ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Брудні гроші Донбасу вже на Закарпатті, або Як убити довіру до національної валюти?

    29 квітня 2024 понеділок
    41 переглядів
    З «ДНР» на Закарпаття завозять мічені гривні

    Постійний покупець одного із ужгородських супермаркетів уже двічі за останні кілька днів став свідком того, як на касі продавці відмовляються приймати купюри національної валюти буцімто через те, що вони мають якісь позначки фарбою. При цьому посилаються на відповідну постанову НБУ. Гроші не приймають, люди – обурені !

    Володимир обурено розповідає: «Стою вчора на касі, а попереду мене чоловік не може розрахуватися за продукти. Касир навідріз відмовлялася прийняти від нього 200-гривневу купюру через те, що помітила на ній якусь пляму. А сьогодні одна жінка похилого віку була змушена відкласти товар знову на полиці, бо сотня, котрою хотіла розрахуватися, теж чимось не сподобалася касиру. Я стояв зовсім поруч і не побачив ані першого, ані другого разу чогось особливого на цих купюрах. Як на мене, двохсотку хтось просто забруднив руками, а на зворотному боці сотні було всього дві плямки яскраво блакитного кольору, наче від гелевої ручки. Мене обурює, що ці кошти не приймають, адже людина їх чесно заробила… І що діється з цією гривнею? Тепер усі гроші, котрі трохи забруднені або пописані чи мають якісь відмітки, вважатимуться недійсними?!»


    Залишитися без кровно зароблених – цілком реально

    Невдоволення ужгородця можна зрозуміти, адже й справді після грабежів банківських сховищ на Донбасі НБУ видав постанову, згідно з якою банки, попереджаючи крадіжку грошей, зобов’язані вивести їх з обігу шляхом спеціального нанесення фарби.


    Усе було би добре, але ці мічені гроші, котрі потрапили до рук пересічних громадян, компенсувати ніхто не збирається.


    Ба більше, секретар РНБО Олександр Турчинов підкреслив, що всі, хто спробує розрахуватися такими грошима, будуть затримуватися «як співучасники пограбувань».


    Наразі досить складно уявити, як, приміром, закарпатську пенсіонерку затримує міліція з міченою купюрою на руках як співучасника пограбувань банків на Донбасі.


    Звісно, такий розвиток подій є абсурдним. Але те, що людина залишиться без грошей, цілком реально. У постанові НБУ, яка зареєстрована в Мін’юсті та є обов’язковою до виконання всіма громадянами України, зазначається, що банки зобов’язані вилучати мічені банкноти у громадян без будь-якої компенсації їх вартості – за згодою чи примусово, оскільки це вже недійсні грошові знаки.


    Раніше таке право банків розповсюджувалося тільки на іноземну валюту. У разі виявлення мічених доларів чи євро банк у примусовому порядку вилучав ці банкноти і відправляв на експертизу.


    Клієнти зазнавали збитків, і мічені гроші ніхто їм не повертав. Така ж схема діятиме і стосовно національної валюти. Мічені купюри не прийматимуть ані банки, ані магазини. Також неможливо покласти мічені гривні на картку через банківський термінал.


    Як відрізнити мічені купюри?


    Отож громадянам не залишається нічого, окрім ретельного огляду кожної купюри, що потрапляє їм до рук. Але й тут не все однозначно. Проблема криється передовсім у тому, що метод забруднення не є уніфікованим: кожен банк самостійно визначає спосіб і площу забруднення банкноти.


    Через це населенню складно ідентифікувати мічені купюри, адже ані НБУ, ані інші банки досі не опублікували зразки забруднених банкнот.


    Відомо лише, що це купюри із зафарбованим синім кольором краєм, зазвичай номіналом 20 гривень. Через це наразі виникає багато суперечок стосовно того, яку купюру вважати справжньою, хоч вона й забруднена, а яку недійсною.


    Отож, окрім ретельного огляду, експерти радять користуватися електронними грошима, аби уникнути неприємних пригод із рідною валютою. Також підкреслюють: якщо ви як решту на ринку взяли мічену купюру, то звинувачувати слід тільки себе самого.


    Оксана ЧОПАК




    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору