ЗАЯВА Ужгородського міського товариства УСВА
Такі роздуми виникають після останніх подій на минулому тижні...
Ужгородські ветерани Афганістану в усі часи новітньої України намагалися не втручатися — активно — в політичні “розборки” будь-кого із політичних авторитетів краю. І дуже “поважних”, і не дуже.
Ми небезпідставно переконані: і позавчорашня, і вчорашня, і сьогоднішня, і завтрашня влада, чи то міська, чи то районна, чи то обласна — хто б нею не керував — змушена сумлінно і чесно дотримуватись порядку і правил, встановлених Конституцією і Законами України, стосовно гарантії правового і соціального захисту ветеранів війн у цьому житті. Крапка! В іншому разі — лише “афганців” в Україні понад 160 тисяч...
Така квінтесенція завжди виводила ветеранів-“афганців”, інших закарпатців — учасників бойових дій, на режим “мирного співіснування” з будь-якою політичною командою в Закарпатті.
Проте події, що відбуваються протягом останніх місяців в Україні та області, примушують наш ветеранський рух, зокрема УСВА, заявити про наступне: доста, шановні, знущатися над людьми, що мають інший погляд на життя, ніж деякі із вас, аж до звільнення з роботи за політичними мотивами, — в т.ч. й ветеранів Афганістану! Досить за рахунок ваших брудних грошей зорганізовувати розкол в обласному Товаристві “афганців”, краще роздайте ці долари сім’ям загиблих. Доста принижувати Україну, за яку ви так на словах печетесь, перед усім Світом! Адже усім людям у цьому горезвісному Закарпатті стало вже, мабуть, зрозуміло: проблема ж не в Івану Різаку. Вірніше, не лише в ньому! Теперішні (або “помаранчеві”) якомога скоріше — бо політреформа О. Мороза може й не дозволити! — намагаються відновити свої позиції, насамперед у власному бізнесі, який “пошаткували на капусту” вчорашні можновладці. Але хіба ж незрозуміло вам, шановні, що бізнес ваш був приречений ще тоді, коли ви, на власних плечах і за власний кошт, притягли у Закарпаття київських політиків-бізнесменів, шукаючи дах?! Хіба ж не мукачівські, вкупі з іршавськими, були тоді “центровими”?
Іван Різак — непоганий менеджер обласного рівня, але, вочевидь, політик він “ніякий”... За інших обставин більшість теперішніх “революціонерів” зустріли б помаранчеву чи синьо-білу — на сьогодні не так важливо, яку, — революційну зорю, ...з кайлом в руках на донецких шахтах.
Хто цього не знає, принаймні серед поінформованих закарпатців?
У колишнього голови ОДА мабуть було немало такого, за що йому сьогодні ганьба і чого б він більше не робив. Але ж він працював на Закарпаття! В тому числі, колись і разом із Балогою в одній великій СДПУ(о)шній команді. Він же такий мукачівський закарпатець, як і теперішні. Хіба що без власного “ріограду” чи “барвостану”.
То хто ж його сьогодні судить? Хто кидає в нього каміння? Допоки вже ми, закарпатці, будимо дивувати Світ?
Президент України Віктор Ющенко усіма своїми силами закликає ветеранів Великої Вітчизняної війни та ОУН-УПА “до прощі” один одного, за гріхи другої Світової війни. Поки ще невідомо, що в нього з цього вийде. Але те, що не без його відома місцеві горе-активісти знову тягнуть людей на вже невіртуальні барикади, сьогодні вже очевидно...
У всій цій історії нам прикро за те, що як в одному, так і в інших політичних таборах, не знаходиться розумної людини, яка поставила б крапку в цих розборках не на життя, а на смерть?!
Забулисьте, панове газди Закарпаття, що жоден із вас невартий простого народу, бо він – вічний, а ви тимчасові! Прийнято на правлінні Ужгородського міського товариства УСВА