архітектура
У складі Чехословацької республіки Ужгород перебував з 1920 по 1939 роки. Цей період називають найкращим в історії розвитку міста, оскільки чехи залишили після себе чимало архітектури, яку використовуємо донині, та й узагалі місто мало власний унікальний колорит у ці роки.
В Ужгородській міськраді відбувся круглий стіл на тему збереження архітектурної спадщини міжвоєнного періоду.
Історична частина міста, забудована за часів Чехословаччини, могла виглядати дещо по-іншому, ніж сьогодні...
У Центральній Європі таких об’єктів майже не збереглося. Унікальна пам’ятка XII століття - Невицький замок, що на Закарпатті - занепадає.
Історики кажуть, автентична архітектура замку – його найбільша цінність, передає "Україна туристична".
На Закарпаття молоді львівські архітектори приїхали на запрошення ужгородської влади та перед місцевими колегами за спеціальністю, управлінцями та активними громадянами презентували власні проекти.
Нові ідеї щодо омолодження міста прийшли послухати і керівники міста Віктор Погорєлов та Іван Волошин.
Про необдуманий методологічний підхід органів місцевого самоврядування до охорони культурної спадщини.
У вівторок, 23 липня, о 12.00 в Ужгородському прес-клубі відбудеться прес-конференція, головною темою якого стане ситуація, що склалася в Ужгороді з отриманням дозволів від різних установ.
Напередодні Дня міста, 13 вересня, активісти громадських організацій обласного центру Закарпаття проведуть дві акції-звернення до міської влади і піднімуть два "наболілих" питання.
Наше місто Ужгород славиться своєю неповторною історією. Багато віків вона викарбовувалась у пам’ятках архітектури, величних будівлях, які служать зв’язуючою ланкою між нашим минулим та сьогоденням, виконують роль культурного форпосту цивілізації.
Сергій Ратушняк, якому ужгородці на вибочих дільницях 31 жовтня сказали рішуче «фе» за «господарювання» у місті протягом останніх чотирьох років, знову волає, апелюючи мало не до Господа Бога, мовляв, обласний центр захопили й хочуть знищити...
Ужгороді ще не змирилися з архітектурним страхіттям, яке дозволяє в нашому європейському місті будувати сьогоднішня влада. З поверненням до влади Ракушняка ми побачили, що більше і більше стало на тротуарах нових будьок, які в свій час архітектор міста Шеба О.В. недолюблював, а місто з такою їх кількістю називав будьковарошом.
У гірському селі Пилипець є не тільки гірськолижний курорт та привабливий водопад Шипіт, де я знову бачив Карпати, але є також непомітні на перший погляд визначні пам’ятки деревинного зодчества – Церква Різдва Богородиці.
Хто не спокуситься на солодке слово «принада»? Ми не виняток. Тому схід сонця зустрічаємо у нашому Chavrolet Aveo LT по дорозі на Закарпаття, яке природа, а заодно і політика колишньої держави, обдарували принадами суперщедро.
Як писав Микола Гоголь, «Архітектура... промовляє навіть тоді, коли мовчать літописи, пісні й перекази».
І це в центральній частині міста, незважаючи на заборону приватизації пам’яток культурної спадщини.