Діти ромів Закарпаття можуть піти у школу в 9 років, а в 16-ть покинути навчання через роботу чи вагітність! (ФОТО, ВІДЕО)

Діти ромів не відвідують дитячі садочки, можуть піти у школу в 9 років та у 16 покинути навчання, бо треба йти працювати чи виховувати дітей. Безумовний авторитет на дітей мають батьки. Тож якщо вони скажуть покинути школу та йти працювати – так і зроблять.

Про особливості роботи з ромами Gazeta.ua розповіли керівник громадської організації "Рука допомога" Роман Стойка та Марина Казінцева, переселенка та вчителька у ромській школі.

В Ужгороді у 2011 році на базі школи №14 створили громадську організацію "Рука допомоги". До організації входить увесь педагогічний колектив – 15 вчителів, двоє з яких - переселенки.

Ініціатива працює у найстарішій ромській школі у Європі. Будівлю закладу звели у 1926 році за гроші чехословацького уряду на території ромського поселення. І самі роми долучались до будівництва. У 1-9 класі навчаються 210 дітей. Понад 90% – діти ромів.

"Коли прийшли працювати у школу мало дітей взагалі приходило та приміщення було не дуже. За роки роботи багато зробили. Зараз їздить автобус та забирає дітей із віддалених районів. Змінює радянський примусовий підхід до навчання. Бо сьогодні надавиш і дитина буде у школі, а завтра – не прийде, - ділиться Роман, - Нам треба виконувати програму та накази Міністерства освіти та враховувати менталітет ромів. Наприклад, для ромів характерні ранні шлюби. У 14-16 років багато одружуються. Була учениця в 9-му класі, яка у 15 років вже народила та її чоловік не відпускав у школу. Їм вже нічого не треба, потрібно сидіти вдома з дітьми. Звичайно, для них це не проблема, але для нас – так".

Окремий напрямок роботи – спілкування з батьками. Для них проводять батьківські збори, відвідують вдома та намагаються вплинути на ставлення до навчання в школі.

"Спочатку знаходили мільйон причин не прийти на батьківські збори: то на роботі, то усе попрали, то ні у що взутись, то ще щось, - згадує Роман, - У ромів дуже сильний стадний інстинкт, наслідують приклад один одного. На зустрічах хвалили дитину, розповідали, що у неї вийшло і що батьки молодці, допомогли. І інші вже думали "якщо у нього вийшло, то і ми можемо". Але треба, щоб дитина ходила до школи".

 

 

Для батьків у 2016-2017 роках проводили курси української мови та математики. Учасники мали за 2 місяці пройти курс початкової школи. Починали 17 учасників, а закінчили – 7.

"Не усі дорослі роми вміють писати українською. Навіть таких людей побачив, що не подумав би. Але у житті всяке буває. Тепер не тільки хрестики можуть поставити у заяві в соціальних службах чи міській раді., - ділиться Роман, - Роми як сірник – швидко запалюються та швидко гаснуть. Проект планували довше проводити. Але виявилось, самі роми не захотіли. Може навчання виявилось не таким легким, як думалось".

Вчителі організовують рейди до родин ромів, якщо дитина не ходить до школи. Викликають представників соціальних служб.

 

 

"У 16 років діти йдуть працювати на базар. Наприклад, мама каже, що хлопцю треба принести 50 гривень додому, або він не ночує вдома. І яка може бути перспектива у такого хлопця. Або коли батько везе сина працювати в Англію і дитина випадає з навчального процесу на три місяці. Усе залежить від ставлення батьків до навчання, - ділиться Роман, - Були позитивні й приклади. Наприклад, Валерій вступив у музичне училище на клас по фортепіано. Інший Олександр – закінчив училище секретарем-референтом. Брав особисто батьків за руку та показував де буде вчитись їх дитина. Потім хлопців вів на вступний екзамен".

Марина Казінцева 31 рік як працює вчителькою початкових класів. У 2014 році, через війну у Донецьку, переїхала до родичів в Ужгород. У ромську школу та у громадську організацію "Рука допомоги" потрапила у 2015 році.

"Майже відсутній розвиток дітей у ранньому дитинстві. Роми так не займаються дитиною, як наші батьки. З усього першого класу тільки одна дитина відвідувала дитячий садочок. І ця дитина дуже відрізняється. Розвинута пам'ять, увага та уява. Доводиться у першому класі розвивати це у інших, - ділиться спостереженнями Марина, - Ромські діти більш емоційні. У багатьох дітей є розмовний бар'єр, не усі розуміють українську мову. Доводиться спілкуватись через інших дітей. За роки роботи вже маю певний словник ромських слів".

 

 

У школі працює вокальний, інструментальний, драматичний, прикладний, футбольний гуртки. Вчителі не рахують години роботи, коли разом з дітьми готуються до виступу. У 2016 та у 2018 році проводили проекти з підготовки малечі до школи. Заняття відвідували діти 5-7 років.

"Ромські родини усі багатодітні. Старші дивляться за молодими. Батьки залучають дітей до праці, тож їм просто ніколи ходити до школи. Багато дітей йдуть у школу у 8-9 років. Бо їх мама вирішила, що дитині ще рано. Або коли є дві дитини-погодки 7 та 5 років – старший чекає молодшого, щоб разом ходити до школи", - розповідає Роман .

8 квітня у школі організували "домашній" святковий концерт до Міжнародного дня ромів. Приходили батьки, оцінити таланти своїх дітей. Були пісні, танці та вірші. А вже 1 травня готуються відзначити День ромів на міському рівні. Загалом, в Ужгороді проживає близько 5 тисяч ромів. В Україні, згідно із розрахунками експертів Ради Європи, проживає від 150 до 400 тисяч ромів.

Анна Дерев’янко