Як попередити насильство в закарпатській сім’ї?

Проблема насильства в сім’ї не є локальною, характерною виключно для України. Даній проблемі пріоритетну увагу приділяють уся світова спільнота та владні структури держав. Насильство в сім’ї, на думку громадськості, це “прихована епідемія світового масштабу”.

Міжнародна спільнота усвідомлює всю гостроту та важливість проблеми насильства в сім’ї та намагається виробити єдину систему попередження такого насильства та захисту його жертв. Однією з найважливіших складових цієї системи є відповідне правове забезпечення.

«Досвід по всьому світу показує, що мовчання – це кращий товариш домашнього насильства, коли все суспільство вірить в те, що «сімейні справи» не повинні виноситись за межі сім’ї, бо тоді жорстокість продовжуватиме розповсюджуватися. Жертви бояться заявляти про це, і насильники стидаються звертатися за допомогою», сказав пан Олів’є Адам, координатор системи ООН в Україні. «Жорстокість – це основна причина смертності та інвалідності. Світовий банк з’ясував, що у всьому світі жінки від 16 до 44 років, страждають від зґвалтувань та жорстокості в сім’ї значно частіше, ніж від автомобільних аварій, раку, воєн та малярії разом узятих».

Домашнє насильство – це хвороба, яка затьмарює життя багатьох сімей в Україні. За інформацією Міністерства у справах сім’ї, молоді та спорту України, з початку 2010 року було зареєстровано понад 80,000 звернень. Сорок відсотків дзвінків до міліції стосується випадків насильства в сім’ї. В той час домашнє насильство лишається всесвітньою проблемою, зокрема, 25% європейських жінок зазнавали домашнього насильства хоча б один раз протягом свого життя. Для порівняння, в Україні стикалися з цією проблемою понад 44% українців.

Правові засади попередження насильства в сім’ї в Україні складаються з міжнародного та національного законодавства. Останнім часом міжнародна спільнота намагається дослідити проблему насильства в сім’ї та виробити ефективні засоби боротьби з нею.

Національне законодавство з попередження та протидії насильству в сім’ї в Україні складається з Конституції України, Закону України “Про попередження насильства в сім’ї” та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини щодо попередження та протидії насильству в сім’ї.
Відповідно до Закону України “Про попередження насильства в сім’ї”, здійснення заходів з попередження насильства в сім'ї в межах наданих їм повноважень покладається на: 1) спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань попередження насильства в сім'ї; 2) відповідні підрозділи органів внутрішніх справ; 3) органи опіки і піклування; 4) спеціалізовані установи для осіб, які вчинили насильство в сім'ї, та жертв такого насильства: кризові центри для членів сімей, в яких вчинено насильство в сім'ї або існує реальна загроза його вчинення; центри медико-соціальної реабілітації жертв насильства в сім'ї.
Підставами для прийняття заходів з попередження насильства в сім’ї, згідно Закону, є: 1) заява про допомогу жертви насильства в сім’ї чи члена сім’ї, по відношенню до якого існує реальна загроза скоєння насильства в сім’ї; 2) виражене жертвою насильства в сім’ї чи членом сім’ї, по відношенню до якого існує реальна загроза скоєння насильства в сім’ї, бажання на застосування заходів по попередженню насильства в сім’ї у випадку, якщо повідомлення чи заява надійшли не від нього особисто; 3) отримання повідомлення про скоєння насильства в сім’ї чи реальної загрози його скоєння по відношенню до неповнолітнього чи недієздатного члена сім’ї. Заяви та повідомлення про скоєння насильства в сім’ї чи реальну загрозу його скоєння приймаються спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань попередження насильства в сім’ї, службою дільничних інспекторів міліції або службою кримінальної міліції у справах дітей органів внутрішніх справ за місцем проживання потерпілого, які в межах своїх повноважень приймають передбачені Законом заходи з попередження насильства в сім’ї.
Відповідальність за вчинення насильства в сім’ї – накладення штрафу від одного до трьох неоподаткованих мінімумів доходів громадян або виправні роботи на строк до одного місяця з відрахуванням 20% заробітку, якщо застосування цих заходів буде визнано недостатнім, - адміністративний арешт на строк до п’ятнадцяти діб.

В Україні діє 1893 центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді; 9 центрів медико-соціаільної реабілітації жертв домашнього насильства; 21 центр соціально-психологічної допомоги; 82 притулки для дітей служб у справах дітей; 32 центри соціально-психологічної реабілітації дітей.
Дізнатися розташування та отримати допомогу можна у місцевих державних адміністраціях на місцях.

Закарпатський обласний центр соціально-психологічної допомоги – т. 63-80-97

Громадське об’єднання «Коаліція по попередженню насильства в сім’ї» - т. 050-641-18-39

Управління у справах молоді та спорту Закарпатської облдержадміністрації – т. 61-62-55

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКИЙ ВІДДІЛ УМВС УКРАЇНИ У ЗАКАРПАТСЬКІЙ ОБЛАСТІ (чергова частина) – 61-46-43.

Також, діє національна «гаряча лінія» з питань запобігання насильству та захисту прав дітей – 0 800 500 335. За період існування з 2004 року надійшло понад 7441 дзвінків.

Провідний спеціаліст Головного управління
юстиції у Закарпатській області
Владислав Товтин