Братам-кримінальникам із приміського села таки "скрутили" руки правоохоронці Берегівщини

Вони вже не грабуватимуть...

Склалося враження, що подібний сюжет можуть вигадати в кіно. Але, як виявилолся, таке буває і в нашому житті – навіть берегівському. Хто уважно слідкує за кримінальною хронікою, той не міг не запам‘ятати минулорічний випадок, коли на дискотеці в Дийді було пограбовано молодих осіб. Із шиї дівчини та хлопця позривали золоті ланцюжки, відтак їх покопали настільки сильно, що ті звідти додому повернулися ледь живі. Але і це ще не все. Невідомі, крім прикрас із благородного металу, відібрали від потерпілих ще й мобільні телефони наймодерніших моделей. Щоправда, рани зажили, але образи не забулися, зловмисників треба було розшукати, затримати та повернути вкрадене їхнім істинним власникам.

Звісно, були після цього заяви у поліцію. Відтак правоохоронці порушили кримінальну справу. А ще молоді люди (потерпілі) пояснювали, як сталися оці придибенції. Приміром, у одній історії зловмисники зненацька підбігли, позривали "золото" та драпанули. Кого ловити, куди бігти? Ніч. Темінь. Шукай вітра в полі. Ще одна оказія сталася через кілька тижнів. Знову деяких відпочивальників необережність підвела. "Зігріті" спиртним, вони після дискотеки так зморилися, що незчулися, коли злодії підбігли ззаді, дали по голові та пограбували. Відтак у правоохоронних органах зрозуміли, що діє група зловмисників і почали їх пошук.

На цьому місці першій серії про злочини на дискотеках чи після них кінець. Але не остаточний. Бо опісля грабіжники "залягли" на дно. І коли нарешті номер поцупленого телефона випадково "засвітився", стало очевидно, що злодії "віддихалися" та готові до нових "подвигів". Але одному з них правоохоронці почали наступати на п‘яти і він утік аж на Полтавщину. Поїхали за ним і берегівські оперативники. Однак за кілька годин перед тим, як вони ступили на кременчуцьку землю, зловмиснику вдалося заплутати сліди та дати ногам знати. Але ховався недовго. І вже через якийсь період берегівчанин узявся за старе ремесло.

Саме тут починається друга серія грабіжницького сюжету. Разом із братами (найстаршому з трьох сельчан однієї материнської крові) недавно виповнилося двадцять, а решта навіть молодші) знову пішли на дискотеку. До середини зали не заходили, а із вулиці роздивлялися, хто як себе веде, що п‘є, які напої, як одягнутий, який має телефон тощо. І, звісно, усе це ретельно фіксували та плани складали. По завершенні молодіжного вечора трьом братам "приглянулися" особи, що перебували "під мухою". Повважали, що таких можна спокійно грабувати, бо вже назавтра навіть не тямитимуть, що з ними трапилося вночі. Ніби мали рацію, але не все так сталося, як гадалося.

Словом, діяли за старою схемою: спершу маскування та шпигування, а далі, у темному місці, у хід пішли кулаки. Вихопивши з рук потерпілих телефони, хлопчаки зі "здобиччю" повтікали. Настільки тішилися, що не вбереглися та засвітилися, коли робили селфі. Як відомо, нинішні телефони – це міні-комп‘ютери, тож знімки одразу з‘являються у певних програмах. Останні спрацювали, коли поліція на основі нових заяв уже розпочала шукати злодіїв і почала вираховувати номери телефонів. Коли побачили фото, самі собі не повірили, що це справа рук трьох братів, які фактично самі себе мимоволі здали. Хоча, за словами правоохоронців, вони б їх і без цього накрили, але пройшло б трохи більше часу.

Двох затримали швидко, а ось третій вирішив тікати. Однак далеко по побіг, бо уже на околиці села його хапонули дужі міліцейські руки. Щоправда, були навіть постріли у повітря, аби зупинився. Та де там! Нічний "герой" із кримінального тріо скочив навіть у холодну воду місцевого каналу, що сягала аж до шиї. Але й ця витівка юнака не порятувала. Щоби сільський "жартівник" не втопився, кинули йому рятівну палицю й витягнули на берег. Подбали також, аби не простудився – дозволили вдома навіть переодягнутися. Уже згодом усі троє давали пояснення та вказали на "головного", який і план розробляв, і наставляв, що і як робити, кого по голові влупити, найцінніше вхопити та у нічній тьмі розбігтися й за мить "розтанути". Цим "основним" грабіжником-розбійником виявився таки старший брат.

Днями районним судом молодика з Балажера вирішено тримати під вартою. Виявилося, що Феміда врахувала "заслуги" трійці, яка вже дотепер мала проблеми із законом (один уже за гратами сидів, другий мав умовний термін, третій теж ріс неслухняним і світився в різних кримінальних зведеннях). Тож рішення прийнято адекватне – за свої протиправні вчинки молодик, зрозуміло, відповідатиме згідно букви закону. А покарання за пограбування – серйозне: тут знову без в‘язниці не обійтися. Бо тільки так можна стати на стежку чесності й добра. Хоча, як відомо, тюрма не завжди дає позитив...
Стас КОСТАС