Закарпатський священик вирішив збудувати дім на могилах полеглих воїнів

На Закарпатті чиниться наруга над полеглими воїнами. Наразі такий висновок можна зробити про села Тарнівці, Шишлівці та Ботфалва Ужгородського району гірського краю.До мене звернулися жителі с.Тарнівці з вулиці Горького та сіл Шишлівці, Ботфалва. Суть їхньої заяви викладена прозоро і правильно: "Просимо вас розібратися щодо факту зловживань священика с. Шишлівці Товт Єнева та голови Тарнівецької сільської ради Котляр Марії Золтанівни за фактом ряду зловживань, які порушують основи державності України та основи християнської моралі". Підписали заяву провідний фермер у тій місцевості І-Й.Федак та громадська активістка О.Ільїних.



У чому суть справи?



Греко-католицький священик Єнев Товт живе наразі в селі Паладь-Комарівці. Він вирішив, незважаючи на протести громадян даної сільської ради, побудувати собі дім у Шишлівцях. На тому місці, де було поховання дванадцяти воїнів, які загинули в боях за вказані села. Люди плакали, коли бачили, що робить цей дивний чоловік. Невже можна, перебуваючи в сані священика, так насміхатися над тими, котрі проливали кров, знищуючи фашистів? "Він не може бути священиком, — сказав при зустрічі фермер І-Й.Федак. — Це — загальна думка жителів сіл нашої сільради..."

З ним важко не погодитися...

28 жовтня 1944 року йшли запеклі бої за вказані села. Загиблих поховали біля церкви.

Тобто, на найпочеснішому місці. Народ однозначно сказав, що таке місце не гірше за Кальварію в Ужгороді. Цим він висловив свою любов до тих, хто боровся проти фашистської нечисті. На превеликий жаль, сприяла цьому безпрецендентному факту в Україні голова Тарнівецької сільської ради і... греко-католицької двадцятки Марія Золтанівна Котляр.

Хоча і в Біблії закликається, щоб не ставили будови на мертвих.

Страшенно боляче дивитися на це провідному фермеру Івану-Йосипу Федаку з Тарновець. Адже він постійно слідкував за похованнями славних радянських воїнів, підтримував у цьому всю громадськість села, ремонтував і саму церкву. "Бо я, — говорить, — тоді керував двадцяткою. Нинішній її керівник і голова сільради Котляр Марія Золтанівна, на жаль, не виконала жодного пункту зі свої передвиборчої програми." Цілком підтримує фермера в цьому і пенсіонерка, представник громадськості трьох сіл Олена Юріївна Ільїних.

Із приводу її чисельних порушень закону селяни не раз зверталися до голови районної державної адміністрації Анатолія Колібаби. Реакція його на це була занадто інертна. Це дуже дивувало всіх. Бо з таким миритися просто не можна.



Голова села поцупила стадіон



Під таким заголовком вийшла публікація в газеті "Новинка" від 5 квітня 2008 року. Текст її для підтвердження вищесказаного варто привести повністю: "27 березня на зустрічі депутата обласної ради від БЮТ Євгена Ластівки із жителями с. Тарнівці Ужгородського району виявилося багато цікавого про "земельну політику" голови Тарнівецької сільради М.З.Котляр. Маючи 8 класів від середньої освіти із земельною ділянкою 0,7 га, пані голова приватизувала собі ще 0,85 га із земель... тарнівецького стадіону. Скориставшись тим, що при радянській владі на народне добро не оформлялася документація, головиха вже поставила залізний паркан під самі футбольні ворота, а в паркані — свої "ворота" для ексклюзивного виходу на поле.

А землеупорядник сільради М.М.Стегура, також маючи власний будинок та земельну ділянку 0,5 га, отримав по вул. Миру,1 ще одну ділянку площею 0,25 га.

Селяни обурювалися тим, що в сільраді питаннями розподілу землі займалися виключно дві сім’ї Котляр та Стегури. Голової земельної комісії Тарнівецької сільради є пан Котляр Іван Іванович, по сумісництву чоловік голови села.А головою виконкому — мати голови села Кропок Ірина Іванівна.Землевпорядник цієї сільради п. Стегура Михайло Михайлович має можливість тісно співпрацювати з представником депутатського корпусу села в особі Стегури Тараса Михайловича, який є його сином. Навіть посаду завідуючої клубом довірили сестрі чоловіка голови села Ходикиній Е.З.

...І ось ці "правлячі клани" дійшли до того, що почали відбирати у людей землю, навіть якщо люди мають на ділянки державні акти про приватну власність. Мешканці села передали депутату звернення, в якому вимагають зупинити свавілля голови села і притягнути її до відповідальності. Інакше селяни вдадуться до акцій протесту з перекриттям руху на залізничних коліях."



Невиконана програма панни Котляр



На фоні народного гніву досить химерно виглядають невиконані пункти програми кандидата на посаду сільського голови Тарнівецької сільської ради Марії Золтанівни Котляр, яка своїми пунктами переконала довірливий народ: "В разі обрання мене головою Тарнівецької сільської ради, маю на меті працювати над такими питаннями:

1.Сприяти покращенню добробуту селян, розвитку освіти та культури села.

2.Домагатись залучення спонсорів з метою вирішення фінансових проблем сільської ради та поповнення її бюджету.

3.Клопотати перед вищестоячими органами про проведення робіт по водопостачанню сіл.

4.Організувати роботу по ремонту доріг, прокладання асфальтового покриття та освітлення вулиць.

5.Розв’язувати екологічні проблеми, боротись за чистоту та належний санітарний стан на територіїї сільради.

6.Сприяти урегулюванню земельних відносин згідно законів про землю..

7.Організувати роботу по розв’язанню проблем опалення та ремонту соціально-культурних закладів (дитсадок, музична школа).

8.Сприяти створенню допоміжних промислів з метою забезпечення селян робочими місцями.

9.Піклування про незахищені верстви населення: пенсіонери, багатодітні, сироти, напівсироти.

10.Сприяти духовному росту підростаючого покоління.

11.Подбати про проведення телефонів сім’ям, які цього потребують.

30 січня 2006 р. М.З.Котляр."

Жоден із пунктів передвиборчої програми досі не виконаний.

Жага до зловживань виявилася сильнішою.



Зловживання і наруга над могилами радянських воїнів поклали край народному терпінню



— Священик вирішив побудувати свій дім прямо над могилами воїнів, — підтверджує приватний підприємець Іван Яворський, до якого спершу звернулися представники громадськості. — Коли почали копати канави під фундамент, то на світ Божий явилися кістки наших людей-героїв. На цьому ж місці йшли запеклі бої. Село постало проти такого священика, вимагає позбавлення сану, бо це несумісно — збагачення і особистий комфорт будь-якою ціною. Треба відновити соціальну справедливість, а тим більше могили, які святі. В селі Шишлівці Тарнівецької сільради через це всенародна напруга дійшла до критичної точки. Святе є святе. Ми не повинні йти проти Біблії і Бога. І Пам’яті!

— Знаючи про все наперед, Єнев Товт, — говорить активіст Іван-Йосип Федак, — почав копати фундамент під свій дім. Відразу на світ Божий з’явилися два кістяки солдатів. Він не зупинився. Лише пообіцяв створити курган, куди перенесе всіх воїнів. Це дуже здивувало всіх. Не можна будувати свого особистого щастя на чужих могилах. Ніхто не потерпить наруги над своїми предками, а тим більше — над героями. Хоча й пройшло більше шести десятиріч із того історичного часу, коли ми сказали фашистській Європі "Ні!"



Діти сільради дуже збентежені



Села Тарнівці та Шишлівці знаходяться в осерді Ужгородщини. Там є середня школа. Вона була переповнена. В Тарнівцях побудували іншу школу. На ній була меморіальна дошка загиблим за визволення ряду сіл. Завжди там були лінійки з приводу вшанування їх пам’яті. За часів нашої демократичної влади, в селах не побудовано жодної дороги, тротуару. В цьому теж криється зневага до нашої великої Перемоги над фашизмом. Іде руйнація. Є на теренах сільради музична школа. Від неї безпідставно забрали землю в жазі приватизаторських інстинктів..

Розпорядилася щодо цього та сама Марія Котляр.

Навіщо музика і дух, коли потрібні гроші?!

Здається, час навести там порядок.

Утім, ми готові вислухати й протилежну думку.



Василь ЗУБАЧ, "Правозахист", №18 (248) від 20 травня 2008 року