АТОшники Закарпаття про умови тримання заручників у “ДНР” та “ЛНР”

Служба безпеки України оприлюднила свідчення українських громадян, які знаходились у заручниках російських терористичних угрупувань на території самопроголошених ЛНP та ДНР.

Збірку підготовлено за результатами опитування співробітниками Служби безпеки України перших 124 осіб з 3082 українських громадян, які перебували чи перебувають у полоні.

Згідно з документом, перебували у полоні і декілька жителів Закарпаття, однак раніше у СБУ журналістам Mukachevo.net не підтвердили перебування у полоні бойовиків ОРДЛО мешканців Закарпатської області.

Із свідчень військовослужбовця Анатолія Р., який перебував у полоні 18 діб:

“…У наш тил заїхало багато військових та бронетехніки (33 танки). Спочатку ми вважали їх нашим підкріпленням, але несподівано отримали повідомлення, що таких танків на озброєнні ЗС України немає. Почався обстріл з “Градів” та мінометів з території РФ, а згодом ці танки та військові (регулярні ЗС РФ) штурмом взяли наші позиції. Усіх українських полонених через територію РФ, через м. Ростов-на-Дону, вивезли у “ДНР”. Російські військові навіть не приховували своєї належності, казали, що прийшли на допомогу своїм співгромадянам в Україні. Відразу після бою та потрапляння у полон ми просили похоронити тіла загиблих побратимів, але російські військові відмовили нам. Наказали згрузити тіла загиблих у вантажні машини, щоб просто підірвати їх разом…”.

Із свідчень бійця ЗСУ Віталія Ф., який перебував у заручниках 19 діб:

“…Ми зайняли висоту поблизу м. Іловайськ, де після жорстокого бою наш військовий підрозділ розбили кадрові військовослужбовці ЗС РФ. Я пам’ятаю, як заїхали російські війська. Ти, хто вижив у тому бою, ховалися у селі Дзеркальне, але росіяни поодинці захопили нас у полон. Перші три дні нас тримали у полі, російські офіцери проводили допити полонених. Розпитували не тільки військову інформацію, але збирали дані про наші родини. Пропонували прийняти російське громадянство. Росіяни забрали у полонених усе: телефони, гроші, документи, особисті речі, навіть обручки…..Часто зв’язуюсь з хлопцями, з якими разом був у полоні. Наше основне почуття – люди в Україні не уявляють, що у районі проведення АТО йде справжня війна, війна з російським агресором…”.

Свідчення військовослужбовця Руслана Ш., у полоні перебував 12 діб:

“…Я потрапив у полон разом з 4-ма товаришами під час виходу ЗСУ з м. Дебальцеве. Відразу після нашого захоплення терористи почали бити нас та знущатися, причому старшому нашої групи один із сепаратистів спеціально прострілів груди, а іншого мого побратима поранив у руку. Потім нас відвезли до одного з підвалів, де продовжували катування, внаслідок чого мені вибили зуби…”.