Циганчука-закарпатця, який переніс уже 20 операцій, оперуватимуть до 20-ти років (ФОТО)

Пожежа в циганському таборі в Мукачеві на Закарпатті перетворила рік назад тоді ще семирічного Ігоря Лакатоша в каліку.

Він отримав страшні опіки, внаслідок яких ручка приросла до живота і до боку, все тіло було понівечене грубими рубцями, його рухи були скуті через рубці, а через скручене положення, в якому він постійно перебував, скривився хребет. Всі патології перераховувати довго - від наслідків опіків кращі лікарі світу намагаються позбавити хлопчика досі. Медики дивуються: як він взагалі зміг вижити? Але Ігор Лакатош зумів не тільки вижити, а й знайшов в собі сили з посмішкою дивитися в майбутнє.

Рідна мама Ігорем не займалася. Невідомо, що її більше турбувало після пожежі - відновлення речей, випивка або гулянки, але малюк залишився з ранами і болем один на один. Обгорілого хлопчика закутали в перше-ліпше лахміття, що трапилося під руку, та так і покинули. У циганському таборі через рік після пожежі його випадково виявили соціальні працівники. З цього дня почалися поневіряння по лікарнях, де рани дитини лікували ще рік. Але не з усім місцеві медики змогли впоратися - було вже занадто пізно, рука буквально вросла в плівку черевної порожнини.

У 2011-му Ігоря оформили в дитбудинок в селі Вільшани за 50 км від Хуста, його мати саме позбавляли батьківських прав. Подальша доля жінки невідома. У дитбудинку відзначають, що вона ні разу не з'являлася, а Ігор про неї згадувати не любить, та й мамою не вважає. Адже її байдужість і стала причиною його множинних каліцтв. Рідною домівкою хлопчик вважає дитбудинок, тут він знайшов нових маму і тата, якими вважає співробітницю-медика і директора дитбудинку Богдана Кікіну.

- Коли привезли цього хлопчика, він відразу потягся до мене зі словами "Ти будеш моїм татом!" - згадує директор Вільшанського дитячого будинку-інтернату Богдан Кікіна. - Я не витримав його вигляду - відвернувся, пішов і заплакав. Я ніколи не бачив дітей з такими жахливими травмами...

Оперувати будуть до 20 років

Богдан Кікіна дійсно замінив дитині батька. Він відправив хлопчика до Львова до кращого опікового хірурга Василя Савчина. Василь Степанович виходив не одну дитину з опіками різного ступеня - його ім'я на слуху. Але і він зізнається: пацієнт з такими опіками до нього потрапив вперше.

- З огляду на те, що лікувати Ігоря почали далеко не відразу після пожежі, вже те, що він вижив, - це чудо, - зазначає "КП" в Україні " завідувач опіковим відділенням 8-ї міської клінічної лікарні Львова Василь Савчин. - До нас він поступив через рік після того, як його знайшли. Крім прирослої до тіла руки у хлопчика були опікові рубці і супутня патологія. За все своє життя я таких пацієнтів ще не бачив. Але у Ігоря позитивна динаміка, великі поліпшення його стану настали після лікування в Бостоні. зараз йому потрібна консервативна реабілітація. Дитину чекає ще багато операцій до 18-20 років, поки він росте.

Львівський хірург домовився з клінікою в Бостоні про лікування хлопчика - для українських лікарів це дуже складний випадок. У серпні Ігор повернувся з четвертої поїздки в США - цього разу пробув там п'ять місяців. А у вересні американські медики провели йому дві операції вже у Львові. На початку наступного року хлопчик знову полетить у Бостон. До речі, США могли б стати для нього другою домівкою - знайшлися бажаючі усиновити хлопця.

- Але, порадившись з бостонським лікарем Геннадієм Фузайловим, ми вирішили не віддавати Ігоря на усиновлення американським громадянам, - говорить директор дитбудинку Богдан Кикина. - Ми не бачили бажання прийняти його як повноцінного члена сім'ї, його хотіли усиновити тільки з жалості. А це ні до чого доброго б не привело.

Після частих і тривалих поїздок в США Ігор вже цілком стерпно може розмовляти по-англійськи, крім того, його навчили і всього того, що знають його ровесники в школах. У дитбудинку він - заводила, претендує на місце лідера, у нього маса друзів, яких він вимагає до телефону, коли говорить зі своїм другим батьком Богданом Кікіною. Зараз хлопчик у Чехії на оздоровчих процедурах з ще десятком вихованців - ходить в аквапарк, приймає мінеральні ванни, проходить процедури. Буває, вередує - йому важко даються фізичні навантаження. З ним же і його нова мама, медсестра Світлана, а Богдан Михайлович тільки повернувся до роботи в дитбудинку.

Бостонські лікарі лікують Ігоря безкоштовно - потрібно тільки оплатити перельоти, проживання та харчування працівників дитбудинку, які супроводжують хлопчика. Дуже допомагають благодійні організації з різних країн.

Медики і співробітники дитбудинку впевнені: хлопчика чекає світле майбутнє. На цьому наголошує пекуча жага життя в його чорних очах і те, що він, попри все, вижив і хоче, а значить - стане повноцінною людиною.
КП в Україні