Бермудські болота обласного центру Закарпаття
Активно йде будівництво в Ужгороді. Свої та чужі люди будуються. Певний інтернаціоналізм установився в цій справі, як при обороні Москві. І вже майже ніхто не «кивається» в бік дійсно назрілих проблем. Як то кажуть бувалі люди, труп страшний тільки при першому погляді, а потім починаєш ходити біля нього, як біля факту звичайного і нічим не дивовижного.
 |
«Труп» сивого, як піна в бокалі, Ужгорода — це залізничний міст неподалік від переїзду, облаштованого Кірпою.
Не так навіть міст («най блажен буде!»), як проїзд під ним.
Через його слабу прохідність на вулиці Гагаріна з'являються і в сонячні дні транспортні «тампакси», а коли дощ — то нещодавно кілька японців, які випадково хотіли прорватися через Ужгород у Європу, зробили собі самурайськими мечами харакірі.
Цим вони хотіли привернути увагу громадськості області до кричущих проблем у їхньому житті, де непрохідності болотного Унгвара. Громада дурних японців не зрозуміла, Україна факти загибелі спустила на гальмах, щоб не псувати братніх відносин із країною, де сходить сонце. В нас світило, здається, зайшло назавжди.
Бехнула недавно добряча штормова злива — під мостом потонув автомобіль. Приїхали пожежники, міліція, «поприколювалися», а власники автівки так і не знайшли меча, щоб себе скромно зарізати після непоправної втрати.
Остання велика злива підняла воду не тільки під мостом, а довела її аж до переїзду, залила кілька підвалів, які знаходилися поблизу.
Водій джипа «Черокі» ризикнув штурмувати водну перепону. Але і він ледве вискочив. Залило соколика.
Ужгородці, хочеться сказати, будьте розумними — не купуйте різну закордонну «туфту», а лише бронетранспортери.
Вони, прийнаймні, згодяться, щоб вирішувати проблеми з місцевою міською радою, яка повністю безпорадна перед назрілими проблемами.
ВУЛИЦЯ ОДЕСЬКА ВБИРАЄ В СЕБЕ НАСЛІДКИ ПІДТОПЛЕНЬ
Старезна система каналізації винна в тому, що то¬нуть, мов кораблі, автомобілі під залізничними мостом, роблять собі харакірі мужні люди, а слабі — вставляють у зад клізму з паленкою, щоб міліція не занюхала, а власні нерви заспокоїлися.
Що цікаво, зайві води, після припинення небесної водотечі, надходять у підвали будинків вулиці Одеської. За нею скоро закріпиться слава ужгородської Венеції. Деякі австрійські бізнесмени подумують, що в разі чого можна запустити по цій вулиці гондоли. А гондольєрами планують зробити бажаючих депутатів міської ради. З приводу цього вже ведуться переговори.
Начальнику ЖРЕРу М.І.Мойсюку від жителів будинку, що по вулиці Одеській, 8/7, прийшла ще одна заява, де ряд поважних жителів просить ужити заходів «для ліквідації аварії у каналізаційній системі будинку, а саме в колишньому бомбосховищі, яке знаходиться під нашим будинком. Каналізаційна система прорвана, фекалії поступають у бомбосховище, глибина води сягає 25-30 см. Крім того, електропровідку закоротило, і струм може уразити людину в будь-який момент.»
Як бачимо, є перспектива, щоб майбутні гондоли на Одеській були не з ручним управлінням, а електричними. Депутатам легше буде керувати — з'єднав руками два оголені дроти, і гондола їде собі, як ручний пес.
ДЕРЕВА НА ОДЕСЬКІЙ УМИРАЮТЬ СТОЯЧИ
Ще раніше завжди були проблеми, коли падали гілки з тополь на територію тутешнього дитсадка. Небезпеку через якийсь час зняли, але й зараз немає нормального контролю з боку міськради та зеленгоспу щодо дерев, які критично нахилилися, загрожують людям і транспорту, що можуть у час падіння «п'яної» рослини знаходитися поблизу. Це створює дискомфорт для людей на тлі того, що незрозуміло підвищені в місті тарифи на воду. Видно, міськрада вирішила заставити ужгородців оплачувати і за води небесні, які поступають у підвали і залишаються там.
Можна згадати принагідно і вулицю Одеську, 6.
Там фекалії течуть просто в приміщення ЖРЕРу №4. Майстри, котрі чергують, сидять практично у фекаліях. Люди кажуть, що це просто загноєний стиль роботи четвертого ЖРЕРу. Хоча каналізацію вже не ремонтували понад півстоліття. Ніхто ж нічого з цим чомусь робити не хоче.
P.S. А газони на Одеській виїздили машини місцевого відділку горезвісного «Нафтогазу».
Дійсно, тут треба міні-моря і гондол, щоб не думати про проблеми, які назрівали роками і дійшли до вищого піку загострення.
Василь ЗУБАЧ, «Правозахист», №24 (254) від 15 липня 2008 року
Екскременти ужгородської влади
Ужгород как символ общего сволочизма в Украине
Криминал - Фонд инвалидов просит Ратушняка вернуть украденную землю
Ратоград в движении, или туалет имени мэра!
UA-Reporter.com