Федір Ващук: «УжНУ — це майже пів-Ужгорода»

Ректор Ужгородського національного – про вступну кампанію, повернення університетського майна, співпрацю з мерією та «інформаційну бульбашку»

У середу в УжНУ завершився прийом заяв абітурієнтів. А з четверга, 1 серпня, розпочалася перша хвиля зарахування студентів. Паралельно триває підготовка інфраструктури університету до початку нового навчального року, розширення навчальної бази через відкриття нових спеціальностей та створення відповідних кафедр, активізація роботи на міжнародній арені. Про все це і не тільки – розмова з ректором УжНУ, доктором технічних наук, професором Федором Ващуком.

Довіра повертається: цього року до УжНУ подали рекордну кількість заяв

– Федоре Григоровичу, мабуть, варто почати зі вступної кампанії. Прийом документів завершено. Як оціните результат?

– Я задоволений. Як відомо, процес зарахування проходить поетапно, тож наразі рано казати, скільки студентів цього року розпочнуть навчання в нашому університеті. Але вже є перший знаковий показник, проміжний результат, який нас тішить і підтверджує, що працюємо ефективно. Це рекордна кількість заяв абітурієнтів –18,5 тисяч. Стільки охочих учитися в Ужгородських університетах ще ніколи не було.

– Це пов’язано з відкриттям додаткових, нових факультетів і кафедр?

– Частково, звісно, і з цим. Ми створили чотири нові факультети – правознавства і європейського права, інформаційних технологій, туризму та міжнародних комунікацій, а також міжнародного бізнесу, менеджменту і логістики. Крім того, відкрили кілька нових спеціальностей, почали співпрацювати з закордонними вишами, уклали угоди з трьома закарпатськими медичними коледжами, випускники яких можуть за результатами вступних іспитів бути зараховані одразу на другий курс медичного факультету. Ще – вперше за останні роки в університеті стартувала програма військової підготовки за програмою офіцерів запасу, що також підвищило привабливість університету. З-поміж новацій виділив би і створення в університеті власного медіацентру, де, крім іншого, зможуть практикуватися студенти відділення журналістики. Наразі такого спеціалізованого підрозділу не має жоден інший класичний навчальний заклад України.

Одне слово, складових успіху багато. До речі, у рейтингу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації Міністерства освіти і науки УжНУ піднявся з 26-ої сходинки на 12-ту, обійшовши Києво-Могилянську академію та інші поважні українські виші. Але головний результат для мене як ректора – це те, що нам уже вдається повертати довіру закарпатців. Люди дізнаються, які кардинальні зміни відбуваються в університеті, оцінюють нашу роботу, бачать, який результат вона вже дає, і обирають саме Ужгородський національний, розуміючи, що тут – велика перспектива.

– Недавно дізнався, що УжНУ готується відкривати філіали за кордоном. І вже найближчим часом – в угорській Ніредьгазі. Ця інформація відповідає дійсності?

– Так. Я не бачу причин, чому не можемо цього робити. Зате чітко бачу колосальні перспективи, які в такому разі відкриваються перед університетом. Справді, ми вже маємо перші підписані угоди з представництвом освітянських структур у Ніредьгазі. У найближчому майбутньому плануємо співпрацювати в цьому ж напрямі з Кощице, також буде відкрите представництво УжНУ в Празі.

Тепер в Україні завершується удосконалення нормативно-правового забезпечення дистанційної освіти. Щоб вона (дистанційна освіта – Я. С.) була легітимною, ефективною і якісною, мають бути чітко прописані правові підстави, механізм оцінки та контролю якості навчання при застосуванні дистанційних методів. Раніше це в Україні було проблемою, але нині ця проблема розв’язується. Коли цей процес буде завершено на державному рівні, то, враховуючи потужний потенціал інформаційних технологій, якими володіє університет, у тому числі й сучасних телекомунікаційних комплексів, чотири з яких ми встановили лише за останні два місяці, цей напрямок набуде широкого розповсюдження. І ми будемо приділяти йому велику увагу, щоб УжНУ був присутнім на європейському освітньому ринку.

Ужгород має бути університетським містом

– Десять місяців тому в Ужгородській міській раді була створена група «Університет», і ви, логічно, її очолили. Це об’єднання депутатів дало результат?

– Безперечно, співпраця між університетом і міською владою значно покращилася. Ті, хто стежить за новинами, бачить, що проблемні для УжНУ питання розглядаються на сесіях міськради і маємо по них результативні голосування депутатського корпусу. Взагалі, всі питання, які порушує університет і звертається з ними до міської влади, знаходять підтримку на Поштовій.

До слова, ми плануємо у вересні розробити й підписати спільну програму дій, спрямованих на розвиток університетського господарства і загалом університету в місті. Адже Ужгород має бути університетським містом. УжНУ – це величезний колектив, 50 будівель, тут безпосередньо працюють і вчаться близько 20 тисяч ужгородців. А разом зі членами родин – це майже пів-Ужгорода. Тому є потреба у довготривалій і масштабній програмі співпраці, взаємодопомоги і розвитку університету.

– Одна з останніх новин, поширених прес-службою УжНУ, стосувалася повернення університету бази відпочинку «Плішка». Причому наголошувалося, що вдалося розв’язати задавнений конфлікт. Розкажіть, будь ласка, детальніше.

– Починаючи роботу, я стикнувся з тим, що за останній час матеріальній базі університету було завдано надзвичайної шкоди. І річ не лише в тому, що багато занедбаного майна, теперішній стан якого унеможливлює його використання, а ще й у тому, що різними способами, в тому числі незаконними, немала частка майна УжНУ була відчужена від університету. Це і кілька квартир, і частини будівель, і декілька десятків гектарів земель, котрі цінні й важливі для університету.

В цьому переліку була й відома гірськолижна база на Плішці, що, як усі пам’ятають, належала університету. Проблема в тому, що останні 10 років нею ніхто не опікувався, її поступово захопили місцеві мешканці й бізнесмени. І сьогодні там майно наполовину знищене. Ми почали судові розгляди, запустили інші юридичні механізми – і маємо перший результат. Уже є мирова угода про повернення майна університету, яка підписана двома сторонами і повинна бути затверджена судом.

– Плануєте відновити базу відпочинку?

– Однозначно. На Плішці знову працюватиме рекреаційний комплекс для студентів і працівників університету. Зрозуміло, що ті залишки майна, які ще є, – не в тому стані, щоб їх використовувати. Але той факт, що майно там є, вже дає юридичні підстави проводити господарську діяльність. Будемо готувати під «Плішку» привабливий і цікавий інвестиційний проект.

До речі, так само ми виграли судову справу, дійшовши аж до Верховного Суду, стосовно земель ботанічного саду УжНУ в Ужгороді. Суд останньої інстанції на сьогодні підтвердив нашу правоту: ми відвоювали від фізичних осіб землі в центрі міста, які вони позахоплювали для власних домогосподарств. Тобто вже маємо перші перемоги, суттєві зрушення. Додам, що це не одиничні випадки: у нас із майнових і земельних питань у судах до 10 справ. Юридична служба університету працює над тим, щоб повернути університету якомога більше втраченого майна.

Сквер Святої Тетяни облаштуємо коштами благодійників

– Федоре Григоровичу, минулого тижня з'явилася інформація про те, що для Ужгородського національного університету розробили нову символіку. Прокоментуйте її, будь ласка.

– На замовлення університету було розроблено проект нового герба і прапора. Геральдисти і художники представили свої варіанти, але поки що символіка не затверджена. Це питання будемо розглядати на Вченій раді університету.

– А особисто вам подобається герб із дроздом як символом родини Другетів, засновників системи освіти на території нинішнього Закарпаття?

– Так, мені він імпонує.

– Без сумніву, ужгородцям буде також цікаво дізнатися про облаштування скверу Святої Тетяни біля ОДА…

– Нещодавно Ужгородська міська рада, у відповідь на клопотання університету, передала Партерний сквер біля нового ректорату на утримання Ужгородському національному університету. Для врахування всіх пропозицій громадськості і професіоналів та визначення найкращої ми оголосили конкурс проектів облаштування скверу, переможець якого отримає достойну грошову премію.

Додам, що на облаштування скверу, котрий названо на честь святої Тетяни, покровительки студентства, не буде витрачено жодної копійки з бюджету університету. І фонтан, і амфітеатр, і доріжки – все зробимо коштами благодійників. Конкурс проектів завершується 1 вересня, тож незабаром сквер стане одним із презентабельних університетських об’єктів, як це прийнято у провідних університетах світу, та улюбленим місцем відпочинку студентів. І не тільки студентів – усіх ужгородців.

– Ви згадали про бюджет університету… Тепер гостро стоїть проблема затримок фінансування через Держказначейство. УжНУ також потерпає?

– Ситуація останнім часом покращилася, співпраця з казначейством є, але остаточно проблема ще не розв’язана.

– Наостанок – запитання, яке, можливо, буде для вас не дуже приємним. Минулого тижня прокурор області Володимир Корбань на прес-конференції в Ужгороді повідомив, що в УжНУ проводитимуть поглиблену перевірку. Як ви прокоментуєте цю заяву?

– Розчарую вас – тут сенсації немає. Річ у тому, що є в Ужгороді один так званий інформаційний інтернет-ресурс, якому поставлено чітке завдання – паплюжити Ужгородський національний університет. Цей сайт закидав нас запитами про надання всілякої інформації. Коли ми почали цікавитися, що ж це за ресурс, то не знайшли ніяких слідів його реєстрації. Ми надіслали запит: що це за сайт, де він зареєстрований, яка його юридична адреса? І виявилося, що це – мильна бульбашка, яка створена для виливання бруду на ту чи іншу установу, того чи іншого діяча, в тому числі політичного. Звичайно, замовником поставлене і завдання паплюжити університет.

Ми на свій запит інформації не отримали, нам не надали відповіді на запитання: кому ж нам відповідати і хто уповноважив цей ресурс надсилати нам запити, раз юридичної особи не існує? Тому ми також звертаємося в прокуратуру з проханням перевірити, чому цей інформаційний ресурс не відповідає на запити університету.

Заява ж прокурора Володимира Корбаня – це реакція на скаргу цього сайту, що університет не відповідає на його запити. Прокуратура змушена проводити такі перевірки, бо так вимагає законодавство. Ось і вся «сенсація»…

Розмовляв Ярослав СВІТЛИК, газета «Ужгород»