Генпрокурор Руслан Рябошапка: "У багатьох прокурорів є свої наставники, власники чи куратори, які їх спрямовують"

Руслан Рябошапка зайшов в Офіс президента наприкінці травня цього року. Планувалось, що він має курувати судову реформу, діяльність правоохоронних органів, безпеку і оборону.

Ще в статусі заступника голови ОП Рябошапка говорив в інтерв'ю LB.ua, що повноцінно реформувати систему прокуратури неможливо. Краще, мовляв, звільнити всіх і набрати нових - як у патрульній поліції. Хоча й заперечував вірогідність такого сценарію: хто ж тоді братиме участь у судових процесах.

За кілька місяців саме Рябошапка запустив реформу прокуратури (яку, до слова, вже оскаржують в Окружному адмінсуді Києва). Хоча він запевняє, що шансів поновитися на посадах у прокурорів, котрі не пройдуть атестацію, немає.

Від посади Генпрокурора, каже, відмовлявся двічі. На третій - таки погодився.

А проведення нарад із президентом, де, ймовірно, обговорювалась пріоритетність тих чи інших "посадок", Рябошапка, звісно, заперечує. Та й про самі справи, в тому числі про справи Майдану, детально не розповідає. Пояснює тим, що не хоче повторювати "практику попередника" і обговорювати конкретні кримінальні справи.

Поза тим, після Революції гідності пройшло вже п'ять років, призначено четвертого Генпрокурора, а результатів розслідування злочинів Майдану й досі немає.

Хто є "наставниками" прокурорів; кого Зеленський мав на увазі, кажучи - в розмові з Дональдом Трампом - про "100% свого Генпрокурора"; кого ще з народних депутатів найближчим часом очікують "посадки", - в інтерв'ю LB.ua з Генпрокурором Русланом Рябошапкою.

"У багатьох прокурорів є свої наставники, власники чи куратори, які їх спрямовують"

Вікторія Матола: Минулого тижня відбулося тестування прокурорів – перший етап реформи, яку формально запустив президент (принаймні відповідний законопроект – його авторства). Уже зараз очевидні недолугості змін до законодавства. Зокрема, нечітко визначені всі етапи атестації, велика дискреція у членів кадрових комісій, невизначення балу за тестування загальних здібностей, анонімки на прокурорів, що може призвести до зловживань, тощо. Ці та інші умови атестації активно критикують…

Хто критикує? Прокурори? Чи їхні власники?

Соня Кошкіна: У прокурорів є власники?

Звичайно. У багатьох прокурорів є свої наставники, власники чи куратори, які їх спрямовують. Вам має бути відомо, що є люди, які утримують когось із прокурорів. Бачили переписку Медяника (журналісти сфотографували телефонну переписку «Слуги народу» В'ячеслава Медяника на засіданні Верховної Ради, в якій він обіцяв абоненту, названому «Саша Яровий», поговорити про «цукор» і «Океан» із заступником генпрокурора Віктором Трепаком – LB.ua)?

С.К.: Тобто це не одиничний випадок?

Я думаю, це система.

І така атестація якраз може бути одним із інструментів, що допоможе виявити контрольованих прокурорів і позбутись їх.

В.М.: Хочете сказати, що всі ті, хто не погодився з умовами атестації, - комусь підконтрольні?

Чому вони не погодилися? Багато з них бояться перевірки на доброчесність – останнього етапу атестації. Дехто вирішив, що втомився і пішов, наприклад, на пенсію. А більшість – просто не ризикнули.

В.М.: Погодьтеся, у кадрових комісій – дуже велика дискреція.

Ні. Це маніпуляція.

В.М.: Чому?

У комісій відсутня дискреція в принципі.

В.М.: Як відсутня!? Комісії за результатами співбесіди можуть прийняти будь-яке рішення на свій розсуд: звільняти працівника прокуратури чи залишати… Не визначений бал за тестування на загальні здібності (так званий IQ).

Відповідно до порядку проведення атестації, прохідний бал для тестування визначає наказом Генпрокурор. Як і у випадку з тестом на знання і вміння у застосуванні законодавства, ми визначили цей бал заздалегідь і оприлюднили відповідну інформацію разом зі зразком тестових питань. Якщо вам цікаво, він становить 93, що є нижньою межею показника середнього розвитку.

В.М.: Незрозуміло, як відбуватиметься сама співбесіда.

Ми розробляємо порядок проведення співбесіди, максимально деталізований, щоб вона була схожа на ту, що застосовувалась під час конкурсу до Вищого антикорупційного суду. Оскільки співбесіда – це етап, певною мірою суб’єктивний.

Братиметься до уваги профайл кожного кандидата, в тому числі матеріали Національного агентства з питань запобігання корупції. Правда, не знаю, наскільки НАЗК впорається зараз із цією перевіркою, зважаючи на його нинішній стан… Крім того, перевіряти прокурорів на доброчесність нам допоможе НАБУ. Ми домовились про можливість отримувати від них інформацію для цілей атестації.

Якщо в кадрової комісії виникатимуть запитання до прокурора, то їх надсилатимуть завчасно до співбесіди. Прокурор матиме змогу відповісти на них і додати до матеріалів співбесіди.

Кожне інтерв’ю триватиме до 45 хвилин. І буде приблизно уніфікований перелік запитань. Крім того, кожен прокурор готуватиме письмове завдання.

В.М.: Практичне завдання.

Так, і за результатами виконання цього завдання члени комісії зможуть скласти своє враження про здатність прокурора виконувати практичну роботу.

В.М.: Те, що ви перелічили, ще раз підтверджує, що немає чітких критеріїв для оцінки практичних завдань, досьє прокурора. Фактично після всіх етапів комісія може на власний розсуд сказати, що він пройшов атестацію чи ні.

Дискреція, про яку ви кажете, буде максимально обмежена оцінками і щодо доброчесності, і щодо письмового завдання.

В.М.: Разом з тим, загальний бал виставлятися не буде. І не буде зрозуміло, чому один прокурор пройшов, а інший – ні.

Це ж не конкурсний відбір. Ідея останнього етапу – визначити: пройшов чи не пройшов. Якщо члени комісії переконані, що прокурор – доброчесний і професійний, то приймають рішення чотирма голосами (із шести – LB.ua), і він далі працює.

В.М.: За яким принципом формувалася комісія?

Компетентності, відсутності сумнівів щодо доброчесності у членів комісії.

С.К.: Відсутність сумнівів у кого?

У суспільства.

В.М.: А як ви це визначали?

Йдеться про мінімум публічної критики (щодо членів комісій – LB.ua).

С.К.: Чимало прокурорів відмовилися проходити переатестацію.

В.М.: Одразу відмовилися писати заяву про згоду проходити переатестацію 218 прокурорів лише з Генпрокуратури.

Відмовились або подали заяви невстановленого зразка. Основний ризик вони бачать для себе у тому, що не пройдуть перевірку на доброчесність.

В.М.: Чому ви так думаєте?

Я в цьому впевнений. При цьому вони вам скажуть: «Ми не погодилися, бо це для нас принизливо. Ми – такі всі правильні, компетентні, нам довіряє суспільство, захищали його від злочинців, а нас чогось відправили на переатестацію».

С.К.: Давайте візьмемо конкретно кейс Горбатюка. Зрозуміло, що вам може бути комфортно чи не комфортно працювати з ним. Але не варто заперечувати, що публічно ця людина останні п’ять років асоціювалась із совістю, честю прокурора в Генпрокуратурі. І сьогодні для нього писати відповідну заяву – приниження. Зважаючи на те, що умови атестації суперечать законодавству.

Чому тоді він досі не оскаржив її (атестацію – LB.ua)?

В.М.: Можливо ще оскаржить. Принаймні каже, що планує.

Поки Конституційним судом не встановлено інше, закон – чинний. І його треба виконувати. В іншому випадку наступає передбачений законом наслідок. А це — звільнення. Якщо Сергій Вікторович не захотів працювати далі в силу певних своїх мотивів, які він приховує від нас, від вас...

В.М.: Приховує? Вам відомі ці мотиви?

Я особисто сидів із Горбатюком і його колегами за цим столом, пояснював впродовж кількох годин, що таке атестація, як і чому вона відбувається. Те саме робив Чумак декілька днів. А Горбатюк послухав і зробив по-своєму. Так ніби заздалегідь був впевнений, що саме так і вчинить.

Чому так вчинив? Очевидно, що Горбатюку вигідний конфлікт. Горбатюк і конфлікт — це синоніми. Ми не можемо поставити знак рівності між Горбатюком і ефективністю, результатом роботи, але «Горбатюк» дорівнює «конфлікт». Постійне створення з себе образу жертви дає можливість захищатися від усіх.

С.К.: Не без цього, але ви не до кінця об’єктивні.

Ми взяли статистику (роботи Управління спеціальних розслідувань ГПУ, яке очолював Горбатюк — LB.ua). Із 14,5 тисяч томів справ, напрацьованих за 5,5 років, 8 тисяч стосуються подій на Майдані. А решта — незрозуміло чого.

В.М.: Решта — це справи щодо можливих злочинів команди Януковича?

Там — хтозна-що. Тобто половину свого робочого часу вони займалися не тим, чим повинні були.

Чому ми досі не знаємо відповіді на ключові запитання щодо зокрема того, що сталось на Майдані?

С.К.: Питання про їх непрофесійність чи хтось стимулював займатися не тим, чим потрібно?

Це питання ефективності роботи керівництва цього підрозділу. Це була свого роду спеціалізована прокуратура — зі спеціальними слідчими, спеціальними прокурорами, спеціальними психологами, які допомагали їм налаштовуватись на роботу... Купа людей були відряджені з регіонів. Досі їм підписую відрядження.

В.М.: Хто очолюватиме новостворений департамент, що розслідуватиме події Майдану? Наскільки мені відомо, ви пропонували цю посаду одному з адвокатів родин загиблих – Євгенії Закревській.

А звідки ви це все знаєте? Ми зустрічалися вдвох.

С.К.: Була розмова із Закревською чи ні?

Ми зустрічалися з адвокатами (родин загиблих на Майдані — LB.ua) і з Міністром культури (Володимиром Бородянським — LB.ua). Під час цієї зустрічі прозвучала пропозиція (Закревській – LB.ua) очолити департамент.

В.М.: Від вас прозвучала?

Так. Це була моя пропозиція — очолити департамент, що здійснюватиме процесуальне керівництво у справах, пов’язаних з подіями 2013-2014 років. Слідство все одно ми втрачаємо через місяць (від 20 листопада Генпрокуратура не матиме повноважень вести слідство, усі незавершені справи будуть передані в НАБУ і ДБР, — LB.ua), а процесуальне керівництво — більш важлива функція.

В.М.: Закревська відмовилась.

Ми не дійшли згоди щодо всіх елементів домовленості.

В.М.: Хто може очолити цей департамент?

Зараз цей департамент буде виділений зі складу великого департаменту, що займається процесуальним керівництвом справ, розслідуваних ДБР. Можливо, його керівником буде той, хто не підтримав Сергія Вікторовича (Горбатюка — LB.ua) в його демарші.

С.К.: А хто це?

Є той, хто його спочатку підтримав, а потім передумав.

Сьогодні-завтра підпишемо наказ.

(29 жовтня керівником департаменту призначений Віктор Мисяк, його заступником – Олексій Донський – LB.ua).

В.М.: Як на заміну Горбатюка відреагували родичі загиблих на Майдані?

Ці люди (мабуть, більше, ніж ми з вами) хочуть почути відповіді... Їх мало цікавить справа, умовно кажучи, щодо водоканалу і Саші Януковича, і скільки він на цьому заробив. Вони хочуть почути, хто вбив їхніх дітей, рідних.

С.К.: Чому п'ять років немає відповіді на це запитання?

Давайте покличемо Сергія Вікторовича (Горбатюка — LB.ua). Нам також дуже цікаво.

С.К.: Слухайте, ви ж розуміли, коли погоджувались, що Генпрокурор — це політична посада. Може бути прокол Сергія Вікторовича, але відповідати доведеться вам.

Так, я готовий до цього. Я готовий до непопулярних рішень.

С.К.: В інтерв’ю «РБК-Україна» ви казали, що у вас на столі – кілька ключових кейсів по Майдану. І вам треба їх вивчити. Пройшло два місяці. Розкажіть, що це за кейси?

Я не хочу говорити про конкретні справи.

С.К.: Чому?

Це неправильно. Я тоді буду повторювати стиль попередника (Юрія Луценка — LB.ua) і обговорювати конкретні кримінальні справи.

С.К.: Добре. Тоді я буду ставити конкретні питання. Я спеціально взяла ось цю книгу (“Майдан. Нерозказана історія” автор — Соня Кошкіна — LB.ua).

Хочете мені подарувати?

С.К.: Так. Як і вашим попередникам. Навіть підпишу її вам. А ви не читали?

Ні.

С.К.: Тут — чимало матеріалів кримінальних справ Майдану, які досі не опубліковані... А вже більше чотирьох років пройшло. Тож, сподіваюся, вона буде вам корисною. Отже, ви говорили, що у вас на столі — справа щодо Ігоря Калєтніка. Що це за справа? Розкажіть детальніше.

Я не буду говорити про конкретні справи.

С.К.: Чи пов'язано це зі справою щодо «законів 16 січня»?

Це не пов'язано з Калєтніком чи з якимись іншими фігурантами. Просто немає сенсу обговорювати конкретні справи.

С.К.: Чи розслідується справа щодо Миколи Азарова? Зокрема, щодо нібито забезпечення поставки із Росії так званого гуманітарного вантажу зі світлошумовими гранатами. В цій же справі фігурував Сергій Лєкарь, екс-заступник голови МВС. На якій стадії ця справа? Який статус Азарова, Лєкаря чи інших колишніх високопосадовців по цій справі?

Треба питати Сергія Вікторовича.

С.К.: Генеральний прокурор ви, і я питаю вас.

Слідчий і прокурор – самостійні. В управлінні спеціальних розслідувань — купа епізодів і кримінальних проваджень. Я не можу пам'ятати всі кримінальні кейси.

С.К.: Це ж не хто-небудь. Це — Микола Азаров.

Ну і що, що Микола Азаров? Є багато кейсів, що сьогодні не менш актуальні, ніж кейс Азарова. Чому ви надали пріоритет саме цій справі?

С.К.: Тому що він ініціював незаконне рішення Кабміну про поставки гранат, що використовувались проти учасників Майдану в перші дні протистояння.

Це ви просто переказали фабулу (справи — LB.ua). Це не означає, що ця справа має бути сьогодні більш пріоритетною, ніж справа про розкрадання «Укроборонпрому».

С.К.: Зачекайте. Про Гладковського говоритимемо окремо.

Може й окремо, але в плані актуальності...

В.М.: Те, що ви не хочете говорити про справу Азарова, пов'язано з тим, що ви працювали в Кабміні за часів його прем’єрства?

Ні. Не пов'язано. Я не причетний до тієї постанови.

С.К.: Ми не кажемо, що ви причетні. Ми запитуємо у вас, як Генпрокурора, щодо ситуації з цією справою.

Я справді не можу знати, в якому стані усі справи. Ми ще знаходимося в процесі аудиту того, що ми отримали від попередників. Виловлюємо “сюрпризи” в резонансних кримінальних провадженнях - розпорошені, сховані провадження, розглядаємо і приймаємо належні процесуальні рішення. Це не справа одного дня, тижня чи місяця. І після цього у нас особисто немає сумнівів в тому, що оновлення прокуратури необхідне.

В.М.: Які справи будуть передані в НАБУ, які - в ДБР після 20 листопада?

Близько двох-трьох десятків справ можуть бути підслідні НАБУ. Більша частина, звісно, буде направлена в ДБР. Ще декілька — в Нацполіцію.

(Рябошапка показує документ зі статистикою справ по одному з управлінь, котрі будуть передані в НАБУ і ДБР)

В.М.: Із 28 проваджень, котрі будуть передані в НАБУ, 15 – зупинено. У ДБР також перейдуть матеріали справ, значна частина яких зупинена.

Чимало фігурантів цих справ перебувають в розшуку. Тому провадження зупинені. Справи не можуть «рухатися» далі.

В.М.: Їх можна поновити?

Думаю, так. Треба брати кожне провадження окремо і вивчати, на якій підставі його було зупинено.

Якщо йдеться, наприклад, про провадження, де фігурує Олександр Янукович, то, очевидно, що воно зупинене до тих пір, поки його самого не знайдуть.

С.К.: А що його шукати? Він є в Москві, працює в Петербурзі.

Ця інформація має бути офіційною. А не лише поширюватися в ЗМІ.

С.К.: Причому тут "поширюватися в ЗМІ". Ми мали з ним - для книги, яку я вам щойно подарувала, - розмову. Це інтерв'ю тут надруковане. Єдине з тих пір. Ми зустрічалися в Москві влітку 2014 року. Чому я змогла зустрітися, а ваші співробітники - ні?

В.М.: І проблема, мабуть, у тому, що українські правоохоронці вже не співпрацюють з російськими.

Її фактично не існує (співпраці, - ред.). Якісь запити йдуть до них, і нам якісь приходять, але вони здебільшого не виконуються.

(Далі буде)