"Закарпатський рибокомбінат", або Прихватизація по-залузьки

Нині посадовці та чиновники різних мастей тягнуть, що можуть, під себе та свої родини. Сьогодні, шановні читачі, пропонуємо вашій увазі історію про привласнення майна численного колективу акціонерів. Мова піде про ВАТ «Закарпатський рибокомбінат», що в с.Залуж на Мукачівщині.

НА «БЛАГО» ЛЮДЕЙ



Історія починається майже як в сучасному кримінальному детективі по-українськи. Голова правління ВАТ «Закарпатський рибокомбінат» пан Олексик В. І. вирішив казково збагатіти. До того ж за один день. Без будь-яких попередніх роз'яснень, погоджень та згоди акціонерів він зробив спробу ошукати усіх акціонерів товариства. Саме тому, не гаючи часу, приступив до дій.

На останніх загальних зборах, які відбулися 8 травня 2008 р, ним було винесено на розгляд питання про додаткову емісію в розмірі 600 000 гривень шляхом внесення готівкових коштів. Це є не що інше, як реальна спроба шляхом шахрайства та введення людей в оману заволодіти майном комбінату, в чому вже вбачаються ознаки злочину... Це б дозволило йому та його родині заволодіти більше 75% акцій та стати власниками товариства. На акціонерів, які пропрацювали в господарстві по 20-30 років їм було наплювати. При цьому неодноразово наголошувалося, що за тих, хто не мають грошей, він кошти внесе сам. Бо він старається на «благо» людей.

Але акціонери розгадали задум «благодійника», який напередодні зборів у компанії наближених висловився, що "доста вже на колгосп працювати"... (Колгосп - це хто? Люди?! - Прим. Редакції.) Скоро він, мовляв, з усіма розбереться... Залишить тільки тих хто буде йому служити... (Мабуть, вирішив впровадити панщину. - Прим. Редакції.)



ПАСПОРТ ЗА 10 ХВИЛИН...



Після того, як акціонери не дали в черговий раз себе ошукати, голова правління пан Олексик В.І. розпочав справжній терор у колективі майбутніх „кріпаків". З усіма, хто мав мужність стати на захист своїх кон-ституційнихправ та свобод, почав "працювати" - викликати до себе в

кабінет, де наодинці проводив «бесіди», під час яких став лякати. звільненням, примушував людей переписувати акції на нього. Окремих з акціонерів довів майже до передінфарктного стану. Використовував інші важелі тиску.

Тільки один приклад. Так, акціонерці Кіш Тетяні, яка добровільно "на значно вигідніших умовах" продала іншим акціонерам свої акції, він пригрозив негайним звільненням з роботи. Поставив умову терміново забрати паспорт, який вона віддала для переоформлення акцій. Але коли жінка сказала, що її паспорт не віддають, бо угода вже відбулась і він у роботі, наказав не підписувати договір купівлі-продажу, а писати заяву про втрату паспорта. Мовляв, у нього все „схвачено" і він за 10 хвилин виготовить другий паспорт.

Це як, пане Олексик В.І., розуміти? Перше, що спадає на думку, це фантастична ідея про потужний цех, крім обробки риби, на будь-який смак виготовлять який завгодно документ, починаючи від посвідчення водія і завершуючи міжнародними документами. Якщо це так, то пропонуємо міністру внутрішніх справ України пану Юрію Луценку, який нещодавно заявив, що паспорти в України робитимуть за один день, направити на ваш комбінат комісію фахівців з вивчення «передового» досвіду та сучасних технологій обробки, звичайно, не риби, а документів. Ми правильно зрозуміли вашу заяву про десять хвилин, пане Олексик В.І., чи ні?

Друге, про що подумалось, це про ваші можливі зв'язки в Мукачівському РВ УМВС в Закарпатській області, де вам так швидко і, мабуть, за щире дякую «намалюють» паспорт громадянина України. Якщо ж ви не щирі, тобто не маєте реальних можливостей виконати обіцяне за 10 хвилин, то тим самим підриваєте авторитет правоохоронних органів, натякаючи, що ви з ними в корупційній долі. Ми, на всяк випадок, вірячи в чесність наших міліціонерів, вивчимо ваші зв'язки в паспортному відділі Мукачівського РВ УМВС.



ПЕРШІ ЗБОРИ



Крім цього на зборах акціонерів майбутні „кріпаки" дізналися багато чого цікавого, бо це були перші збори на їхній панщині, які більш менш відбулися на комбінаті за період керування пана Олексика В.І.

Так, на цих загальних зборах 8 травня на запитання акціонерів Годьмаш Ю.Г. та Менджула В.І.: "Куди поділась державна частка товариства? Хто її розподіляв? Коли? І хто нею володіє?" - пан Олексик В.І. заметушився, потім зніяковів і вмить наче в рот води набрав. Прийшовши до тями, сказав, що розбереться в цьому питання, болараз він не готовий на нього відповісти, і особисто дасть відповідь. Отож чекаємо, п. Олексик В.І. на вашу відповідь, щоб паралельно висвітлити вашу версію та версію акціонерів. А на наш запит, де ваша Спостережна рада та ревізійна комісія, на запитання, чого вони не захищають права акціонерів і не контролюють дії голови правління, ви лише гордо промовчали.

Зустрівшись з окремими працівниками цього товариства, редакція газети опитала акціонерів про стан справ, збори, які там проводились, тощо і з подивом констатувала, що акціонери, не боячись, підтверджують вищевикладене. Ті ж працівники, яким залишилось рік-два до пенсії, утримувалися від відповідей, тобто, не заперечуючи, фактично погодилися з існуванням порушень та зловживань.

Приклад цієї залузької історії свідчить, як розкрадаються в Україні об'єкти. Оскільки справа стосується колективного майна, то виникає цілком не риторичне, а конкретне запитання з приводу бездіяльності правоохоронних органів, які б мали першими стати на захист інтересів трудового колективу, адже в діях п. Олексика В.І. вбачаються ознаки злочину, до того ж не одного.

Враховуючи складність ситуації, що склалася навколо ВАТ «Закарпатський рибокомбінат» редакція газети „Правозахист" звернулася до члена міжнародної колегії адвокатів, члена спілки адвокатів України, Олексія Фозекоша з яким вона давно співпрацює, щоб він став на захист акціонерів яких хотять „кинути" та підготував відповідні звернення в правоохоронні органи та до Господарського суду Закарпатської області з метою захисту корпоративних прав акціонерів названого підприємства. Також, розуміючи резонансність останніх подій навколо ВАТ «Закарпатський рибокомбінат» редакція газети та адвокат Олексій Фозекош звернулися спільно до керівництва телеканалів „1+1". „Айсітіві" та „Інтер", інших засобів масової інформації, щоб вони теж

висвітлили події навколо Залужського рибокомбінату.



"Правозахист", №19 (249) від 27 травня 2008 року