Екологічний колапс зачепив і Закарпатську область

Україна знаходиться на межі екологічного колапсу, вихід з ньго – руйнування стандартів мислення. Характерною рисою розвиненого громадянського суспільства є висока екологічна свідомість.

Зараз існує дуже багато проблем, пов’язаних із впливом людини на навколишнє середовище. Серед них - вирубка лісів. І в цьому винні тільки ми – люди. Нажаль, за для своїх інтересів ми нехтуємо усім тим, що надається нам авансом. Нас не цікавить, навіть, як з цим будуть жити наші діти та внуки.
Учора лісівники нашого краю відзначають своє професійне свято – День працівників лісу. Усіх лісівників широ вітаю зі святом!
Може не треба в цей день згадувати про проблеми в цій галузі, але вони є і нікуди від них не подітися. Цікавим фактом є те, що вирубка лісів наносить світовій економіці більші втрати, ніж поточна фінансова криза, — про це говорять результати дослідження, проведеного за підтримки ЄС. За підрахунками дослідників, втрата лісів щорічно обходиться в суму від двох до п’яти трильйонів доларів. Основна думка дослідників полягає в тому, що скорочення лісових масивів і запасів прісної води веде до того, що природа перестає надавати людині свої послуги, які вона звикла отримувати безкоштовно.
Ліс, це знає навіть школяр, – легені нашої планети, його знищення готує нам сумну участь, адже він є джерелом кисню та регулятором вологи. Викликає обурення та занепокоєння, як ми дозволяємо собі поводитися з цим природнім скарбом. Адже в нашому регіоні це стратегічний ресурс, тому його використання має бути дуже обережним та доцільним. Ми маємо розуміти, що головною причиною страшних повеней на Закарпатті, що мали місце останніми роками, було визнано занадто варварське і хижацьке знищення великих обсягів лісу на схилах гір. Ці ліси не лише затримували вологу, а й перешкоджали розливам рік і руйнуванню гірських схилів. Нажаль, вирубка – це не все, що людина може зробити «доброго» для лісу. Встановлено, що близько 94 % лісових пожеж трапляється саме з вини людини. Поширено, зокрема в нашому регіоні, заснування несанкціонованих звалищ побутового сміття в районах лісосмуг та посадок.
Розвиток лісової галузі України залежить від чітких, обґрунтованих, економічно–доцільних та екологічно-справедливих регуляторних дій держави у сфері охорони, моніторингу, використання, збереження та відтворення лісових ресурсів, а також від соціальної свідомості населення. З метою забезпечення збалансованого розвитку лісового господарства, спрямованого на посилення екологічних, соціальних та економічних функцій лісів, Постановою КМУ від 16.09.09 № 977 затверджена Державна програма “Ліси України” на 2010-2015 рр. Згідно з Програмою, серед основних напрямків збалансованого розвитку лісового господарства є подальше підвищення рівня лісистості як одного із шляхів зменшення загрози деградації земель. Окрім здійснення природоохоронних функцій, лісова галузь забезпечує внутрішні потреби народного господарства необхідною кількістю деревини, але останнім часом обсяги заготівлі деревини знижуються. Аналіз структури загального експорту деревини свідчить про активну зацікавленість європейських країн (зокрема Італії, Словаччини, Угорщини, Туреччини) саме паливною деревиною. Тож, політика держави має бути направлена на стимулювання впровадження сучасних технологій поглибленої переробки деревини для підвищення ефективності та раціонального використання лісових ресурсів України та збереження природних багатств для майбутніх поколінь.
Також важливим для нашого краю є транспортне освоєння лісових ресурсів. Варто зазначити, що Концепція оптимального транспортного освоєння лісових ресурсів розроблялася в рамках Швецарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатській області FORZA протягом 2009 року робочою групою експертів. Було наголошено на важливості створення гідротехнічних споруд, зокрема і при будівництві лісових доріг, що дозволить затримати значну кількість поверхневого стоку при сильних опадах, зменшити ерозійні процеси, створити систему протипаводкового захисту на вразливих гірських територіях. Також, було зазначено, що до того, як інвестувати у будівництво доріг в Карпатах, необхідно розробити перспективну схему транспортного освоєння для цієї території, інакше цей процес відбуватиметься хаотично і бюджетні та власні кошти лісгоспів будуть використані нераціонально. Зрозуміло, що цим, в потрібному масштабі, так ніхто й не зайнявся. До речі, Всього до 2015 року з державного бюджету заплановано виділити Держкомлісгоспу України 576 млн.грн.
Зрозуміло, що найбільше на виникнення правопорушень в лісовому секторі впливає соціальний чинник (безробіття, низька матеріальна забезпеченість населення) та його похідна – низька купівельна спроможність місцевого населення, яка не дозволяє легально придбати деревину. Також, проблемою є корумпованість чиновників, відповідальних за охорону лісів, закритість лісового господарства від громадськості; недостатнє фінансування державної лісової охорони; низький рівень оплати праці у лісовій галузі та недосконале законодавство, яке не дає можливості карати скупників краденого лісу.
На мою думку, проблема лісів потребує комплексного підходу: по-перше, необхідно відновлювати лісові насадження, це зупинить ерозію та зсув ґрунтів, а також унеможливить повені; перед тим як вирубати одне дерево, потрібно три посадити; по-друге, вкладати інвестиції у розвиток інфраструктури лісового господарства, яка може мати різні аспекти від туризму до використання відходів лісу як енергетичної сировини; по-четверте, запровадити кримінальну відповідальність за здійснення незаконної підприємницької діяльності у сфері лісокористування і переробки деревини; по-п’яте, запровадити ліцензування суб’єктів підприємницької діяльності, які діють у лісовій галузі, а виконання цих функцій покласти на облдержадміністрації; ввести належний контроль за збереженням лісів та об’єктивний розгляд справ про правопорушення; і, в решті решт, збільшити розмір штрафів за правопорушення лісового законодавства.

Степан ДЕРКАЧ,
депутат Закарпатської обласної ради від Партії регіонів,
секретар постійно діючої комісії Закарпатської обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів