут проживає небагато, але про Україну знають всі. Щороку сюди приїжджають бригади заробітчан з нашого краю на збір суниці, яфин, тютюну, у даний час – малини. Ми бачили, коли проїжджали, величезні ягідні плантації. Познайомилися з керівниками приватних підприємств Данутою Маркович, Домінікою Козарчевскою, Лешеком Сити. В останнього, наприклад, є 26 гектарів суниці, треба було добре постаратися, щоб вчасно зібрати ягоди. Тепер у селі – «жнива» на малину. До речі, щодо справжніх жнив, то вони поляків порадували. У господарствах зібрали майже по 50 центнерів зерна пшениці з гектара.
Серед заробітчан переважно такі, які вдома не мають де працювати, але є й такі, які не проти свою відпустку провести на заробітках. Біда всьому навчить. Господарі розповідали, що платять по 100 гривень і більше (залежно від зробленого) за день. Харчування і місце проживання – за рахунок роботодавця.
Опша славиться своїм ягодами, тютюном далеко за межами краю. Яфини, наприклад, відправляли до Англії та Німеччини.
Обжинки обжинками, але головним на цьому святі був концерт художніх колективів. Мають поляки чим похвалитися. Виступали і духовий та струнний оркестри, і вокальні ансамблі та окремі солісти, а також танцюристи. Але півторагодинний виступ кам’яничан таки «взірвав» чисельну аудиторію свята. Вигуки «Браво!», здавалося, зовсім не замовкали. А коли «Фанати» заспівали пісню «Жоно моя», стадіон вибухнув бурхливими оплесками і враз усі підхопили співанку. Виявляється, що пісня ця походить саме з Польщі і вона давно стала гімном подружніх пар, в яких ніколи не згасає шалене кохання.
Поляки, коли дізналися, що до них приїхали самодіяльні артисти цілими родинами, фактично три покоління: бабусі з ансамблю «Кам’яничанка», матері – з «Материнки», батьки – з «Фанатів», діти – з «Вишиванки», то їх здивуванню не було меж.
Голова комісії з питань розвитку туризму і рекреації громадської ради при облдержадміністрації Богдан Праничук, який також був на дожинках в Опші, потім нам розповідав, що виступи кам’яничан поляки визнали найкращими. Це дійсно було щось надзвичайне! Висока майстерність виконання, прекрасні костюми, талановито підібраний репертуар полонили глядачів. А «мер» Опші пан Анджей Плацик назвав гостей з України послами доброї волі, гарної пісні і танцю. Отакі колективи, казав, зроблять у стократ більше для дружби та плідного співробітництва, ніж високопоставлені чиновники. Це підтвердила і директор місцевого будинку культури Божена Беднарчук.
Допізна над Опшою лунали пісні різними мовами, поляки святкували в колі найближчих друзів. Кам’яницький сільський голова Марія Коваль-Мазюта, вітаючи усіх зі святом, подарувала пану Анджею Плацику хліб-сіль і картину, на якій – прекрасна закарпатська осінь. І повідомила присутнім, що польську делегацію чекають га святкуванні Дня села у Кам’яниці. Тут вони в натурі побачать, яка чудова осінь у Карпатах.
Отже, для дружби нема кордонів. З’являться у репертуарах польських самодіяльних артистів нові українські пісні, а кам’яницькі «Фанати» свою пісню «Жоно моя» заспівають і польською.
* * *
Коротко про те, як живуть мешканці Опші. Судячи з вигляду будинків, вони належать людям з різним статком. Але навіть такі, чиї вікна ледь не сягають землі, потопають у квітах. Замість високих парканів та двометрових мурів, як у нас, в Опші ростуть туї. Вони тісним прямокутником оточують усі садиби. На даху кожної хати – сонячні батареї.
Навколо села – поля і ліси. У лісах такі асфальтовані дороги, яких у нас і в містах нема. Але, як то кажуть, добре там, де нас нема. Додому ми поверталися з радісною думкою, що ось-ось ступимо на рідну, найріднішу у світі, українську землю.
Марія Підгорна, "ВУ", Кам’яниця–Опша–Кам’яниця