До уваги підприємців! Змінилися правила відшкодування ПДВ!

Після 1 березня 2016 року податківці все одно будуть мати можливість маніпулювати з відшкодуванням податку.

У понеділок, 22 лютого, на офіційному сайті Кабміну з'явилося довгоочікувана постанова №86, яким затверджено порядок і форма ведення реєстрів заяв компаній на відшкодування ПДВ з бюджету.

Встановлено, що реєструватися будуть тільки заявки, подані після 1 лютого 2016 року. Все, що було заявлено до відшкодування до цієї дати, до реєстру не включається? повідомляє UBR.

Нагадаємо, створення публічного списку черговиків на відшкодування податку на додану вартість передбачено в податковій реформі від Мінфіну (закон №909 від 24 грудня 2015). Ідея була в тому, щоб позбавити фіскалів можливості в ручному режимі керувати відшкодуванням, часто не безкорисливо.

Хороша ідея

"Протягом багатьох років вибірковий непрозорий процес відшкодування ПДВ створював в Україні значні можливості для корупції в цій сфері. І був однією причин для нарікань бізнесу ... З прозорими реєстрами повернення податку в хронологічному порядку, який оприлюднюється в режимі онлайн, раз і назавжди можна вирішити цю проблему ", - заявляла раніше міністр фінансів України Наталія Яресько.

Тобто, відшкодовувати податок будуть в порядку тієї ж черговості, в якій були зареєстровані заявки. За словами міністра фінансів, створення реєстрів завершує процес створення прозорої системи повернення ПДВ. А прийняття урядової постанови дозволить Державної фіскальної службі (УКРІНФОРМ) запустити функціонування реєстрів з 1 березня цього року.

Податковий кодекс передбачає створення з 1 лютого 2016 року двох публічних відкритих реєстрів. У них будуть вноситися всі дані про подані заявки на відшкодування ПДВ від компаній, які відповідають критеріям автоматичного відшкодування (п.200.19 ПК) або не відповідають їм (другий реєстр).

Інформація буде вноситися Державної фіскальною службою (УКРІНФОРМ) автоматично, на підставі даних податкових декларацій, уточнюючих розрахунків, а також інформації, "зібраної і отриманої органами доходів і зборів" в рамках їх повноважень. Реєстри формуються протягом операційного дня в хронологічному порядку надходження декларацій або уточнюючих розрахунків, до складу яких входять і заявки на відшкодування. Ці заявки автоматично включаються в той чи інший реєстр.

Самі реєстри складаються з двох частин. У першій частині вказується інформація про платників (назва та податковий номер), дата подачі заяви, номер податкової декларації або уточнюючого розрахунку. У другій - суму податку, заявленого до відшкодування, дату узгодження суми податку, дати відповідних висновків, спрямованих в Держказначейство, дату і номер податкового повідомлення-рішення, скарг платників податку в разі оскарження ними рішень контролюючих органів, дату і суми повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника і т.п. Саме друга частина реєстрів буде оновлюватися щодня.

Інформація розміщується на сайті УКРІНФОРМ з подальшим відшкодуванням податку в хронологічному порядку, відповідно до черговості внесення в кожного відповідного реєстру заяв.

Таким чином, за словами Наталія Яресько, відшкодовувати будуть тільки тим, хто дійсно сплатив податок і повинен отримати відшкодування. "У нас до першого січня прострочених відшкодувань вже не було. Це можливо вперше за 10-15 років", - розповідала журналістам міністр фінансів, презентуючи ще проект постанови.

Втім, бізнес- і експертне співтовариство не такі оптимістичні.

Небезпеки її реалізації

"Згідно зі змінами, які були внесені в податкове законодавство, електронне адміністрування заявок ПДВ мало запрацювати з 1 лютого 2016 року. Але Кабмін приймає відповідне рішення, без якого реєстри не можуть з'явитися на сайті УКРІНФОРМ, тільки 11 лютого. Саме ж постанова з'явилася тільки 22 лютого ", - зазначив UBR.ua президент Асоціації платників податків України Григол Катамадзе. Тобто за тиждень до названого урядом терміну введення таких реєстрів в дію. І є сумніви, що цього часу вистачить на наладку всієї системи.

"Навіть якщо цей реєстр ефективно запрацює, все одно будуть питання з приводу того, яким чином вибудовується черговість попадання в реєстр. Це теж дає можливість для маніпуляції: хтось вперед, хтось на другому плані", - сказав Катамадзе. І ці сумніви виникають не на порожньому місці. Наприклад, в затвердженому Порядку ведення реєстрів зазначено, що вже включена в реєстр №1 заявка може бути переміщена в другій список (з іншого, більш пізньою датою реєстрації і меншими шансами на відшкодування), якщо податківці вирішать, що платник не відповідає критеріям для першого списку .

А серед цих критеріїв, наприклад, є "відсутність за місцем знаходження" або "неподання відомостей". За словами партнера ТОВ "Кесарії Консалтинг" Михайла Соколова, історії про те, як податківці "не знаходили" платників за місцем реєстрації навіть не виходячи на саме підприємство, давно стали притчею во язицех. На цій же підставі фіскали любили позбавляти свідоцтв платника ПДВ, проте з 2016 р законодавець позбавив їх такої можливості, але чомусь залишив привід - для внесення до реєстрів.

Крім того, зараз платників часто виключають з числа претендентів на автоматичне відшкодування ПДВ через несвоєчасного подання податкової звітності (навіть якщо сервер податкової її просто не приймає), або порушення кримінальної справи і іншим підставах, які не передбачені законом. Поки платники судяться за свої права - час йде, а відшкодування немає.

До того ж не встановлюються частки бюджетних коштів, що перерозподіляються між двома реєстрами заявок. Тобто КМУ зможе вирішувати скільки грошей залишити на другий реєстр. Так в число щасливчиків зі списку №1, як відзначають в Мінфіні, будуть включатися заявки компаній, у яких частка експорту в річному обороті становить не менше 40%, а необоротні активи (майно підприємства) втричі перевищують суму заявки на відшкодування. В крайньому випадку, такі компанії повинні мати банківську фінансову гарантію на один рік.

Вимоги за обсягом експорту і обмеження по вартості активів особливо важко дотриматися представникам середнього і малого бізнесу, які більшу частину своєї продукції реалізують на внутрішньому ринку. А також у посередників, чиї основні фонди значно менше обороту. Для них це фактично означає заборону на експорт. Так як експортувати без відшкодування ПДВ або навіть із затримками практично неможливо.

Хочуть все міняти

Про те, що складнощі з відшкодуванням ПДВ - це головна проблема експортерів, підтвердила недавно і заступник міністра економічного розвитку і торгівлі - продавці України Наталія Микольська. І тільки потім йдуть проблеми адміністрування інших податків та валютні обмеження.

Наприклад, в корпорації "ІСД" повідомили, що за 2015 рік при інфляції в 43,3% і середньорічний заборгованості бюджету з ПДВ в розмірі 1,6 млрд грн, тільки інфляційні втрати, пов'язані з несвоєчасним відшкодуванням ПДВ, склали близько 646 млн грн.

При цьому бізнес в цілому згоден на електронну систему адміністрування, але різко виступає проти необґрунтованого вилучення грошей з обігу на користь бюджету. А також наполягає на прозорому і справедливому механізм відшкодування.

"В черговий раз хочу сказати, на чому ми весь час наполягаємо: потрібно міняти все податкове законодавство, робити його заново і зрозумілим", - говорить Григол Катамадзе.

Гендиректор Спілки підприємців малих, середніх і приватизованих підприємств України В'ячеслав Биковець також говорить про те, що малий і середній бізнес налаштований вимагати чесного адміністрування ПДВ.

"Скасування норм по депонуванню коштів при збереженні електронного декларування, не включати податки й повністю автоматичного його відшкодування. Треба докорінно змінити систему, щоб вона була прозорою зрозумілою і кожен міг перевірити в реєстрі де і кому повинні відшкодувати ПДВ, щоб не було договірних і хабарів. всі, кому треба, повертають. А для всіх інших ситуація ніяк істотно не поліпшується ", - сказав Биковець UBR.ua.

За його словами, в Україні вже не раз найпрогресивніші норми законів вихолощувалися підзаконними актами і тому є ризик, що податківці знову будуть в ручному режимі відшкодовувати ПДВ.

Реєстри можуть об'єднати

Великий бізнес також визнає переваги публічних реєстрів про відшкодування ПДВ. "УСПП давно виступав за запровадження відкритих реєстрів по відшкодуванню ПДВ. Щоб кожен підприємець знав, під яким номером він стоїть в черзі на відшкодування. Адже в цьому питанні вкрай важливий справедливий і прозорий підхід", - сказав перший віце-президент УСПП Сергій Прохоров.

За його словами, загальна заборгованість держави підприємствам з повернення ПДВ складає близько 12,5 млрд грн, а вимивання оборотних коштів знижує конкурентоспроможність компаній.

"Зараз автоматичне відшкодування отримують приблизно 18-20% наших компаній-членів. Істотних змін в кращу сторону в цьому питанні поки не помітно, хоча і явних погіршень не спостерігається. Щоб погасити повністю всі борги по ПДВ потрібно забезпечити зростання економіки інакше необхідні кошти для погашення старих боргів буде просто ніде взяти. Тому поки у бізнесу є сумніви ", - говорять в УСПП.

Одне з сумнівів - наявність двох реєстрів. За версією Михайла Соколова це пов'язано з необхідністю своєчасно відшкодовувати ПДВ великим експортерам - основним постачальникам валюти в країну. Так як на всіх грошей в бюджеті не вистачає.

"Існування другого реєстру викликає сумніви. Тому що підприємства, які знають, що не підпадають під критерії, вони починають шукати способи не платити ПДВ. Тому я думаю, що другий реєстру не буде працювати ефективно", - вважає Сергій Прохоров.

У той же час, як відзначає виконавчий директор Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Анна Дерев'янко, поки асоціація не отримувала будь-яких зауважень або заперечень від бізнесу. "Будемо дивитися по факту реалізації цієї ідеї після 1 березня. За нашою інформацією, Мінфін і ГФС налаштовані дуже рішуче щодо скорочення заборгованості з відшкодування цього податку. Хочеться вірити, що ці наміри втіляться в життя", - сказала вона.

У той же час в Мінфіні допускають об'єднання згодом двох реєстрів в один. Наталія Яресько вже заявила, що її відомство підтримує законопроект депутата від фракції "Самопоміч" Тетяни Острикова про створення єдиного реєстру по ПДВ.