Чехи за власний кошт маркують гірські стежки Закарпаття

Чеські працівники залізниці та офісні працівники замість того, аби їхати у відпустку на середземноморські пляжі вже давно обирають несподіваний відпочинок - за власний кошт прямують на Закарпаття, аби продовжувати розпочату декілька років тому справу з маркування туристичних стежок та маршрутів.

Керує ними маркетолог Алеш Кучера, який закохався в наш край та насамперед гори з першого погляду ще у 1991 році. З тих пір щороку влітку збирає рюкзак і знає тільки один варіант для яскравої та активної подорожі, який обов’язково починається в селі Усть-Чорна Тячівського району.
За ці роки сформувався колектив однодумців, які об’єдналися під неофіційною вивіскою "Балканська унія". Приєдналися до нього і закарпатці. Окрім суто туристичної сфери діяльності Алеш Кучера з друзями взялися і за видавництво книг. Минулого року у співавторстві вийшла масштабна 400-сторінкова "Карпатські лісові залізниці" - фотоальбом-розповідь про вузькоколійки, що діяли у регіоні Карпатських гір. А тепер нова презентація - книга "Подкарпатська Русь у 1919-1939 роках", в якій можна побачити туристичні маршрути Закарпаття довоєнного періоду. Підбірку фото з старих журналів та путівників зібрав Петро Штепанек. Сам він працює ведучим проектів з комп’ютерних програм у Празі.
"Вже багато років я із задоволенням приїжджаю на Закарпаття. Вперше потрапив сюди у 1996 році, і з того часу почав збирати старі матеріали про ваш край, - розповідає Петро. - Нам видалося, що цікаво буде побачити як Закарпаття виглядало саме в ті, передвоєнні часи. Тому і для оформлення обкладинки обрали промоційну брошуру, яка була видана в Ужгороді в 1937 році. Цю публікацію ми використали замість вступу, практично не змінюючи текст. Практично весь текст книги взятий з путівників, книг та журналів. Сучасну літературу не використовували, аби зберегти дух часу".
Як відомо саме у період Чехословацької республіки на Закарпатті почався бурхливий розвиток промисловості, розбудовуються цілі райони великих міст. Але більшість дослідників того часу майже не згадують про масовий туризм, коли наш край пропагувався як квітучий та унікальний. Саме тоді "Клуб Чехословацьких туристів" (КЧСТ) почав створювати густу мережу позначених туристичних стежок, притулків та нічліжок. Одна тільки Ювілейна Карпатська стежка вимірювала 343 км. У 1937 році діяв 61 пункт на 475 ліжок, де могли зупинитися на ніч туристи. Цікаво, що туристи у той час мали знижки не тільки у закладах КЧСТ, а й у приватних готелях та ресторанах, навіть гірських хатах. Однак стрімкому розвитку туризму завадила Друга світова війна - і як результат жоден з туристичних будинків не дожив до наших днів, а туристичні маршрути перестали оновлятися.
Отже, мета нової книги чеських дослідників розповісти про початок розвитку туристичного руху на Закарпатті. "Зачепили" практично всі регіони - від Ужгорода до Рахова і Ясіня. Починається книга зі старої чеської туристичної мапи, а закінчується - сучасною українською. «Зараз туризм на Закарпатті переживає другий етап свого підйому - і це вселяє оптимізм", - каже Алеш Кучера.
До видання підійшли дуже прискіпливо. Наприклад фото Чорної гори мали у двох варіантах - в оригіналі та дзеркальному. Але поки не побачили на власні очі як вона виглядає насправді - у книгу не поклали.
Щодо маркування стежок, то цього року справі суттєво завадив паводок. Найбільше від паводку постраждала долина Плайська та Турбат. Чехи вважають, що велика проблема полягає в тому, що на далеких полонинах ліса просто не реєструються і там продовжуються безконтрольні вирубки. А лісництво просто не в змозі заподіяти вирубці. Також русло річок та потічків страждають через важку техніку, якою везуть деревину донизу.
"Маркування відбувається у співпраці з гірською службою МНС, а всі люди були зайняті боротьбою з наслідками великої води, - каже Алеш Кучера. - А ще нам прийшлося відновлювати маркування, яке зробили минулого року - деякі з дерев, де вже стояли значки просто спиляли".
Але команда, що складалася з 15 чоловік - чехів, поляків та українців із завданням успішно справилась. «Люди, які мешкають в Усть-Чорній мали дуже важкий місяць, - каже Алеш Кучера. - Тим не менше дуже допомагали нам чим могли, сердечно нас приймали у себе в гостях. Велика подяка також Юрію Петровичу Костяку - начальнику Тячівського загону рятувальників, який вже давно завзято сприяє нашій роботі».
Нікого вже не дивує, що роблять в наших горах ці чеські маркетологи. Вони вважають, що справжній турист - це інтернаціоналіст, який не поділяє поля, ріки та гори на свої та чужі.
«Політика нас не цікавить, - кажуть вони. - В горах ми зустрічаємося, працюємо, ввечері п’ємо пиво - і знаємо, що хтось нам неодмінно буде вдячний за нашу роботу", пише "ХайВей".
P.S. До речі, в готелі «Гелікон» в селі Яноші на Берегівщині, де відбулася перша неофіційна презентація нової книги, власник, дізнавшись про мету приїзду зробив іноземним гостям-волонтерам суттєву знижку – як власний вклад у спільну справу розвитку закарпатського туризму.