ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Дівчина з Ужгороду стажувалася у Європейському суді з прав людини

    29 березня 2024 п'ятниця
    73 переглядів
    Європейський суд з прав людини у Страсбурзі

    Я завжди з повагою ставилася до молодих людей, котрі не люблять сидіти на місці й сповна використовують свій час для подорожей, цікавих знайомств, навчання та різноманітних хобі. До них належить і мешканка Ужгорода Алла Тимофеєва. Власне, тимчасово Алла Тимофеєва проживає у Празі, де навчається в одному з найпрестижніших навчальних закладів Європи - Карловому університеті.

    У різні роки випускниками цього вузу були Ян Гус, Нікола Тесла, Томаш Ґаріґ Масарик, Франц Кафка, Альберт Ейнштейн та багато інших відомих особистостей. Наша ж Алла обрала для себе фах юриста, фактично продовжуючи освіту, здобуту на юридичному факультеті Ужгородського національного університету.

    Юриспруденцією дівчина захопилася під час відпочинку в таборі “Артек”. До дітей старшого віку приїхали з ознайомчими лекціями викладачі Харківської юридичної академії, і вже після першого заняття Алла зрозуміла, що хоче допомагати людям, котрі шукають справедливості шляхом закону. Слід сказати, що подальше навчання в університеті трохи збило високі ідеали ужгородки, адже вона побачила, що в нашій країні знайти справедливість, дуже важко, а часом майже неможливо. “Європейську та українську судові системи, - розповідає вона, - навіть порівняти не можна. Так, і в європейських країнах іноді трапляються підкуплені судді й завідомо вирішені справи, але, одного разу заплямувавши свою репутацію, такі нечесні працівники назавжди йдуть з юриспруденції, тоді як у нас кожен наживається, навіть не криючись”.

    Алла Тимофеєва твердо вирішила змінити систему на краще і почала з найменшого - виховання молоді. Закарпатський державний університет запропонував їй читати лекції з права у природничо-гуманітарному коледжі ЗакДУ, але довго там Алла не затрималася - вже під час першої сесії не витримала тиску людей, котрі за будь-яку ціну хотіли гарної оцінки для більшості не дуже старанних, та досить впливових студентів. Тут дівчина і стала на роздоріжжі, розмірковуючи над тим, що їй робити далі. Вихід знайшла дещо незвичний - вирішила мандрувати. І поїхала не кудись, а до далекої Індії, про яку мріяла вже дуже давно. Батьки не стояли на заваді: тато, котрий захоплюється біоенергетикою, був тільки “за”, щоб донька відкрила для себе філософію буддизму, а мама, яка сама ніколи й нікуди не їздила, хоч і боялася відпускати дівчину одну, все ж погодилась, аби та відвідала далеку країну. На подорож Алла витратила гроші, котрі назбирала під час викладання в коледжі. Розповідає, що найбільшою графою витрат був авіапереліт, тоді як саме проживання в Індії обійшлося їй усього в 300 доларів за 4 місяці. Точного маршруту ужгородка не мала, тож їхала майже навмання. Планувала тільки відвідати резиденцію Дхармасала в Північній Індії, де живе у вигнанні Далай-лама. Алла не знала, чи дадуть їй поговорити з ним, чи зможе вона взагалі його побачити - власне, навіть не могла конкретно окреслити, що повинно змінитися в її житті після того, як вона побачить цю поважну особу. Втім сталося так, що знайомство з незвичною для нас культурою, цікавими людьми, учителем, котрий допоміг їй зрозуміти суть багатьох речей, та подальша незапланована мандрівка Непалом настільки змінили внутрішній світ дівчини, що, коли наприкінці подорожі вона таки зустріла під час медитації в Дхармасалі самого Далай-ламу, це вже не здавалося їй таким важливим, як колись.

    Додому Алла повернулася зовсім іншою людиною. Головним уроком, засвоєним в Індії та Непалі, стали слова вчителя, книжку котрого вона згодом навіть переклала українською: “Не роздумуй над рішеннями, приймай їх тоді, коли цього потребує ситуація. Живи сьогоднішнім днем”. Алла пояснює: “Це не означає, що я не будую планів на майбутнє і не мрію про щось, - без цього людина не може обійтися! Просто у своєму житті я намагаюся максимально використовувати для здобутків кожен день, не відкладаючи справи на завтра”.

    І дійсно: не встигли батьки дівчини нарадуватися поверненню доньки, як вона здивувала їх іншим рішенням - поїхати до Праги. “Те, що я потрапила в Чехію, було абсолютною випадковістю. Відвідала якось Прагу на запрошення друга і настільки закохалася в це древнє місто, що вирішила там навчатися. Перша моя спроба вступити до Карлового університету виявилася невдалою - не вистачало знання чеської мови, та й слабенький рівень нашої університетської освіти дав про себе знати. Я повернулася додому і влаштувалася працювати юристом у філіал однієї чеської фірми, де мала можливість цілий рік не лише вдосконалювати знання чеської, а й отримати багаж необхідних для вступу юридичних знань та навиків. Наступного року зробила другу спробу - і мені вдалося стати студенткою одного з найстаріших і найпрестижніших університетів Європи”. Алла зізнається, що різниця між українськими та європейськими студентами справді разюча. Якщо тут молоді люди частіше за все навчаються абияк, дозволяють собі готуватися до іспиту за одну ніч і мають на меті лише отримати диплом, то європейські студенти насамперед прагнуть здобути знання і для цього посилено навчаються, встигаючи при цьому багато подорожувати і навіть додатково підпрацьовувати. “Я не хочу сказати, що в Україні неможливо здобути якісну освіту, - каже вона. - Наприклад, мій брат закінчив Києво-Могилянську академію і вступив до аспірантури в США. Навчання в академії велося в них англійською мовою, а рівневі знань може позаздрити будь-який випускник Оксфорда. Та, на жаль, далеко не всі українські вузи можуть похвалитися такими здобутками”.

    Нещодавно Алла Тимофеєва мала змогу застосувати свої знання не абиде, а в Європейському суді з прав людини, який є підструктурою Ради Європи і знаходиться у французькому місті Страсбург. При суді діє система стажування: щороку молоді люди з усієї Європи складають іспити й лише найкращі майбутні юристи удостоюються честі побачити роботу Європейського суду з прав людини зсередини. Нашу Аллу запрошували стати стажером двічі, але першого разу дівчині довелося відмовитися, бо стажування не оплачувалося, а необхідних грошей для кількамісячного перебування у Франції в неї не було. Весь минулий рік, попри навчання в університеті, Алла працювала на додатковій роботі, тож змогла зібрати кошти для того, щоб поїхати у вересні 2009 року в Страсбург. “Це був, мабуть, найкращий період мого життя! - згадує Алла. - Незважаючи на те, що роботи виявилося дуже багато (Україна займає четверте з-поміж 47 країн-учасниць Ради Європи місце з кількості позовних заяв), я отримувала від неї цілковите задоволення. Найчастіше доводилося мати справу з позовами щодо невиконання прийнятих українськими судами рішень, тож після 3 місяців роботи маю непогану практику роботи в європейському суді”.

    Приємно, що отримані за кордоном знання Алла Тимофеєва все ж прагне реалізувати в нашому місті. Зокрема дівчина не позбулася мрії викладати в одному з наших університетів, де хоче навчати студентів основам європейського права. “Під час стажування в Європейському суді з прав людини я звернула увагу на те, наскільки неграмотними бувають наші юристи і звичайні громадяни. Останні частіше за все скаржаться на будь-які дрібниці, навіть якщо вони зовсім не стосуються прав людини або є абсурдними, а юристи, замість того, щоб відмовити людину, допомагають їй оформити заяву до Європейського суду, та ще й роблять це, зовсім не володіючи знаннями щодо положень Європейської конвенції та юридичними правилами, прийнятими в Європі. Такі випадки дещо знижують рівень поваги до українських спеціалістів, тож мені хотілося б навчати молодих юристів грамотного ведення справ, так, аби за них не було соромно у випадку, якщо ми приєднаємося до Європейського Союзу”.

    Тетяна Літераті, "Ужгород"

    Студентка из Ужгорода победила на Всеукраинском конкурсе научных работ

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору