Чому на Закарпатті діти-сироти після закінчення навчання опиняються голі на вулиці? (ВІДЕО)

Уявляєте, вчора вночі виклав статтю, як завжди аж на ранок мені пишуть Жень, а де стаття?
А, пишу значить я чудово, якщо на публікацію ті особи котрих вона стосується скаржаться...
Отже спробуємо знову! І ви розумієте, що розголос потрібен, якщо воно їх чіпляє!
Приємного читання, прошу поширення та активностей в коментування!
«ЖИТТЯ ПІСЛЯ ІНТЕРНАТУ:
ЧОМУ ДІТИ-СИРОТИ, ПОКИДАЮЧИ УЧБОВІ ЗАКЛАДИ, ОПИНЯЮТЬСЯ НА ВУЛИЦІ?
АБО Хто захищає права безпритульних дітей в Україні ?»
Доля зробила їх сиротами, а держава безхатченками. Щороку сотні дітей покидають інтернати та фактично опиняються на вулиці. Ті, що мають здоров’я, усе життя важко працюють, аби орендувати собі дах над головою та утримувати сім’ю. У кого ж серйозні захворювання чи фізичні вади, лишаються просто неба один на один зі своїми проблемами. Роками сироти чекають на власну домівку та можновладці лише руками розводять, мовляв, житла немає.
Чи так воно насправді? На яке житло від держави за законом мають право сироти та що отримують натомість і чому держава кидає сиріт на призволяще?

Біда в тому, що Законом не можна вберегти майно дітей сиріт в принципі, доки при владі корупціонери, безвідповідальні начальники служб у справах дітей, чорні рієлтори, директори шкіл-інтернатів та самі діти, які навіть не задаються запитанням: "А звідки я потрапив в дитячий будинок чи інтернат?".
Саме з народження дитини визначається її майбутнє.
Якщо батьки алкоголіки, наркомани, злочинці, майбутнє у цих дітей одне, "інтернат", а вже там про дитину забувають взагалі.
Народили і залишили...

В продовження минулої історії. ( https://m.facebook.com/story.php?story_fbid=259632168358308&id=100029345810737) моя історія набула не аби якого резонансу в мережі, але це тільки лайки та репости, для тих, хто це мав побачити, так нажаль і не побачили і дуже шкода ...
Але повернемося до того, що мене саме спонукало звернутися до правоохоронних органів?
В 2017 році.
А все почалось з того, що після закінчення інтернату , коли постало питання, а де я житиму?
В 2017 році, чому я почав цікавитися своєю долею, коли ще був зовсім малим хлопчиком.
Було цікаво, як і при яких обставинах, я опинився в інтернаті.

І... Добре, що почав своє власне розслідування, бо знайшов багато цікавого :
1) в 1998 році нас ставлять на облік, як неблагополучну родину, а в 2017 на мій запит відповіли, що нас ніколи не було на обліку. (Є доказ того,що вони взяли нас на облік саме 1998 року) цікаво, а що можна зараз змінити?
Адже, коли нас ставили на облік, як неблагополучну родину опитували деяких сусідів, які нажаль до сьогоднішнього дня не дожили. Я би хотів їх особисто запитати про деякі речі, які вони тоді дільничному і спеціалісту служби в справах дітей розповідали. Багато, щось сумнівів є. Так само, як і викликає моя підозра, що позбавляючи мою маму батьківських прав на мне, ще в 2001 році хотіли відібрати житло.

2) Я знайшов маминого співмешканця, (не повірите, який це є напряг в реальності), коли знаєш просто прізвище... який разом з нею тоді був, коли все відбувалося. Він мені також багато деталей розповідав, але нажаль вже ніколи не зможе їх підтвердити оскільки в 2019 в грудні, він помер.
(Надав слідчій контакт, адресу, але в минулому році він в грудні помер) тобто свідок всіх подій помер, його не допитали але тепер питання: "Хто відповість за бездіяльність слідчої?", адже цей свідок був дуже важливим в моїй справі.

3) Виготовлено нове (дублікат) свідоцтв про народження в 2004 році (сказали, що втратили), але ж моє оригінальне свідоцтво в мене на руках і досі... а так подавав документи "представник" Л., той самий бомж. Який не мав ніякого права, від мого імені десь щось просити чи клопотати, для цього був тоді міськвиконком, на той час, але якимось чином скоріш за все за винагороду йому видали те свідоцтво.

4) Ми були проти обміну....
В 2008 році, коли я звернувся до С. (працівника служби в справах дітей) почув категоричн: "Ми були проти", навіть незнаю, як так трапилося?
Просяник уникав буд, якої зустрічі.
(Коли я надіслав звернення з поясненнями до міськвиконкому, у відповіді чітко написали, що служба у справах дітей не надає дозволи на відчуження майна дітей ), а отримавши протокол цього самого засідання міськвиконкому виявилося, що це суцільна брехня і не має підтвердження... ось так от

5) Якось при публікації в Газету "Новинка" мамина подруга згадувала, що 2000$ заплатили за рішення....
Тому зрозуміло, чому мама повертала борг будинком, продавши його.
Постає питання, кому давала? А повертала цій же особі, з якою робила обмін. Питання як? Як за будинок з болота, моя мама обміняла двох кімнатну квартиру в Ужгороді, та ще й доплачувала за це гроші, як?
Я також наголошував слідчій про це, але вона не звернула увагу на ці слова.

6) Також жертвою цієї афери стала ще одна жінка Н. яка була з вадами слуху...

Одразу після публікації моєї від 8.02 ще одна жертва нотаріуса П. стала і її разом з родиною виселяють з власної домівки. Станом на липень вони програли справу...

7) Писала заяву на дозвіл не мама, саме це ми і доказуємо в поліції, підробка документів, службовий підлог, сумніву навіть в цьому немає...

В 2019 році, було відкрито кримінальне провадження за моєю заявою, щодо Ужгородської міської ради, в незаконності надання дозволу, перевищення службових повноважень, яку об’єднали в одне кримінальне провадження. Побачимо що з цього буде...

9) Одразу після того, як матір обміняла квартиру на будинок, Ужгородська міськрада рада надіслала листа Макарівській сільській раді та Мукачівській районний службі у справах дітей лист в якому прохали взяти родину на контроль, оскільки дитина в інтернаті. Хоча, як потім вияснилось цей лист нічим би і не допоміг мені.
(Жодного документа про мене в Мукачівській РДА немає. Ба більше скажу, там про мене та родину нічого немає, і тим паче що ми колись завдяки державі на три місяці були власниками глиняного будинку теж нема і не було...
Питання чому? Ну це справа правоохоронних органів це вияснити, оскільки як мені повідомили, що після обміну, я перейшов до Мукачівської районної державної адміністрації, служби у справах дітей і мав там перебувати на обліку..."

Звичайно, що я буду діяти виключно за Законами України, а от правоохоронці згідно чого діють?
Де мій захист?
Скільки потрібно ще тонн паперу їм принести з готовими доказами?..,
Боротьба повинна бути чесною і справедливою і всі повинні відповідати тільки і виключно за рішенням суду!

Вже зовсім скоро стане зрозуміло, як державна почне виправдовуватися...

Офіс Президента України
Офіс Омбудсмана України
Офіс Генерального прокурора
Ірина Венедіктова
Людмила Денісова
Ужгородський відділ поліції / ГУНП в Закарпатській області
Генеральна Прокуратура України
Диана Швардак
Олексій Петров
Може всеж звернете вкотре увагу на цей безлад і почнете працювати?

*****
Досудове розслідування триває, а я досі всеж надіюсь, що мені всеж вдастся повернути те, що колись належало мені...
Я буду про це писати завжди! А потрібні дії будуть мені нічого не вартувати, стати під поліцією на акцію протесту та чекати результатів...
В людини, в якої є терпіння, буде терпіти та чекати до остайнього, але коли обіцяють і не виконують то це все говорить про те, що терпіння інколи закінчується ...
Все наче в цій історії є і безнадія у всьому, але дійсно якщо знайти адвоката до того дуже класного то можна всю справу зрушити! А сам ти ніхто і море тобі явно не поколіна.. Звичайно, що таких грошей я на адвоката не маю і не знайду ніколи. Звичайно що і в своїй ситуації, я не можу об’явити протест, хочаб в такий спосіб, щоб просто посидіти під відділком та маніпулювати поліцією, щоб вони всеж почали, щось робити.
Не можу собі це дозволити з однієї причини , що оренда з того не стане меншою та й потрібно працювати, щоб оплачувати квартиру і не стати БЕЗХАТЬКОМ!

Мені дуже шкода, що в цьому недолугому, так так дибільному світі не інакше немає справедливості взагалі! Вже і надав кучу документів, докази всі перед носом, але ніхто нічого робити не хоче... От така в нас країна зелених мрій… Де президент обіцяв, що поліція буде новою, професійною… Де Аваков проводить реформи на краще, а насправді все в повній жопі!
З 2008 року, день у день я живу мрією жити в себе вдома, не в орендованих квартирах. Я не олігарх, але моя оренда інколи коштує мені 75% моєї заробітної плати. Про, що можна говорити? Ніхто не зрозуміє і навіть не розуміє, що це таке працювати на 2-Х роботах по 17 а то й 20 годин в день. І орендувати житло, де нажаль встигає жити лише кіт.

Далі буде...