ЧитаютКомментируютВся лента
Это читают
Это комментируют

Новости и события в Закарпатье ! Ужгород окно в Европу !

Етномузика в Україні трішки сирота

    29 березня 2024 п'ятниця
    72 переглядів
    Юрій Буковинець

    У селі Нижнє Селище, що на Хустщині, вже восьмий рік живе і працює гурт «Гудаки». Щоправда тішить своєю автентичною музикою та запальним співом колектив здебільшого закордонних слухачів.

    Там, за словами керівника гурту Юргена Крефтнера, який вже понад 15 років живе у Нижньому Селище і зібрав до купи місцевих аматорів, закарпатський фольклор шанують. Сам Юрген виступає під сценічним псевдо Юрій Буковинець, грає на клареті, тарогато, щиро переймається закарпатською етномузикою і вірить, що народні творчість наших предків ще стане популярною в Україні.
    - Як вдалося у невеликому закарпатському селі створити настільки потужний колектив?
    - Гурт “Гудаки” утворився зовсім випадково. Якось після чергового звітного обласного концерту у Києві музики вирішили не розлучатися. Наш репертуар – давні пісні й танці із навколишніх сіл, які передаються з покоління в покоління без жодної партитури. Ми граємо їх у традиційному стилі, без аранжування, електричних інструментів та спецефектів. Виступаємо у Києві, Львові, Івано-Франківську, інших містах України, гастролюємо по всій Європі (Австрія, Швейцарія, Німеччина, Франція, Голландія, Словаччина, Польща). У 2003 році випустили свій перший CD «Гудаки», у 2005 – другий «Музика із Гандала», цими днями вийшов давно очікуваний диск «Гудаки—не люди». Робота була дуже довгою та корпіткою, запис проходив ще у грудні 2007 року. Допомагав приятель француз, а записували ми музику у доволі аматорських умовах, сільському кабаці, аби берегти справжній місцевий дух. Тут містяться також тексти а чотирма мовами, серед них - українською, бо кияни не розуміють, що ми співаємо.
    -
    - З чого формуєте свій репертуар?
    - Ми чим далі, тим більше заглиблюємося у справжній Селиський репертуар. Вже не співаємо «Іванку-Іванку» чи тому подібне. Вишуковуємо тексти, які можливо колись склав невідомий учитель, чи просто якийсь господар на селі. Автентична музика наших селиських музик вже давно стала частиною репертуару міжнародних фестивалів у багатьох країнах Європи. Проте в Україні ця музика трішки сирота. В Україні дуже мало заходів, хіба фестиваль Шешори,в рамках яких «Гудаки» можуть виступати. Та й гуртів не так багато-- «Бурдон», «Гуляй Поле», у них сильні виступи. Переважно це колективи, які грають етномузику, або ж інтелектуали. Таких як ми небагато, наш перший скрипач взагалі ноти не читає, і я вважаю, що це добре.
    - А фестиваль «Країна мрій» Олега Скрипки?
    - Один раз нас запрошували, але умови були досить погані. Нам пояснили, що запрошено 80 колективів. Виступали двічі по півгодини і без гонорарів. Я ціную роботу Олега Скрипки. Але поїхати у Київ для півгодинного -- великий стрес для нашого колективу.
    За кордоном етномузика-- ціла течія,. У Голландії, Німеччині, Великобританії існують клуби, де щодня грають таку музику, люди хочуть слухати автентику, справжню музику. До речі, ми співпрацюємо з агенцією в Голландії, яка нам влаштовує гастролі, решту я поки роблю сам.
    - Куди плануєте податись найближчим часом?
    - У Францію, Швейцарію, Австрію. До речі, готуємо новий проект документальний фільм про гурт. Це буде продукт української кризи. Бо багато режисерів та операторів сьогодні сидіть без роботи. У нас є друзі-професіонали, з якими вже домовлено про співпрацю. Фільм презентуватимемо вже влітку.
    Ірина Козоріз, “Експрес”

    Нас уже 25000 в Facebook! Присоединяйтесь!
    Интернет-издание
    UA-Reporter.com
    Письмо редактору

    Коментарі