Чи зможе захиститися багатостраждальне Закарпаття від чергового стихійного лиха? (ВІДЕО)

Сезон підтоплень – уже стартував. Жителі гірських районів Закарпаття з острахом чекають погіршення погодних умов, які несуть за собою повені, а отже і зруйновані будівлі, понівечені господарства та, відповідно, збитки.

Починаючи з 2007-го року недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса в області, за підрахунками фахівців, становить майже 400 мільйонів гривень. Останні кілька років народні депутати України від краю Василь Петьовка, Валерій Лунченко, Роберт Горват неодноразово подавали депутатські запити та звернення до уряду, аби вирішили проблему. Проте коштів на берегоукріплення регіон досі не отримав.

Це річка Шопурка, яка ділить навпіл селище Великий Бичків на Рахівщині. Зараз це невеликий гірський потік, проте під час весняних та осінніх опадів перетворюється на вируючі кручі, які руйнують все на своєму шляху.

Крім дворогосподарств, велика вода періодично підтоплює і підприємства на березі річки. У результаті, будівлі тріскають, поступово руйнуються, набираються вологи та покриваються пліснявою. Серед таких організацій – і стратегічні об’єкти, до прикладу – пожежна частина.

За останні кілька років завдяки пошкодженню берегоукріплення паводками річка Шопурка змінила суттєво свої межі. Крім того, щорічно місцеві жителі та підприємці несуть збитки від великої води. Мова йде про ділянку 4 кілометри у цінах 2016 року. Якщо їх перерахувати станом на 2018 рік та відновити всю дамбу вздовж річки у межах селища – вартість сягне ста мільйонів гривень. Для бюджетів селища, району та й краю – сума не підйомна.

Проблема підтоплення гостро стоїть і для жителів Рахова. Адже містом протікають річка Тиса та гірський потічок Буркут, які у період опадів стають повноводними і руйнують усе на своєму шляху, завдаючи збитків.

Місцеві жителі досі оговтуються від селевого потоку річки Буркут улітку цього року. Проте для містян несе загрозу й річка Тиса, яка на протязі 7 км протікає населеним пунктом, адже дамба та підпірні стінки на кількох ділянках зруйновані. Тим часом – у розпалі осінньо-зимовий період.

На річці Тиса ділянок, відновлення яких на часі, у місті Рахів –п’ять. Наразі жодної копійки на берегоукріплення річки Тиса рахівчани не отримали.

Чимало проблемних ділянок і на водоймах сусіднього Тячівського району. До прикладу, річка Тересва. Це зараз вона мілководна та спокійна. Однак, у період дощів, річка перетворюється на бурхливий потік, каже голова села Терново. З кожним роком вода підступає все ближче до будинків людей. Однак, ситуація зміниться вже незабаром, роботи з відновлення дамби нещодавно розпочались. Кошти виділили з резервного фонду кабміну.

Окрім цієї ділянки, дамби відновлять і ще на кількох об’єктах, каже начальник тячівського водного господарства. Всього з кабміну на відновлення зруйнованих дамб району виділили майже 30 млн. грн. Зокрема надійшли кошти і на відновлення дамби в селищі Буштино, а це 4 мільйони 700 тисяч грн.

Проводиться тендер і по об’єкту у селі Вонігово. Однак виділені кошти на усі ці об’єкти – це лише крапля в морі, у порівнняні з тим, скільки ще треба відновити дамб. До прикладу, берег річки Тересва у селі Нересниця терміново необхідно укріпити, однак, коштів на це нема, каже сільський голова Василь Гасинець.

Небезпечною ситуація залишається на багатьох ділянках закарпатських річок. Безгрошів’я – важкий період для водного господарства Тячівського району. За вісім місяців ця структура отримала від держави всього 16 тисяч гривень на поточні роботи. А це – просто мізер для гірського району.

Майже 400 мільйонів гривень – за підрахунками фахівців, така сума недофінансування програми комплексного протипаводкового захисту в басейні річки Тиса у Закарпатській області з 2007 року. Враховуючи негативний досвід від паводків попередніх років, народні депутати України від Закарпаття Василь Петьовка, Валерій Лунченко, Роберт Горват звернулися до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з депутатським запитом, аби у 2019 році виділили 220 млн. 200 тисяч гривень Басейновому управлінню водних ресурсів річки Тиса для фінансування протипаводкових заходів, в тому числі в басейні річки Тиса у Закарпатській області. Адже систематичне недофінансування призводить до багатомільйонних збитків, як для сільськогосподарського комплексу, так і для населення.