ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Закарпатські кандидати-нашоукраїнці добре розуміють проблеми пересічного громадянина — Костенко

    19 травня 2024 неділя
    51 переглядів

    Закарпатських кандидатів у депутати від партії “Наша Україна” представив у прес-центрі “Закарпаття” голова УНП Юрій Костенко.


    Політик переконаний, що очолювана ним партія подолає п’ятивідсотковий бар’єр. «З рейтингом буде все в порядку... Двотижневе опитування в межах України дало нам на старті 3,2%... Є потенціал, і ми його оцінюємо від 5 до 10%. Питання тільки в тому, як вдасться нашій політичній команді на місцях дійти до кожного виборця”, — сказав він.
    При цьому лідер правиці зазначив, що українці сьогодні голосують не за українські, а “хибні цінності”, купуючись на піар-технології. “Коли ми йдемо на чергові вибори і шукаємо гарне обличчя, чи гарний кулак, гарні коралі чи гарні слова палкі, то саме у цьому є найбільше українських проблем. У всьому світі виборець шукає гарну програму для себе, для того щоб він сам особисто міг ставати і власником і господарем своєї долі, і етнічним громадянином. В Україні виборець поки що голосує за піар і хибні цінності. І саме тому у парламенті спостерігається багаторічна відсутність української більшості”, — наголосив нардеп.
    Аби це виправити необхідно голосувати за тих, хто дійсно вболіває за Україну, і, на думку політика, його команда відповідає цим вимогам.
    Представив журналістам і охарактеризував Юрій Костенко кандидатів у депутати від Закарпаття (Михайла Джанду, Івана Габора та Петра Станка), зазначивши, що “вони дуже добре розуміють проблеми пересічного українця і свято захищали його інтереси, де б не працювали”.
    Про колишнього голову міста Хуст Михайла Джанду Юрій Костенко сказав, що він “відомий на Закарпатті патріот, з якого в області починався НРУ”. За словами політика, українська політична та економічна система не дозволяє самоврядуванню виконувати всі функції, передбачені і Конституцією, і законодавством. Саме тому пан Михало “йде у Верховну раду, аби змінювати ситуацію на користь самоврядування та громади”.
    Іван Габор, за словами лідера УНП, не менш відома особистість, котра “багато зусиль докладає, аби держава і соціальний захист людини були партнерами, а не, як сьогодні, коли держава забирає останнє, а дає, кому захоче і скільки захоче”.
    Юрій Костенко зазначив, що разом з членами своєї команди прагне продемонструвати українським виборцям можливість формування команди на ідеологічній основі, яка “впродовж багатьох років не розчаровується у тому, що відбувається в українській політиці, а працює на Україну”. Для того ж, аби громадяни відчули якісні зміни в українській політиці, в уряді треба сформувати національну більшість, яка б понад усе дбала і захищала інтереси України. В інакшому випадку принципових змін у політиці, на думку Костенка, чекати дарма.
    На випадок проходження “Нашої України” до Верховної Ради командою визначені пріоритети. Це, за словами Юрія Івановича, «розкріпачення українського виробника», енергетична політика, розвиток агропромислового комплексу, туризму, вирішення питання будівництва та ремонту доріг.

    Довідка про кандидатів, представлена прес-службою “Нашої України”:

    ДЖАНДА МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ — народився 4 листопада 1956 року в місті Хуст, Закарпатської області.
    На сьогоднішній день Михайло Джанда професійно займається адвокатською діяльністю, є головою Хустської міської організації УНП, проживає в місті Хуст. Він один з найбільш відомих політиків-правоцентристів Закарпаття, з 1989 року – член Народного Руху (згодом – Української народної партії).
    На посаді голови Хустської міської ради у 2002-2010 рр. реалізував чимало корисних справ на благо громади міста, започаткував необхідні проекти у житлово-комунальній сфері, які були реалізовані вперше в Україні.

    ГАБОР ІВАН ІВАНОВИЧ — народився 1 січня 1957 року в селі Вільхівці Тячівського району, Закарпатської області, проживає в смт Дубове.
    Іван Габор — доцент Ужгородського національного університету, кандидат філософських наук, голова Закарпатської обласної організації Української Народної Партії (УНП).
    В 1990 та 1994 роках обирався депутатом Закарпатської обласної ради від Вільхівського та Дубівського мажоритарних округів. Був одним із ініціаторів розробки закону України про гірську та про вільну економічну зону на Закарпатті.
    У 1991-1994 роках організував і був керівником Дубівського відділу соціального захисту населення (єдиний випадок в Україні, коли для зручності в одному районі діють два такі відділи). З 2005 по 2007 роки очолював обласне управління праці і соціального захисту населення Закарпатської ОДА. Одночасно займався науковою і науково-викладацькою роботою, працював доцентом та завідувачем кафедрою університету «Україна», доцентом кафедри соціальної роботи УжНУ. Підготував декілька посібників для студентів вузів з соціальної політики та соціального захисту населення
    Як голова обласної організації, член Центрального Проводу УНП активно відстоює українські національні інтереси та духовні цінності нашого народу, виступає за збереження української мови як єдиної державної, проти сепаратизму та намагання ділити Україну. В соціально-економічній галузі захищає інтереси малого та середнього бізнесу, виступає за формування потужного середнього класу як основи стабільності суспільства й розвинутої економіки.

    СТАНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ — народився 9-го серпня 1971 року, проживає в селі Білки Іршавського району, Закарпатської області.
    Нині Петро Іванович обіймає посаду проректора Карпатського університету імені Августина Волошина иа є Головою Закарпатської обласної організації політичної партії «Наша Україна».
    На Іршавщині знають Петра Станка як успішного підприємця, сумлінного платника податків, активного громадського-політичного діяча, який донедавна, працюючи у виборних державних органах, переймався долею мешканців рідного краю. Він неодноразово нагороджувався державними нагородами. Його кредо як політика: «До останнього захищати українські цінності, захищати інтереси середнього класу, сприяти його зростанню».

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі

    Картинка користувача Гость.

    Коментар: 

    В 1939 году фашисты оккупировали Польшу, началась усиленная подготовка бендеровцев к вторжению в СССР. В Польше создавалось подразделение “Нахтигаль”. Командиром его гитлеровцы назначили оберлейтенанта Герцнера, а от оуновцев Бандера назначил Шухевича.18 июня 1941 года “специалист по Востоку” Оберлендер и Шухевич привели “нахтигалевцев” к присяге на верность фюреру, и вскоре вояки “легиона” украинских националистов начали свою грязную “работу”.
    “Нахтигаль” под командованием Шухевича дошел до Винницы, а затем гитлеровцы нашли им новое применение. “Легионеров” подучили во Франкфурте-на-Одере, а затем, объединив с “коллегами” из “Роланда” в “шуцманшафтбатальон-201”, отправили бороться с белорусскими партизанами. За усердие в “ратном труде” Шухевич был награжден Гитлером Железным крестом.
    Герои?
    Осенью 1943 г. вояки «армии бессмертных» убили десятки польских детей в селе Лозовая Тернопольского уезда. В аллее они «украсили» ствол каждого дерева трупом убитого перед этим ребенка. Как утверждает западный исследователь Александр Корман, трупы прибивались к деревьям таким образом, чтобы создалась видимость «венка». Эту аллею надолго запомнили местные жители. Свидетельница Т.Р. из Польши: «На село Осьмиговичи 11 июля 1943 г. во время службы Божьей напали бандеровцы и поубивали верующих. Неделю спустя напали на наше село... Маленьких детей побросали в колодец, а больших закрыли в подвал и завалили его. Один бандеровец, держа младенца за ножки, ударил его головой о стену. Мать того младенца орала, пока ее не пробили штыком».
    Ч.Б. из США: «На Подлесье, так называлось село, бандеровцы замордовали четверых из семьи мельника Петрушевского, при этом 17-летнюю Адольфину тянули по каменистой сельской дороге, пока не умерла».
    Ф.Б. из Канады: «На наш двор пришли бандеровцы, схватили нашего отца и топором отрубили ему голову, нашу сестру прокололи колом. Мама, увидев это, умерла от разрыва сердца».
    Ю.В. из Великобритании: «Жена моего брата была украинкой. За то, что вышла замуж за поляка, 18 бандеровцев насиловали ее. Из этого шока она уже не вышла... утопилась в Днестре».
    Ю.Х. из Польши: «В марте 1944 г. на наше селоГута Шкляна, гмина Лопатин, напали бандеровцы, среди них был один по фамилии Дидух из села Оглядов. Убили пять человек, рубили пополам. Изнасиловали малолетнюю».(Полiщук В. Гiрка правда. Злочиннiсть ОУН-УПА. С. 308-309).