Закарпатські села страждають від набігів диких кабанів

Кабани мешкають на величезному острові у 700 гектарів посеред річки Тиси.Із десяток сіл Виноградівського району Закарпаття страждає від набігів диких кабанів. Щоночі свині нападають на городи, фермерські посіви і з’їдають кукурудзу, картоплю, зернові. Це триває четвертий рік, відколи поголів’я тварин у єдиному природному на Закарпатті ареалі їхнього проживання різко збільшилося.

— Кабани мешкають на величезному острові у 700 гектарів посеред річки Тиси, — розповідає голова Дротинців на Виноградівщині Микола Богля, 45 років. — Той острів від сільських городів знаходиться за 50 метрів. Лише на вулиці стемніє, свиноматка збирає своє чадо — і до нас на ниви. Свиня стає посередині рядка і всі стебла кукурудзи пригинає до землі, а малі йдуть за нею і їдять молоденькі качани. За ніч спустошують гектар кукурудзи. Або вилизують язиком із землі кожну зернину пшениці, посіяну господарями напередодні.

Під’їжджаємо з війтом до Тиси. На протилежному березі, за 30 м, — кущі, дерева, чагарники. Там живуть дикі кабани. Кілька тварин мешкає в заказнику ”Чорна Гора”. Удень вони сплять, уночі шукають їжу.

— Проблема в тому, що в Україні згідно з законодавством можна відстрілювати тільки 25 відсотків кабанів, а 75 відсотків залишають для розплоду, — каже голова. Він також мисливець. — Хоча за кордоном усе навпаки — відстрілюють 75 відсотків диких тварин. А плодяться вони занадто швидкими темпами. От коли почало не вистачати їжі, свині стали заглядати на сільські городи.

Поряд із островом — 42 фермерські господарства площею 1–3 га кожне. Найбільші набіги кабанів бувають двічі на рік — навесні, коли засівають городи, і в липні, коли з’являються молоді качани — найсмачніші для свиней.

— Вони мають хорошу пам’ять, — говорить війт. — У засушливі роки самка дикого кабана може пройти кілька кілометрів до того місця, де два чи три роки тому знайшла собі їжу.

Аби вберегти городи, селяни вночі виходять на варту.

— Але кабан — хитра тварина. За 200 метрів обійде те місце, де його піджидають, і почне з протилежного боку їсти кукурудзу, — пояснює Богля. — За весь минулий рік наробили шкоди на 20 гектарах землі. Тепер люди й удень бояться виходити в поле. Хоча ми пояснюємо, що кабан вдень на городи не прийде.

Серед постраждалих — фермер Адальберт Мезев із Дротинців. На Чорній Горі чоловік посадив добірну виноградну лозу, але дикі тварини все з’їли.

— А в низовині на полі висіяв кукурудзу елітного французького сорту, — розповідає Мезев. — Та за одну ніч утратив весь урожай.

Крім Дротинців, від набігів потерпають села Фанчиково, Нове Село, Вилок, Чорнотисово, Теково та ще кілька. Їх голови постійно звертаються до районної й обласної рад за допомогою. Вирішити проблему пообіцяли в Державному комітеті лісового господарства. Мовляв, вноситимуть зміни до закону, за якими дозволятимуть відстрілювати понад 25% кабанів.

— Ми порадили селянам подавати в суд на товариство мисливців і рибалок, яке відповідає за регулювання рівня щільності свиней на острові, — каже Юлія Пелешкей, 44 роки, з Асоціації фермерів і приватних землевласників Закарпатської області. — Але поки що жодна з п’яти справ, що розглядаються, не задоволена судом. Із одного боку, це радує. Просто так відмовити людям бояться.

Скільки саме кабанів живе на острові, сказати важко.

— В управлінні лісового господарства запевняють, що не більше норми — 30 особин на тисячу гектарів, — веде далі Пелешкей. — Але селяни стверджують, що бачили свиней окремими стадами — по 30 голів. У Виноградівському районі їх вже більше 500 штук. Розмножуються швидкими темпами — кожна самка може двічі в році привести по 10 малих. Але комусь, напевно, цікаво, щоб кабани розмножувалися для полювання, — припускає жінка. — Минулого тижня колеги з сусіднього Берегівського району скаржилися, що тварини почали вже й до їхніх наділів підступати. Багато свиней переходять до Закарпаття з сусідніх Угорщини й Румунії, звідки їх витісняють тамтешні мисливці.



Сніжана Русин, "Газета по-українськи"